Провадження № 11-кп/803/933/24 Справа № 210/29/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 лютого 2024 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, -
УхвалоюДзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року задоволено подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» відносно засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Своє рішення суд мотивував тим, що маються підстави для застосування умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, який своєю поведінкою довів своє виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання про умовне-дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування покарання. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_7 . Зазначає, що суд не врахував всі дані, які характеризують особу засудженого, не мотивував доведеність виправлення засудженого ставленням до праці, як одного з основних критеріїв виправлення, відповідно до ст. 81 КК України. Вказує, що суд не врахував, що на момент ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, останній мав заборгованість у зв'язку з невиконанням рішень суду - на загальну суму 169578,78 грн. та ним за час відбування покарання не було вжито заходів щодо погашення боргу потерпілій та державі.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно зі ст.50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з положеннями ст.81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув визначений законом строк покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Слід зазначити, що виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари, ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому у його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст. 81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.09.2019 року за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Вказаним вироком стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24712,73 грн., моральної шкоди 50000 грн.
Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.10.2020 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.09.2019 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі, і остаточно призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Отже, ОСОБА_7 відбуває покарання за вчинення двох кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином.
Даних про доведення виправлення ОСОБА_7 його сумлінним ставленням до праці суду не надано.
Станом на 11.01.2024 року ОСОБА_7 має заборгованість на загальну суму 169578,78 грн. у зв'язку з невиконанням рішень суду.
Під час відбування покарання засуджений мав одне стягнення - 22.02.2022 року, яке є погашеним.
Наявність у засудженого ОСОБА_7 трьох заохочень за весь період відбування покарання (13.04.2023 року, 13.07.2023 року та 12.10.2023 року), початок якого рахується з 26.11.2021 року, на думку апеляційного суду, не свідчить про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції передчасно прийнято рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року скасувати.
В задоволенні подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» відносно засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді