Провадження № 22-ц/803/3154/24 Справа № 201/6498/23 Головуючий у першій інстанції: Батманова В.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
27 лютого 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Ніколиної А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна,-
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2024 року поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна для розгляду заяви про забезпечення позову. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 . Застосовано до ОСОБА_1 зустрічне забезпечення у вигляді внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду 1226090,00 грн. Надано ОСОБА_1 строк десять календарних днів з дня отримання ухвали про зустрічне забезпечення на внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду та зобов'язано її надати документи на підтвердження надання зустрічного забезпечення. У разі не надання ОСОБА_1 доказів зустрічного забезпечення у визначений судом строк - скасувати ухвалу про забезпечення позову від 18 січня 2024 року (а.с. 262-264 т.1).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали в частині застосування зустрічного забезпечення з ухваленням у цій частині нового судового рішення (а.с. 1-6 т.2).
Із вказаною вище ухвалою також не погодився ОСОБА_3 та, в особі свого представника ОСОБА_4 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви позивачки щодо забезпечення позову (а.с. 17-19 т.2).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг та часткового скасування оскаржуваної ухвали з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 у червні 2023 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . В обгрунтування позову позивачка зазначає, що вона є власником даної квартира; вказана квартира вибула з її володіння поза її волею у зв”язку з підробленням її підписів у довіреності на право розпорядження майном, яка була посвідчена нотаріусом 26.06.2019 року, та у довіреності від 01.07.2019 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2023 року відкрито провадження у справі (а.с. 69 т.1).
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до місцевого суду із заявою від 09.01.2024 про вжиття заходів забезпечення позову, обґрунтовуючи її необхідністю запобігання ризику переоформлення спірного майна на іншого титульного власника, що зробить неефективним захист права, щодо яких позивач звернулась до суду з позовною заявою та унеможливить захист її прав судом. Крім того зазначає, що у відповідача був намір здійснити відчуження спірної квартири. Тому представник позивачки просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №367379429 від 26.02.2024, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване 07.06.2021 за відповідачем ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України, встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи з викладеного, встановивши, що між сторонами справи дійсно існує спір щодо квартири АДРЕСА_1 ; приймаючи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони особам, уповноваженим виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1862998212101), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 .
Колегія суддів наголошує, що саме такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час, відповідач не позбавляється можливості володіти та користуватися вказаним майном, зокрема, одержувати прибутки від передання квартири в оренду, тощо.
Місцевий суд, забезпечуючи позов шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної квартири, не взяв до уваги, що таке забезпечення є надмірним та створює для відповідача певні обмеження у користуванні спірним майном.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 10 квітня 2019 року в справі №753/2380/18-ц.
Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Дане питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (стаття 76 ЦПК України), яких позивачем не подано.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою по АДРЕСА_2 , що підтверджується, зокрема, інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру №463037 від 26.02.2024. Жодних доказів відсутності у ОСОБА_1 об'єктивної можливості відшкодувати можливі збитки відповідача не надано; клопотання про витребування таких доказів судом - не заявлене. Отже, у даному випадку, відсутні підстави для обов”язкового вжиття зустрічного забезпечення.
Суд також зауважує, що у відзиві на заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 09.01.2024 відповідач не просить застосувати зустрічне забезпечення.
Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Колегія звертає увагу, що забезпечення позову у даній справі не призводить до фізичної втрати, знищення чи пошкодження спірного об”єкту нерухомості, тому обране місцевим судом зустрічне забезпечення у вигляді внесення позивачкою на депозит грошових коштів у розмірі вартості спірної квартири - є неспівмірним із заходами забезпечення позову та суперечить меті зустрічного забезпечення, яке застосовується для забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 статті 154 ЦПК України).
Щодо збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, колегія зазначає наступне. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що за звичайних обставин (на час звернення із заявою про забезпечення позову від 09.01.2024 року чи на період до завершення розгляду даної цивільної справи) він мав реальні підстави розраховувати на одержання доходу.
Згідно пояснень представника відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представнику достеменно не відомо про наявність/відсутність, на цей час, у відповідача намірів продати спірну квартиру до завершення розгляду даної цивільної справи; попередній договір щодо відчуження спірної квартири у належній письмовій нотаріальній формі, договір про наміри, що діяли б на цей час, - відповідачем не укладені. Викладене підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.
Отже, відповідачем не доведено та апеляційним судом не встановлено можливість спричинення відповідачу збитків у зв”язку із забезпеченням даного позову, враховуючи, що позов підлягає забезпеченню шляхом заборони реєстраторам здійснювати реєстраційні дії лише щодо відчуження квартири. Квартира залишається у володінні та користуванні відповідача.
Колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, часткового скасування оскаржуваної ухвали з постановленням у скасованій частині нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Підстави для вжиття зустрічного забезпечення - судом не встановлені, відповідачем не доведені. Отже, зустрічне забезпечення застосуванню не підлягає.
Згідно ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Колегія звертає увагу, що, за наявності підстав, нових обставин, учасники справи не позбавлені можливості звернутись до суду з клопотанням щодо заміни одного заходу забезпечення позову іншим (ст. 156 ЦПК України), щодо зустрічного забезпечення (ст. 154 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2024 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову; в частині заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 ; в частинах щодо застосування зустрічного забезпечення у вигляді внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду 1226090,00 грн. - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити особам, уповноваженим виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1862998212101), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 .
Копію постанови направити учасникам справи.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Оскарження постанови про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Стягувач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Боржник - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова