Справа № 446/1573/22
19.02.2024 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши обвинувальний акт у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька Львівської області у кримінальному провадженні №12022141420000090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дернів Кам'янка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та жителю за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючий, раніше неодноразово судимий, зокрема вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 листопада 2011 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, на підставі ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді 5 років 30 днів позбавлення волі, від якого 27 червня 2014 року на підставі ЗУ «Про амністію» звільнений від призначеного покарання; вироком Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, судимість у якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», в період часу з 09 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виражалося у словесних образах останньої, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої та виразилося у формі втрати енергійності, втоми, повноцінного сну та відпочинку, виникнення негативних переживань.
Зокрема, 09 серпня 2021 року о 23 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у нетверезому стані, знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, словесно виганяв з будинку.
Продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 10 жовтня 2021 року о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, словесно виганяв з будинку.
Разом з тим, 15 червня 2022 року о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у нетверезому стані, знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, словесно виганяв з будинку.
Окрім цього, 18 липня 2022 року о 21 годині 22 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи у нетверезому стані, знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував словесно фізичною розправою.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та дав пояснення аналогічні фабулі обвинувачення, показав, що дійсно у період часу з серпня 2021 року по липень 2022 року неодноразово вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував словесно фізичною розправою. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що причиною домашнього насильства по відношенню до матері було те, що він вживав спиртні напої, проте вже другий рік він не вживає спиртні напої , допомагає мамі; просив суд суворо не карати, не позбавляти волі.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, подала через канцелярію суду заяву, вх.№ 10961, де зазначила, що примирилась з обвинуваченим, претензій матерілаьного та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має.(а.с.88).
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого як особу.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 , а його дії вірно кваліфікованими за ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи та погіршення якості життя потерпілої особи.
Відповідно до положень ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_4 , а саме те, що останній перебуває під наглядом лікаря-нарколога; під наглядом в психіатричному кабінеті не перебуває згідно висновку досудової доповіді Львівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області № 11335 від 21.09.2023, згідно характеристики, виданої Дернівським старостинським округом Львівської області, ОСОБА_4 з 04.07.2023 працює працівником по благоустрою в Дернівському старостинському окрузі, за період перебування на роботі зарекомендував себе позитивно, за характером спокійний і врівноважений, скарг зі сторони сусідів і жителів старостинського округу до виконавчого комітету не поступало та беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Враховуючи викладене, уповноважений орган з питань пробації вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого покарання згідно ст. 126-1 КК України.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ст. 126-1 КК України передбачає такі види покарання: громадські роботи, арешт, обмеженням волі, або позбавленням волі.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, арешту або обмеженн волі не вбачається, оскільки такі види покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення та його наслідків не будуть відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, проте без його реального відбування, на підставі вимог ст. ст.75, 76 КК України. Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Крім того, положеннями ч.ч.1,3 ст. 91-1КК України передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Отже суд, з метою необхідності зміни насильницької поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 у майбутньому та формування у нього неагресивної моделі поведінки у стосунках, як з потерпілою, так і з оточуючими, до обвинуваченого слід застосувати обмежувальні заходи у вигляді направлення ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Такі обмежувальні заходи із покладенням обов'язку будуть сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров'я потерпілої, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. ст. 69 КК України суд не вбачає.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349,368, 369-371, 373-376, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 01 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку 2 (двох) років - не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників протягом трьох місяців.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.
Речові докази:
- матеріали, зареєстровані інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 4034 від 10.08.2021, а саме: світлокопії наступних документів:рапорт реєстрації повідомлення на спецлінію «102» на 1 арк., заява гр. ОСОБА_5 на 1 арк, пояснення гр. ОСОБА_6 на 1 орк., пояснення ОСОБА_4 на 1 арк., протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 109834 від 11.08.2021 на 1 арк., терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_4 на 1 арк. Довідка про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_7 на 1 арк., відповідь ОСОБА_5 на 1 арк., відповідь у Кам'янка-Бузькій ТГ; які долучені до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;
- матеріали, зареєстровані інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 5133 від 10.10.2021, а саме: світлокопії наступних документів: рапорт реєстрації повідомлення на спецлінію «102» на 1 арк., заява гр. ОСОБА_5 на 1 арк, пояснення гр. ОСОБА_6 на 1 арк., протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 693051від 11.10.2021 на 1 арк., довідка про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_7 на 1 арк., відповідь ОСОБА_5 на 1 арк.; які долучені до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;
- матеріали, зареєстровані інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 2501 від 15.06.2022, а саме: світлокопії наступних документів: рапорт реєстрації повідомлення на спецлінію «102» на 1 арк., заява гр. ОСОБА_5 на 1 арк, пояснення гр. ОСОБА_6 на 1 арк., протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 693022 від 23.06.2022 на 1 арк., супровідний лист в Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області на 1 арк., довідка про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_7 на 1 арк., відповідь ОСОБА_5 на 1 арк.; відповідь у Кам'янка-Бузький ТГ, які долучені до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження,які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1