Провадження № 22-ц/803/309/24 Справа № 217/100/22 Суддя у 1-й інстанції - Пронін С.Г. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.
29 лютого 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Кішкіної І.В.,
суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Гладиш К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №217/100/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 22 лютого 2023 року (суддя Пронін С.Г., повний текст судового рішення складено 22 лютого 2023 року),
В серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» звернулося до Авдіївського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 60200164970 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше, за умовами якого відповідачу передано в оренду на умовах лізингу «Товари згідно рахунку № 34727 від 31 березня 2021 року» встановленою вартістю 27604 грн, за вказаною в договорі адресою експлуатації товару: АДРЕСА_1 . Умовами пакету фінансування, визначеними в договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору. Платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів) становить 2760,40 грн. Кількість місячних платежів (крім першого) - 9, розмір місячних платежів щомісяця рівними частинами 2760,40 грн. Вид договору прямий лізинг, перехід права власності до клієнта після виплати всіх зобов'язань за договором. Згідно пункту 8.1 договору клієнт ОСОБА_1 отримує товари (послуги) від постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь процесинг-центра ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп». Відповідно до пункту 8.2. договору, порядок отримання товарів клієнтом визначається договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше, з якими клієнт ознайомлений. Відповідно до пункту 1.4 Правил отримання товарів в системі ПлатиПізніше, правила є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України. Згідно пунктів 1.1., 1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше № 2017120701 від 07 грудня 2017 року всі права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що випливають з умов договору, були відступлені постачальником на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» в момент підписання договору 31 березня 2021 року. Станом на 30 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого товару, сплативши 31 березня 2021 року - 2760 грн, 28 квітня 2021 року - 5520,80 грн, 26 червня 2021 року - 8281,20 грн, 30 липня 2021 року - 5520,80 грн, тому станом на день подання позову він має заборгованість в загальному розмірі 6348,92 грн, яка складається з суми заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості товару 5520,80 грн, та суми штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень пункту 12.2 - 12.3 договору 828,12 грн. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором в розмірі 6348,92 грн. та судовий збір в розмірі 2481 грн.
Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 22 лютого 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200164970 від 31 березня 2021 року у сумі 6348,92 грн, а також судовий збір у сумі 2481 грн, всього 8829,92 грн.
З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 22 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ним було укладено правочин з неповноважною особою та з грубим порушенням законодавства в тому числі вимог до письмової форми правочину, а, враховуючи, що третя особа не приступив до своїх зобов'язань, вважає, що правочин щодо укладення договору №60200164970 є нікчемним. Вважає, що суд безпідставно залучив до участі у справі третю особу ФОП ОСОБА_2 та не врахував Бангалорські принципи поведінки суддів. Зазначає, що ФОП ОСОБА_3 не мав ліцензії НБУ на здійснення лізингових операцій на ринку фінансових послуг. Договір № 60200164970 про отримання товарів в системі Плати Пізніше від 31 березня 2021 року є договором прямого лізингу, а тому на нього поширюються норми спеціального законодавства. Крім того, у договорі № 60200164970 від 31 березня 2021 року відсутній лізінгодавець. Йому не передавали будь-який товар з 31 березня 2021 року до сьогоднішнього часу, не надавали жодної інформації про товари, які є їх особистою власністю або як вони придбали для надання йому в оренду на умовах лізингу, не надавали будь-яких документів як-то рахунку № 34727 від 31 березня 2021 року. ОСОБА_1 не має грошової чи будь-якої заборгованості перед ФОП ОСОБА_2 .
Від позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скориставсяся.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання в режимі відеоконференції на зв'язок не вийшов. Відповідно до частини 5 статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» та третя особа ФОП ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та про доставку повідомлення.
Згідно із частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2021 року між ФОП ОСОБА_2 як постачальником товару та відповідачем ОСОБА_1 як клієнтом в електронній формі укладений договір № 60200164970 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше, який підписаний відповідачем шляхом ідентифікації та використання ним електронного цифрового підпису.
Товаром/послугою згідно пункту 1 указаного договору та рахунку № 34727 від 31 березня 2021 року є: AMD RYZEN(Vinga CS110В /Вентилятор be quiet! Pure Wings 2/ AMD Ryzen 5 1600X/ Кулер DeepCool Gamma Archer PRO /8GB DDR4 - 2400 RAM/ GeForce GTX 1650, 4GB/ B450MH, миша комп'ютерна, клавіатура акційна від Prime, флешка на 8GB, ігрова поверхня Gembird MP-AlBl-Grey, встановлення Антивірусу «Total Security 360 Захисти свої інвестиції».
Даним договором визначено адресу експлуатації товару: АДРЕСА_1 .
Пунктом 8 вказаного договору визначено, що клієнт отримує товари (послуги) у постачальника на умовах цього договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання цього договору всі існуючі і майбутні права постачальника за цим договором відступаються на користь Процесинг-центру. Порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається цим договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно наказу №05/02-18 від 05.02.2018 (далі - Правила), що є невід'ємною частиною цього договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті paylater.com.ua.
Згідно із пунктом 4 договору умовами пакету фінансування є: вид договору: для товарів - прямий лізинг, для послуг - надання послуг з розстроченням платежів; платіж при укладенні договору (від розрахункової загальної суми платежів): 10%; кількість місячних платежів (крім першого) - 9; розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення договору; перехід права власності на товари до клієнта - виплата всіх зобов'язань за договором.
Відповідно до пунктів 2, 3 договору розрахункова загальна сума платежів - 27604 грн, у тому числі платіж при укладанні договору - 2760,40 грн. Пакет фінансування - 10 платежів+.
У пункті 7 договору зазначений Процесинг-центр - ТОВ «ФК «Фангарант Груп».
Пунктом 9 договору визначені умови отримання товарів (послуг), а саме: якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту: товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. У разі якщо момент підписання цього договору не співпадає у часі з моментом надання клієнту товарів (послуг). Клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). При цьому, датою отримання клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис клієнта на цьому договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації. У разі якщо клієнт не отримав товари (послуги) або повернув товари (послуги) постачальнику протягом 14 календарних днів, клієнт зобов'язаний повідомити про це Процесинг-центр в семиденний строк, шляхом відправки повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену в п. 7.1. договору. Підписами на цьому договорі сторони засвідчують необхідність здійснення клієнтом оплати платежу при укладенні цього договору у повному розмірі, передбаченому пакетом фінансування, в строк до моменту фактичного отримання клієнтом товару.
Згідно із підпунктом 10.4.2 укладеного договору клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом фінансування та цим договором.
Пунктом 12 указаного договору визначена відповідальність сторін. Так, сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором, Правилами та чинним законодавством України. У разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 10% від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.
Відповідно до підпунктів 13.1, 13.2 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного періодом та кількістю періодичних платежів, якщо інше не встановлено в пакеті фінансування, цей договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов'язання сторін за цим договором на кінець строку його дії не є погашеними. Цей договір припиняє свою дію в момент повного і належного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Згідно із підпунктом 13.7 договору клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше в редакції згідно наказу №05/02-18 від 05 лютого 2018 року, зміст Правил є зрозумілим для клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
Пункт 14 указаного договору містить графік сплати місячних платежів.
Договір, підписаний ФОП ОСОБА_2 як постачальником та електронним підписом ОСОБА_1 як клієнтом із зазначенням, що цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Вказано, що договір укладено в електронній формі, що згідно пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноруч.
Згідно меморіальних ордерів, наданих позивачем, відповідач частково здійснював оплату за договором № 60200164970, а саме: 31 березня 2021 року - 2760 грн (меморіальний ордер № L0331RJYE0 від 31 березня 2021 року); 28 квітня 2021 року - 5520,80 грн (меморіальний ордер № @2PL724231 від 28 квітня 2021 року); 26 червня 2021 року - 8281,20 грн (меморіальний ордер № @2PL779245 від 26 червня 2021 року); 30 липня 2021 року - 5520,80 грн (меморіальний ордер № @2PL465053 від 30 липня 2021 року).
07 грудня 2017 року між ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 2017120701 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше (факторингу). За цим договором постачальник відповідно до п. 1.1 постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає ТОВ «ФК «Фангарант Груп» права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а ТОВ «ФК «Фангарант Груп» здійснює факторингове фінансування відступлених ФОП ОСОБА_2 ТОВ «ФК «Фангарант Груп» прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Сторони домовляються при цьому діяти відповідно до Правил участі постачальника в системі ПлатиПізніше, поточна редакція яких діє згідно наказу №1 від 13 березня 2015 року, які затверджуються ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та є невід'ємною частиною договору № 2017120701 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше (факторингу) від 07 грудня 2017 року. Даний договір підписаний сторонами, та був чинним станом на 31 березня 2021 року. Отже, на підставі даного договору всі права вимоги платежів, у тому числі за договором № 60200164970, перейшли від ФОП ОСОБА_2 до Товариства.
Згідно Розпорядження № 455 від 02 березня 2017 року «Про видачу ТОВ «ФК «Фангарант Груп» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), позивач має право на вказану діяльність. Вказане підтверджується у тому числі і свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи.
Відповідно до платіжного доручення № 4273 від 31 березня 2021 року платником ТОВ «ФК «Фангарант Груп» перераховано на користь отримувача ФОП ОСОБА_2 20703 грн. Призначення платежу авансування за особовим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно рахунку № 34727 від 31 березня 2021 року без ПДВ.
Згідно пунктів 1.2-1.4 Правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше (нова редакція), затверджені наказом директора ТОВ «ФК «Фангарант Груп» №05/02-18 від 05 лютого 2018 року, вони регулюють відносини між Процесинг-центром, постачальниками, клієнтами, які уклали договір на умовах цих Правил; встановлюють порядок та умови отримання клієнтами товарів і послуг у постачальників, розмір та порядок оплати платежів, строки розрахунків, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, інші умови, за якими сторони повинні дійти згоди для укладення та виконання договору відповідно до чинного законодавства України. Ці Правила є договором приєднання у розумінні статті 634 ЦК України. Підписанням договору клієнт приєднується до цих Правил. Вони є невід'ємною частиною кожного договору з моменту його укладання.
Розділами 4 та 5 Правил встановлений порядок отримання товарів і послуг та порядок укладення договору за допомогою електронного підпису.
Згідно пунктів 4.1, 4.2, 4.12 Правил для отримання товарів (надання послуг) у системі ПлатиПізніше, клієнт подає заявку на отримання товарів (надання послуг) Процесинг-центру через постачальника, який є учасником системи ПлатиПізніше. Заявка подається в довільній формі і обов'язково містить інформацію про клієнта, інформацію про постачальника, обраний пакет фінансування, перелік товарів (їх комплектацію), послуг, а також інші дані на вимогу Процесинг-центра. Заявка приймається до виконання постачальником після прийняття Процесинг-центром рішення про задоволення заявки.
Пунктом 4.14 Правил визначено, що якщо інше не вказано в договорі, підписання клієнтом договору засвідчує факт отримання товарів (надання послуг) в належній кількості, стані та в комплектності згідно умов договору, та без зовнішніх дефектів і інших недоліків.
Відповідно до п.п. 5.2, 5.3, 5.5, 5.7-5.9 Правил сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі на веб-сайті Процесинг-центра www.dogovor.paylate.com.ua. згідно статей 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію». У разі прийняття позитивного рішення по заявці клієнта, Процесинг-центр інформує клієнта шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений в заяві та/або шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу, зазначену в заяві. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні товарів (послуг) у системі ПлатиПізиіше містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню, клієнт заходить на веб-сайт Процесинг-центра dogovor.paylale.com.ua. Здійснивши авторизований вхід до своєї облікової сторінки на веб-сайті Процесинг-центра, клієнт проходить ідентифікацію своєї особи, обравши на свій розсуд канал ідентифікації за допомогою сервісу BankID. Після чого ознайомлюється з цими Правилами, та ставлячи відповідну відмітку, клієнт підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись положень цих Правил. Після ознайомлення з цими Правилами клієнт отримує доступ до договору в електронній формі. Даний договір є персоналізованим та містить усі істотні умови договору та персональні дані клієнта, з урахуванням цих Правил, Пакету фінансування та заявки клієнта. Клієнт підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами договору з моменту кліку по кнопці «підписати», яка розміщена в нижньому правому куті договору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір №60200164970 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Без проставлення клієнтом відповідної відмітки про ознайомлення його з Правилами, йому не був би доступний договір для ознайомлення та підписання. Таким чином, факт підписання договору відповідачем свідчить і про його попереднє ознайомлення з текстом Правил. Інакше договір про отримання товарів між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Відповідачем не надано доказів неотримання товару. Суд також враховує, що відповідач не звертався до позивача у спосіб, визначений п. 9 договору, з повідомленням про неотримання товару, що також свідчить про безпідставність тверджень відповідача з цього приводу. В свою чергу третя особа постачальник ФОП ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що відповідач отримав здійснене останнім замовлення, що також підтверджується експрес накладною № 20450368256046. Крім того, суд враховує, що відповідач частково здійснював оплату за вказаним договором, тобто фактично його частково виконував.
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Електронний договір має включати всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2021 року між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ №60200164970.
Вказаний договір укладено в електронний формі, що підтверджується протоколами електронних підписів, а відтак, згідно із пунктом 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладених договорів в письмовій формі та підписаних власноручно (а.с. 21).
ОСОБА_1 зобов'язання за укладеним договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200164970 від 31 березня 2021 року належним чином не виконані, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6348,92 грн.
При цьому, ОСОБА_1 не спростовано факт наявності в нього заборгованості за вказаним договором, не надано власного розрахунку заборгованості на противагу розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позову.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткове виконання умов договору від 31 березня 2022 року № 60200164970 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™.
Враховуючи викладене та встановивши порушення відповідачем ОСОБА_1 умов договору про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ № 60200164970 від 31 березня 2021 року, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Заборгованість відповідача станом на 30 серпня 2022 року становить 6348,92 грн. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований.
Отже, аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 22 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 лютого 2024 року.
Судді І.В. Кішкіна
О.В. Агєєв
О.І. Корчиста