Справа №463/1682/24
Провадження №1-кс/463/1931/24
27 лютого 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Львівського РУП №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицьким окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024141360000788 від 26 лютого 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; продовжувати вчиняти інші злочини.
Ці ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від семи до десяти років, згідно вимог чинного кримінального законодавства обумовлює застосування до підозрюваного реальної міри покарання у виді позбавлення волі у разі встановлення його винуватості. Також, він не одружений, немає стійких соціальних зв'язків. Також існує ризик впливу на свідків, які мають бути допитані судом. Ризик можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень об'єктивно існує та підтверджується тим, що особа раніше неодноразово судима, в стому числі за корисливі злочини проти власності, та також відсутністю в нього законних джерел заробітку.
Таким чином, підозрюваний, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання, може переховуватися від слідства та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші злочини.
Наявні докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку. Вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м'який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, пояснила, що на її думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечили частково. Підозрюваний вважає підозру обґрунтованою. Разом з тим, просить не брати його під варту, просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник також просила обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки такий буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а доводи слідчого щодо неможливості застосування іншого запобіжного заходу є безпідставними.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів клопотання, слідчими Львівського РУП №1 ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141360000788 від 26 лютого 2024 рокуза підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 лютого 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
У відповідності до п.«С» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі «К.-Ф. проти Німеччини» 27.11.1997 року (заява №144/1996/765/962) ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід'ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п.«с» ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри у інкримінованому правопорушенні, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 27.02.2024;
- рапортом працівників поліції від 26.02.2024;
- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 26.02.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 26.02.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.02.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26.02.2024;
- протоколом огляду предметів від 27.02.2024;
- постановою про визнання речовим доказом від 26.02.2024;
- речовими доказами у справі та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
А тому виходячи із наведеного, слідчий суддя погоджується з тим, що перелічені вище докази вказують на те, що підозрюваний причетний до правопорушення, а підозра є достатнього обґрунтованою.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про те, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки він підозрюється у скоєнні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від семи до десяти років. Таким чином, підозрюваний, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання, може переховуватися від слідства та суду.
Також, підставними є доводи слідства щодо можливого впливу на свідків, оскільки у випадку складення обвинувального акта та передачі справи до суду такі мають бути допитані судом в ході судового розгляду, оскільки надані свідчення на досудовому слідстві судом не враховуються.
Отже, виходячи з того, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України слідчий суддя погоджується із доводами слідчого про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу, який буде сприяти виконанню ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, у відповідності до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Аналізуючи доводи прокурора, слідчий суддя не погоджується із тим, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку затриманого та виконання ним обов'язків, передбачених ст.177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний співпрацює зі слідством, кошти,які він викрав потерпілому повернуті. При цьому встановлено, що ОСОБА_5 вважається несудимий, оскільки судимість за попередні злочини погашена. Він є інвалідом третьої групи, має проблеми з хребтом, проживає та утримує маму також інваліда 3-ї групи. Окрім цього, всі події, які мали місце під час скоєння інкримінованих дій зафіксовані на відео спостереження, а тому фактично всі докази слідством здобуті.
З врахуванням цих обставин, слідчий суддя вважає, що немає підстав для застосовування до підозрюваного найтяжчого запобіжного заходу.
З врахуванням вище наведених обставини, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту по місцю фактичного проживання і саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та відповідатиме меті, яку він переслідує.
А тому клопотання слід задоволити частково і до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту по місцю фактичного проживання.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали становить 60 днів з часу фактичного затримання - 26 лютого 2024 року 15:30 по 25 квітня 2024 року включно.
Ухвалу передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного, про що необхідно повідомити слідчого.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 29 лютого 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1