Справа № 509/1280/24
29 лютого 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024162380000077 від 01.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Слідчим відділом відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024162380000077 від 01.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 31.01.2024 до ЧЧ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_5 , про те що 30.01.2024 невстановлені особи, шляхом вільного доступу потрапили до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де звідти таємно викрала особисті речі, що належали ОСОБА_5 тим самим спричинивши останнім матеріальний збиток (ІПНП № 669 від 31.01.2024)
01.02.2024 відомості про вчинення крадіжки, тобто про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162380000077 та по вказаному кримінальному провадженню розпочате досудове розслідування.
05.02.2024 головному директору АЗС «ОККО» було спрямовано запит на надання записів з камер відеоспостереження АЗС «ОККО» що, розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь, вул. Євгена Колісніченко, 9А.
29.02.2024 до СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшла відповідь представника за довіреністю ТОВ «ОККО-Драйв» на запит, в якому було надано доступ до записів камер відеоспостереження, які було записано на диск «DVD-R MEDIA» об'ємом пам'яті 4,7 Гб.
Цього ж дня, 29.02.2024 вилучені речі визнано речовими доказами та долучено до кримінального провадження № 12024162380000077.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищевказані речі та предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, для повного та об'єктивного розслідування усіх обставин провадження, а також те що вони являються речовими доказами, виникла необхідність в арешті вказаного майна, у зв'язку із чим, просить про накладення на нього арешту.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як випливає із змісту ст. 172 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання на користь особи, яка його ініціювала, слідчий суддя враховує наявність правової підстави для арешту майна, а саме: можливість приховування та знищення предмету, що може зберігати в собі сліди злочину. Суддя враховує і ту обставину, що майно, про накладення арешту на яке просить слідчий, відповідає критеріям речових доказів, а також визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні. Без накладення арешту на майно існує реальна загроза його втрати, тому слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
1.1) на диск «DVD-R MEDIA» об'ємом пам'яті 4,7 Гб із записами камер відеоспостереження АЗС «ОККО» що, розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь, вул. Євгена Колісніченко, 9А.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1