Провадження № 11-кп/803/945/24 Справа № 191/91/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 лютого 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року про встановлення адміністративного нагляду на 1 рік щодо засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпра, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року встановлено адміністративний нагляд на 1 рік щодо засудженого ОСОБА_7 та наступні обмеження: заборонити вихід з місця мешкання з 22:00 до 06:00 год.; заборонити виїзд за межі району без дозволу органу Національної поліції; заборонити відвідувати місця продажу спиртних напої на розлив; з'являтися в органи Національної поліції для реєстрації 4 рази на місяць.
Обгрунтовуючи свої висновки суд першої інстанції зазначив, що за час відбування покарання в державній установі «Синельниківська ВК (№94)» засуджений ОСОБА_7 допускав порушення встановленого законом порядку відбування покарання, мав 13 стягнень, раніше неодноразово був засуджений до позбавлення волі за умисні тяжкі злочини, на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі за злочини, які є тяжкими умисними злочинами проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту. Згідно висновку адміністрації державної установи «Синельниківська ВК (№94)» засуджений ОСОБА_7 є особою, яка вперто не бажала стати на шлях виправлення під час відбування покарання.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та скасувати встановлені щодо нього обмеження.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що не вбачає підстав для встановлення щодо нього адміністративного нагляду з огляду на те, що 13 дисциплінарних стягнень, на які посилається суд, вже погашені у встановленому законом порядку. Вказує, що на даний час на території України діє воєнний стан та заборона покидати місце мешкання з 22.00 год. по 06.00 год. може наразити його на небезпеку. Зазначає, що страждає хронічними захворюваннями, має гострі приступи болю, будь-який момент може потребувати госпіталізації.
Позиції учасників судового провадження.
Засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 158 КВК України адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Згідно ст. 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Відповідно до п.б ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
При цьому, про вперте небажання особи стати на шлях виправлення та небезпеку засудженого для суспільства свідчить його незадовільна поведінка, порушення вимог режиму, невиконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, порушення дисципліни.
Для встановлення необхідності застосування до звільненої особи адміністративного нагляду повинна враховуватися поведінка засудженого за весь період відбування ним покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання, а також дані про його попередні судимості та характеристика з місць позбавлення волі.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо засудженого ОСОБА_7 адміністративного нагляду, як до особи, звільненої з місць позбавлення волі, з огляду на наступне.
З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий.
Так, вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11 вересня 2017 року ОСОБА_7 засудженийза ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11 липня 2019 року ОСОБА_7 засудженийза ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року ОСОБА_7 засудженийза ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Відповідно до характеристики, наданої адміністрацією державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання в державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)» характеризується негативно, за весь час відбування покарання допустив 13 порушень режиму відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не має, на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі за злочини, які є тяжкими умисними злочинами проти власності, проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Як слідує з довідки про заохочення та стягнення, в період відбування покарання до засудженого ОСОБА_7 13разів застосовувались заходи впливу - накладались дисциплінарні стягнення за порушення режиму відбування покарання, в тому числі два рази у виді поміщення до дізо та один раз у виді поміщення до карцеру, останнє стягнення до ОСОБА_7 було застосовано 14 квітня 2023 року.
З урахуванням наведених обставин, характеристики засудженого, кількості дисциплінарних стягнень, характеру допущених порушень порядку відбування покарання, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність встановлення ОСОБА_7 адміністративного нагляду на строк 1 рік, та вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі останнього, є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.
Посилання ОСОБА_7 на те, що 13 дисциплінарних стягнень, на які посилається суд, вже погашені у встановленому законом порядку, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» для встановлення необхідності застосування до звільненої особи адміністративного нагляду повинна враховуватися поведінка засудженого за весь період відбування ним покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання, а також дані про його попередні судимості та характеристика з місць позбавлення волі.
В матеріалах провадження відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження доводів ОСОБА_7 про те, що він страждає хронічними захворюваннями, має гострі приступи болю, будь-який момент може потребувати госпіталізації, а тому вони не беруться до уваги.
Твердження ОСОБА_7 про те, що встановлення йому адміністративного нагляду та певних обмежень в умовах воєнного стану буде створювати йому ряд труднощів і незручностей, а також небезпеку для його життя, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки положеннями Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та іншими нормативними актами не виключається зміна особами, щодо яких встановлений адміністративний нагляд, як місця проживання, так і роботи, у разі дотримання відповідної процедури.
Крім того, ОСОБА_7 не позбавлений можливості звернутися до органу поліції, який здійснює адміністративний нагляд за ним, з метою отримання дозволу, який може встановлювати виключення із застосованого до нього обмеження (у тому числі в разі необхідності прослідувати в укриття під час воєнного стану).
Істотних порушень норм матеріального чи процесуального закону, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Ухвала суду за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги засудженого слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, - слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року про встановлення адміністративного нагляду на 1 рік щодо засудженого ОСОБА_7 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4