Провадження № 22-ц/803/2626/24 Справа № 932/6837/21 Суддя у 1-й інстанції - Кондрашов І. А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
28 лютого 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Халаджи О. В.
суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,
секретар Піменова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія», ОСОБА_1 , третя особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Соняшник», про визнання недійсним іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, припинення іпотеки та обтяження, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія», третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, про звернення стягнення на предмет іпотеки (суддя першої інстанції Кондрашов І.А.),
У серпні 2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» звернулось до Бабушкніського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія», ОСОБА_1 , третя особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Соняшник», про визнання недійсним іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, припинення іпотеки та обтяження, в якому просило визнати недійсним Іпотечний договір в забезпечення виконання зобов'язання за договорами позики, укладений 31 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., за реєстр. № 1972; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Панченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42806404 від 03.09.2018 року; припинити іпотеку (номер запису про іпотеку: 27735954), що виникла на підставі Іпотечного договору від 31.08.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., за реєстр. № 1972; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Панченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42797339 від 31.08.2018 року; припинити обтяження (номер запису про обтяження 27726910) речових прав у виді заборони на нерухоме майно, виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ., вирішити питання про розподіл судових витрат.
13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська зі зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія», третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за договором позики за №3 від 10 серпня 2018 року на суму 299 670, 00 грн. та від 22 серпня 2018 року на суму 249 720, 00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на виробничий будинок, будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить склад літ. Г-2, загальною площею 13 168, 00 кв.м.
Рішенням Бабушкінського райнного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія», ОСОБА_1 , третя особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, про визнання недійсним іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень на нерухоме майно, припинення іпотеки та обтяження відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія», третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Із вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні первісного позову не погодилось ТОВ «Мета-Імпекс» та подало апеляційну скаргу, вважає. що воно ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування скарги зазначено, що на час укладання оскаржуваного договору іпотеки ТОВ «ВСК» не було таким, що на відповідній правовій підставі набула право власності на спірне майно, а тому не мало необхідного обсягу правоздатності розпоряджатися ним, а саме передавати його в іпотек.
Вказує, що саме ТОВ «Мета-Імпекс», а не ТОВ «Виробнича Стальна Компанія», було і звлишається власником 95/100 частко об'єкту нерухомого майна. Не зважаючи на наявність в Державному реєстрі речових прав протягом певного періоду часу запису про право власності ТОВ «Виробнича Стальна Компанія»
Наголошує на тому, що про накладення арешту на спірний майно директор ТОВ «Виробнича стальна компанія» ОСОБА_2 дізналась в той же день 31.08.2018 року, оскільки власноручно отримала ухвалу про накладення арешту в приміщенні суду, про що у справі № 200/14234/18 мається відповідна розписка.
Зазначає, що відповідачі є тісно пов'язаними між собою особами, які обидва знали перед укладенням спірного іпотечного договору про те, що ТОВ «Мета-Імпекс» оспорює позбавлення його права власності на нерухоме майно, і що на це майно ухвалою слідчого судді накладено арешт.
Представник ТОВ «Мета-Імпекс» Коростельов С.В. просив рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні первісного позову ТОВ «Мета-Імпекс» скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства задовольнити в повному обсязі.
Від представника ТОВ «Виробнича стальна компанія» Ліфлянчика С.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він наголошує на тому, що на час укладання договору іпотеки від 31.08.2018 року, в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не було жодних заборон або обмежень щодо укладання договору іпотеки від 31.08.2018 року. Крім того на час укладання договору іпотеки від 31.08.2018 року були відсутні будь-які судові рішення стосовно предмета іпотеки виробничого будинку під літ.Г-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , будинок 156г.
ОСОБА_3 просив рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року залишити без змін.
Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та заперечень на неї підтримали та просили їх задовольнити.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступного.
Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2008 по справі № 8/201-08, визнано за ТОВ «Мета-Імпекс» право власності на громадський будинок нежитлову будівлю літ. Б-4, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1853,6 кв.м. та виробничий будинок, будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13168,0 кв.м.
Право власності на вказаний об'єкт було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.12.2008 року.
12.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мета - Імпекс» та Публічним акціонерним товариством «АктаБанк» було укладено кредитний договір № 01-1103/Т.
В забезпечення виконання вказаного договору між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ПАТ «АКТАБАНК» був укладений Іпотечний договір № 01-1103/Т/1 від 21.09.2012 року.
Відповідно до п.1.2. Іпотечного договору, на забезпечення виконання Основного зобов'язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13168,0 кв.м.
Постановою Національного банку України № 468/БТ від 07.08.2014 року Публічне акціонерне товариство «Актабанк» віднесено до категорії проблемних, зазначено що матеріалами позапланової інспекційної перевірки, яка розпочата 30 липня 2014 року згідно розпорядження НБУ № 450-р встановлено невиконання ПАТ «Актабанк» вимог клієнтів, строк яких настав п'ять і більше днів тому. Також, зазначеною постановою було зобов'язано ПАТ «Актабанк» протягом 180 днів з дня її прийняття приймати погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями ПАТ «Актабанк», тільки в грошовій формі, крім випадків набуття права власності на об'єкти застави за наданими кредитами та іншими вкладними операціями ПАТ «Актабанк», не вивільняти отримане ПАТ «Актабанк» забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення, не надавати власникам/учасникам ПАТ «Актабанк», які прямо або опосередковано володіють п'ятьма і більше відсотками статутного капіталу ПАТ «Актабанк» чи права голосу придбаних акцій ПАТ «Актабанк» (у тому числі пов'язаними особами банку), активів у будь-якій формі (майно, кошти, будь-які операції з векселями, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, порука за кредиторів банку тощо), не здійснювати дострокового повернення коштів вкладникам та іншим кредиторам, не приймати як забезпечення за кредитами майнові права на вклади (депозити) юридичних та фізичних осіб.
07.11.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Актабанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Актабанк» Приходько Юлії Вікторівни та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» було укладено договір про розірвання іпотечного договору № 01-1103/Т/1, посвідченого 21.09.2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. за реєстровим № 5144.
26.12.2014 року між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ТОВ «НАШ СОНЯШНИК» був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» (Продавець) продало, а ТОВ «НАШ СОНЯШНИК» (Покупець) придбало частину Об'єкта нерухомого майна, а саме: 5/100 часток виробничого будинку (літ Г-2), будівель та споруд за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156г, площею 636 кв.м.
У 2014 - му році ТОВ «Мета - Імпекс» було повністю виконано кредитні зобов'язання за кредитним договором № 01-1103/Т (погашено кредит). У зв'язку із цим, 07.11.2014 між ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» та ПАТ «АктаБанк» було укладено договір про розірвання договору іпотеки № 01-1103/Т/1 від 21.09.2012.
Наприкінці серпня 2018-го року, незважаючи на виконання кредитних зобов'язань та погашення боргу ТОВ «Мета-Імпекс», за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем на виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156-Г, до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13168,0 кв.м.
В подальшому цей об'єкт нерухомого майна було виставлено на прилюдні торги.
Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-07-23-000159-b власником майна - замовником торгів, зазначено ПАТ "Актабанк". Переможцем електронних торгів стало ТОВ «Виробнича стальна компанія», яке 27 серпня 2018 року уклало з ПАТ "Актабанк" договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, частка якого належала на той час на праві власності ТОВ "Мета-Імпекс". В той же день, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., яка посвідчувала вказаний договір купівлі-продажу, було прийнято рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ "Виробнича стальна компанія" та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 по справі № 904/1875/19, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об'єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156 г.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" право власності на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.
В задоволенні вимоги про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об'єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.
В задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 по справі № 904/1875/19 залишено без змін.
Раніше, у 2018 - му році, а саме 31.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., за реєстр. № 1972.
Згідно п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є належний іпотекодавцю на праві власності об'єкт нерухомого майна, а саме: виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору, цим договором забезпечується зобов'язання, що виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» на підставі договору позики (надалі - Основний договір), укладеного з Іпотекодержателем 10 серпня 2018 року, на суму 299 670, 00 грн. з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу - до 09 серпня 2021 року, та договору позики (надалі - Основний договір 2), укладеного з Іпотекодержателем 22 серпня 2018 року, на суму 249 720, 00 грн. з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу - до 21 серпня 2021 року.
Позивач вважає іпотечний договір від 31.08.2018 недійсним з моменту вчинення, оскільки він був направлений не на реальне настання правових наслідків у вигляді забезпечення виконання зобов'язань з договорів позики, а спрямований на обтяження спірного майна та ускладнення його витребування. Тому сторони цього договору діяли недобросовісно. Крім того, для укладення цього договору та реєстрації іпотеки існували перешкоди у вигляді арешту спірного майна, а ТОВ "Мета-Імпекс" не могло передати майно в іпотеку, оскільки не було його власником.
Відмовляючі в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що іпотечний договір від 31.08.2018 року був укладений власником майна; сторони діяли на власний розсуд при визначенні умов договору. Обставин, які б свідчили про те, що іпотечний договір укладався на шкоду інтересам ТОВ «Мета - Імпекс», або сторони оскаржуваного договору діяли недобросовісно, судом не встановлено. Арешт майна не міг слугувати перешкодою для реєстрації іпотеки. Підстав для визнання іпотечного договору недійсним, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, судом також не встановлено.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Відповідно до змісту п.п. 4,7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК 435-15 необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц, відповідно до якої «наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення.
Тобто, недійсність договору має існувати саме в момент його укладення.
За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 179, 181, 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (нерухоме майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.
Положеннями ст. 41 Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Нормами ст.41 Конституції України, ст.328 ЦК України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.
Згідно п. 8, 13 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком.
Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.
Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 28 Порядку реєстрації").
Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Наявність в Державному реєстрі речових прав запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій відносно цього майна до того часу, доки таке обтяження не буде знято.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором, слідчим.
Доказів виконання ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2018 року, суду не надано, тому слід дійти висновку, що арешт в рамках кримінального провадження хоча й був накладений, однак не міг слугувати перешкодою для посвідчення договору іпотеки та реєстрації забезпечувального зобов'язання. Тому ця обставина не може вказувати на те, що іпотечний договір є недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на виробничий будинок літ.Г-2, будівлі та споруди, загальною площею 13 148,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 . зареєстровано за ТОВ «Виробнича стальна компанія» 27.08.2018, номер запису про право власності 27642748.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 по справі № 904/1875/19 було витребувано спірний об'єкт нерухомого майна на користь ТОВ «Мета-Імпекс».
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 залишено без змін вищевказане рішення суду, а оскільки постанова набирає сили з моменту проголошення, то констатація факту набуття права власності на спірний об'єкт за ТОВ «Мета-Імпекс», є можливою лише з 13 квітня 2021 року. До цього часу ТОВ «Мета - Імпекс» не було власником нежитлових приміщень.
Закон України «Про іпотеку» у взаємозв'язку зі статтями 204, 215, 509, 598 ЦК України свідчить, що витребування майна від добросовісного набувача не припиняє основного зобов'язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки, якщо інше не передбачене договором. Закон не встановлює недійсність такого правочину (його нікчемність).
11 листопада 2019 року Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 756/15538/15-ц відступив від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 202/1148/17 (провадження № 61-38257св18) про те, що витребування майна від добросовісного набувача припиняє основне зобов'язання та є самостійною підставою для припинення іпотеки.
Оскільки Закон України «Про іпотеку», який є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, не передбачено таких підстав для припинення іпотеки, як витребування майна від добросовісного набувача або відсутність згоди власника на передачу нерухомого майна в іпотеку, тому такі підстави не припиняють основне зобов'язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки».
Апеляційний суд вважає, що раойнний суд дійшов правльного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним іпотечного договору, оскільки як встановлено матеріалами справи та не спростовано учасниками процесу, на час укладання спірного правочину 31.08.2018 року відповідач ТОВ «Виробнича стальна компанія» мала повне право розпоряджатися власним майном, власником якого стала на підставі аукціону.
Суд апеляційної інстанції врахувавши обставини справи та наявні в ній докази дійшов висновку, що в даному випадку, відповідач ТОВ «Виробнича стальна компанія» була добросовісним набувачем спірного майна, а тому відсутні підстави вважати, що під час укладання іпотечного договору у Товариства не було на це права.
Також апеляційний суд вважає, доводи апеляційної скарги стосовно наявного арешту під укладення іпотечного договору безпідставними, оскількі як було встановлено судом першої інстанції та жодними доказами не спростовано позивачем, що на час укладання спірного договору будь-які заборони у реєстрі були відсутні, обізнанасть директора Товариства про наявність ухвали суду від 31.08.2018 року не може бути підставою для непроведення державної реєстрації, оскільки на час укладання договору іпотеки від 31.08.2018 року були відсутні будь-які судові рішення стосовно предмета іпотеки виробничого будинку під літ.Г-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 покладаючись на інформацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, дійсно діючи добросовісно, уклав договір іпотеки від 31.08.2018 року в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики № 3 від 10.08.2021 року та за договором позики № 4 від 22 серпня 2018 року.
Що стосується доводів позивача про недобросовісність сторін при укладенні іпотечного договору, то апеляційний суд вважає, що вони зводяться до незгоди із рішенням суду, оскільки стороною позивача жодними доками не підтверджено що сторони при укладенні іпотечного договору діяли недоброчесно.
В даному випадку сторони на власний розсуд скористались наданим їм правом укласти договір іпотеки в забезпечення виконання за договорами. Позики, оскількі дані дії не суперечать діючому законодавству.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Колегія суддів перевірила доводи апеляційних скарг на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін
Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О. В. Халаджи
О.Д. Канурна
Т.В. Космачевська
Повний текст судового рішення складено 29 лютого 2024 року.
Головуючий - суддя О. В. Халаджи