Провадження № 33/803/600/24 Справа № 186/1698/23 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
29 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Пономаренка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката Пономаренка О.Ю., поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на ВСП ШУ «Першотравенське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
на постанову судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
У постанові суду зазначено, що 06 листопада 2023 року о 16 годині 39 хвилини в м.Першотравенськ по вул. Незалежності, буд.20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, (зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності). Від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у встановленого законом порядку водій відмовився та його було відсторонено від права керування транспортним засобом.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року, оскільки висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, допущено істотні порушення норма матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння - зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності. На думку захисника, судом першої інстанції неправильно застосовано норма матеріального права, а саме щодо норм виявлення ознак наркотичного сп'яніння та зазначення їх у протоколу про адміністроване правопорушення.
Так, відповідно до п. 3 Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п.6 Розділі І Інструкції зазначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Адвокат вказує, що з відеозапису, наданого працівниками поліції, не видно, що ОСОБА_1 мав якісь ознаки наркотичного сп'яніння в розумінні Інструкції, такого стану як наркотичне сп'яніння працівниками поліції встановлено не було, свідків інкримінованого стану також не було. Однак судом першої інстанції не було належним чином досліджено відеозапис та не враховано доводи захисника Рєнькаса С.С. щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння при винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Також адвокат зазначає, що відеозапис не містить повної фіксації адміністративного правопорушення з моменту зупинки транспортного засобу і до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення; відео запис фрагментарний, переривається.
Крім того апелянт вказує, що поки поліцейські разом з ОСОБА_1 кудись їхали, працівниками поліції було введено останнього в оману щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а саме проходження тесту, а не лабораторного дослідження, що не було зафіксоване на жодну камеру працівників поліції, що стало підставою для відмови від проходження тесту на стан наркотичного сп'яніння.
Вважає, що судом першої інстанції не було повно та всебічно з'ясовано всі фактичні обставини справи, оскільки клопотання про закриття провадження у справі, подане стороною захисту, не було враховано при дослідженні доказів.
Враховуючи, що вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення не доведена, апелянт просить постанову судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю і діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Пономаренко О.Ю. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Додатково захисник вказував на відсутність доказів того, що працівники патрульної поліції пропонували ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння, а також на фрагментарність долучених до справи відеозаписів патрульних поліцейських.
ОСОБА_1 додатково пояснив, що свої письмові пояснення (а.с.2) підтримує, все записано вірно. Відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікарні тому, що вважав такі вимоги патрульних поліцейських незаконними.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та відеозапис з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 273221 від 06.11.2023 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 06.11.2023 року о 16.39 годині у м. Першотравенську, вул. Незалежності, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, (зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності). Від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у встановленого законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “на окремому аркуші”. Крім того зафіксовано, що тимчасово було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ДТ-189320. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним отримана. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено місце та час розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 06.11.2023 року о 16.35 годин він керував автомобілем Део Ланос д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу у русі, за що був зупинений на перехресті вул. Незалежності та вул. Захисників України. Пройти тест на наркологічне сп'яніння відмовляють, так як знаходився з дитиною (а.с.2).
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 було виписано направлення до «Першотравенської ЦМЛ» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак від проходження огляду він відмовився. Зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка водія не відповідає дійсності (а.с.3).
Як зазначено у рапорті поліцейського СРПП ВП № 3 Синельниківського РУП Бойко С.П., 06.11.2023 року приблизно о 16.39 годині під час патрулювання у м.Першотравенську, було помічено легковий автомобіль “Део-Ланос” НОМЕР_1 , який в той час рухаючись по другорядній вулиці Незалежності в м. Першотравенськ, при повороті ліворуч з виїздом на голову вулиці Захисників України, не надав переваги у русі іншому автомобілю, який рухався по головній дорозі і наближався до перехрестя.
Водієві, як пізніше було встановлено - ОСОБА_1 , було виписано постанову про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП. Під час розгляду справи у водія ОСОБА_2 були помічені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагували на світло та водій мав поведінку, що не відповідає дійсності. На пропозицію водієві в законному порядку пройти медичний огляд на визначення стан сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився. Відносно останнього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.4).
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.11.2023 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозаписи з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться у 1 файлі на одному DVD-R диску долученого до матеріалів справи (а.с.5).
Так, працівниками поліції долучено до матеріалів провадження DVD-R диск, який містить 4 файли.
З відеофайлу “0000000_00000020231106094857_0001” тривалістю 09:48:56-09:53:57 вбачається, що працівник поліції підійшовши до автомобіля Деу Ланос, повідомив водію, що його було зупинено за те, що він не надав іншому водію перевагу у русі, тобто не виконав вимоги дорожнього знаку “Надати дорогу”. Крім того, працівник поліції повідомив, що під час спілкування, у водія вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає дійсності та запропонував проїхати до Першотравенської міської лікарні для проходження огляду на стан сп'яніння. На що водій ОСОБА_1 відповів: ”Если нужно, буду проходить, я не отрицаю, что...это” Потім водію було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Водій сказав, що буде телефонувати адвокату, взяв телефон і відійшов у сторону.
Відповідно до відеофайлу “0000000_00000020231106095357_0002” тривалістю 09:53:57-09:57:55, на запитання працівника поліції, чи буде він проходити медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння шляхом здачі біологічних аналізів, ОСОБА_1 відповів:”Буду”.
Потім працівники поліції оформили направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та запросили водія ОСОБА_1 до поліцейського автомобіля з метою доставки його до медичного закладу. Також працівник поліції зазначив, що відеозапис призупиняється через малий заряд батареї, і буде запис продовжений в лікарні.
Відповідно до відеофайлу “0000000_00000020231106100117_0003” тривалістю 10:01:16-10:02:28, працівник поліції повідомив, що відеозапис відновлено, вони та водій ОСОБА_2 прибули до будівлі медичного закладу, далі водія запрошено зайти до медичного закладу, він забарився, працівник поліції ще раз запитав, чи буде ОСОБА_2 проходити медичний огляд на перебування у стані наркотичного сп'яніння. Водій ОСОБА_2 відповів, що відмовляється від проходження огляду. Після чого поліцейський повідомив, що відносно ОСОБА_2 буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, запитав чи буде водій отримувати його копію. ОСОБА_2 вказав, що буде. Відеозапис зупинено для складання адміністративних матеріалів.
Крім того на диску, наданому поліцейськими, наявний відеозапис відеореєстратора з автомобіля працівників поліції, з якого вбачається, як водій автомобіля “Део-Ланос” НОМЕР_1 не надав перевагу у русі іншому автомобілю, за що його було зупинено працівниками поліції (а.с.7).
Отже, зазначені на відеофайлі фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують апеляційні твердження захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що матеріали провадження не містять доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження запропонованого медичного огляду на перебування у стані наркотичного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд вважає, що хоча вказаний відеозапис і не містить безперервного відеозапису адміністративного правопорушення з моменту зупинки транспортного засобу до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, на що звертає увагу апелянт, але в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а зазначає про те, що працівники поліції, “поки кудись їхали, ввели ОСОБА_1 в оману щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а саме проходження тесту, а не лабораторного дослідження, що не було зафіксовано на камеру.”
На думку апеляційного суду, такі твердження захисника не заслуговують на увагу. Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, після повідомлення працівником поліції ОСОБА_1 про те, що у нього вбачаються ознаки наркотичного сп'яніння, водію було запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані наркотичного сп'яніння, при цьому поліцейський було однозначно вказано, що такий огляд буде проходити шляхом відбирання у ОСОБА_1 біологічних аналізів. Підстав для неоднозначного трактування процедури проходження запропонованого поліцейськими медичного огляду - не вбачається. Крім того, поведінка ОСОБА_2 , зафіксована на відеозапису, не свідчить про застосування до нього будь-якого тиску чи нерозуміння ним подій, що відбуваються навколо. Натомість, поведінка водія дійсно не відповідала обстановці, про що і було зазначено працівниками поліції у складених процесуальних документах. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Не є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги захисника щодо допущеного судом першої інстанції порушення норми матеріального права, а саме щодо норм виявлення ознак наркотичного сп'яніння, зазначення їх й протоколі про адміністративне правопорушення і фіксування таких ознак, оскільки на відеозапису на видно, що ОСОБА_1 мав якісь ознаки наркотичного сп'яніння, стан наркотичного сп'яніння працівниками поліції зафіксовано не було, свідків такого стану не встановлено.
Так, згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
Згідно з пункту 12 розділу I Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За приписами частини 2 ст.266 КУпАП (Із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 р. N 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло та поведінка, яка не відповідає дійсності, що і було зафіксовано, як на відеозаписі, наданим працівникам поліції, так і у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та рапорті працівника поліції.
Зазначені працівникам поліції ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені у водія ОСОБА_1 відповідають ознакам наркотичного сп'яніння, визначеним законодавцем у п. 4 Наказу № 1452/735 МВС України та МОЗ України від 09.11.2025 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 “Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”. Неправильного застосування норм матеріального права щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння, зазначення їх у протоколі про адміністративне правопорушення і фіксування таких ознак, про що вказує захисник в апеляційній скарзі, апеляційний переглядом не встановлено.
Одночасно апеляційний суд зауважує, що з відеозапису, наданому працівниками поліції, вбачається, що поведінка водія ОСОБА_1 дійсно видається такою, що не відповідає обстановці. Тому твердження адвоката про те, що на відеозапису не зафіксовано наявність у ОСОБА_1 якихось ознак наркотичного сп'яніння, не є слушними.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, зокрема і доводам сторони захисту про наявність підстав для закриття адміністративного провадження, та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка О.Ю. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Олександра Юрійовича - залишити без задоволення, а постанову судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО