Провадження № 22-ц/803/2485/24 Справа № 199/4176/23 Суддя у 1-й інстанції - РУДЕНКО В. В. Доповідач - Макаров М. О.
29 лютого 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Барильської А.П., Демченко Е.Л.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 серпня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини,-
У травні 2023 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що сторони мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться на утриманні позивача. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 року були стягнені аліменти з ОСОБА_1 на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки в розмірі 10000 (десяти тисяч) грн. 00 коп., які підлягають індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи проводити стягнення з 21 жовтня 2022 року.
24 лютого 2023 року Державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим Сергієм Івановичем відкрито виконавче провадження №71130309. Внаслідок невиконання відповідачем рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 утворилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки за період з 21 жовтня 2022 року та по кінець квітня 2023 року в розмірі 59548 гривень 38 копійок.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 серпня 2023 року позов задоволено та ухвалено із стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення по виплаті аліментів на утримання дитини за період з 31 жовтня 2022 року по 30 квітня 2023 року в розмірі 17730,32 грн.. Вирішено питання стосовно судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 серпня 2023 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10000 гривень, які підлягають індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 21 жовтня 2022 року.
Згідно розрахунку державного виконавця Кірсанова С.І. Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), через невиконання рішення суду про стягнення аліментів за період з 31.10.2022 року по 30.04.2023 року утворилась заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 59548,38 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Проте, колегія суддів в повному обсязі не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Вказаний висновок підтверджується наступним.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У зв'язку з викладеним Верховний Суд у вказаній постанові уточнив висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 572/1689/16-ц, зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10000 гривень, які підлягають індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 21 жовтня 2022 року.
З вказаним заочним рішенням не погодився ОСОБА_1 та у квітні 2023 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.
З даним позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини позивачка звернулась 18 травня 2023 року.
Отже, відповідачем по справі доведено відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, оскільки заборгованість по аліментах виникла унаслідок того, що відповідач не знав про прийняте заочне рішення суду від 31 січня 2023 року про стягнення з нього аліментів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доказів того, що заборгованість зі сплати аліментів у відповідний період утворилася з вини платника аліментів, матеріали справи не містять.
Відтак доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а судове рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права, без повного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Апеляційними судом дано оцінку основним доводам відповідача та позивача.
Зважаючи на вищевикладене, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 серпня 2023 року підлягає скасуванню, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 ..
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 серпня 2023 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді А.П. Барильська
Е.Л. Демченко