Провадження № 22-ц/803/733/24 Справа № 212/6019/23 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н.М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
28 лютого 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,
за участю секретаря Гладиш К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №212/6019/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року,
встановив:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі по тексту АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на підприємстві відповідача з 27 листопада 1991 року по 14 серпня 1995 року слюсарем з ремонту устаткування, кар'єр 1-2, ПівдГЗК, з 28 вересня 1995 року по 18 грудня 1996 року гірником з повним робочим днем в підземних умовах, дільниці №15 ш. Гвардійська, в/о «Кривбасруда», з 18 грудня 1996 року по 22 листопада 2021 року кріпильником з повним робочим днем в підземних умовах, дільниці №15 ш. Гвардійська АТ «Кривбасзалізрудком».
19 січня 2023 року рішенням ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» позивачу було встановлено наступні професійні захворювання: 1) радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого - другого ступеня.
Відповідно Акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 25 квітня 2023 року підставою для виникнення у ОСОБА_1 професійних захворювань стало те, що умови праці позивача характеризувалися фізичним перенавантаженнями, а також внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень у роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, ОСОБА_1 підпадав під вплив концентрації аерозолів фіброгенної дії, що перевищували нормативні значення. У зв'язку із поганим самопочуттям він був змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури та лікування. Внаслідок отриманих професійних захворювань було порушено нормальні життєві зв'язки ОСОБА_1 , внаслідок чого йому доводиться докладати додаткові зусилля для організації свого побуту. Позивача постійно турбує стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праві руку та ногу, порушена хода, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, зниження слуху, задишка при фізичному навантаженні, періодичний сухий кашель, важкість у грудях, загальна слабкість, головний біль. Також він через отримане ушкодження здоров'я відчуває психологічний дискомфорт, що негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача. Оскільки обов'язок з відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, покладено на роботодавця, бо відповідач не створив належні та безпечні умови праці, що призвело до встановлення ОСОБА_1 65% втрати працездатності та третьої групи інвалідності, то відповідач повинен відшкодувати йому заподіяну моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 335000 гривень.
У зв'язку з викладеним, просив суд стягнути з АТ «Кривбасзалізрудком» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 335 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 180 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. В задоволенні іншої частити позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір в сумі 1 800 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року змінити та збільшити розмір відшкодування моральної шкоди зі 180 000 гривень до 335 000 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано вимоги розумності та справедливості, при визначенні розміру моральної шкоди, не враховано стаж роботи позивача на підприємстві відповідача, важкість виконуваної ним роботи. Під час виконання покладених на позивача трудових обов'язків, внаслідок недосконалості робочого місця, шкідливий фактор виробництва призвів до виявлення у позивача хронічного професійного захворювання. Також суд не врахував у повній мірі стан здоров'я позивача.
Посилається, що внаслідок отриманих професійних захворювань позивач втратив 65% професійної працездатності, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, незважаючи на курси лікування, враховуючи тривалий стаж роботи позивача в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, характер немайнових втрат, необхідно змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити цей розмір, що буде свідчити про достатній, справедливий, спів мірний розмір компенсації моральної шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Кривбасзалізрудком» зазначає, що докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі щодо незгоди з визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки судом першої інстанції дотримані норми матеріального і процесуального права. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Бузинарська Д.М., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала та просила її задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає вказаним вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював з 27 листопада 1991 року по 14 серпня 1995 року слюсарем з ремонту устаткування, кар'єр 1-2, ПівдГЗК, з 28 вересня 1995 року по 18 грудня 1996 року гірником з повним робочим днем в підземних умовах дільниці №15 ш. Гвардійська в/о «Кривбасруда», з 18 грудня 1996 року по 22 листопада 2021 року кріпильником з повним робочим днем в підземних умовах дільниці № 15 ш. Гвардійська АТ «Кривбасзалізрудком», звідки був звільнений за власним бажанням через вихід на пенсію за віком відповідно до ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 квітня 2023 року, складеного відносно АТ «КЗРК» було встановлено наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого - другого ступеня, що підтверджується медичним висновком № 120 від 19 січня 2023 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», а також зазначено причини його виникнення, оскільки умови праці ОСОБА_1 характеризувалися фізичним перенавантаженнями та внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування ОСОБА_1 підпадав під вплив концентрації аерозолів фіброгенної дії, що перевищували нормативні значення, про що зі змісту також вбачається інформаційної довідки про умови праці працівника від 05 квітня 2022 року.
Згідно із довідками Обласної МСЕК № 2 серії 12 ААА № 129577 та серії 12 ААГ № 187038 від 22 червня 2023 року ОСОБА_1 було встановлено первинно 65% стійкої втрати працездатності через професійне захворювання на ХОЗЛ (15%) та радикулопатію (50%), а також ІІІ групу інвалідності з 15 травня 2023 року з рекомендацією санаторно-курортного та медикаментозного лікування, забезпечення виробами медичного призначення. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження в умовах виробничого пилу.
У зв'язку з професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписними епікризами, а також виписками з медичної карти позивача. (а. с. 21-31)
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами статей 153, 237-1 КЗпП України та виходив з обов'язку відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.
Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 180 000 гривень, суд першої інстанції виходив з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали у здоров'ї позивача, незворотності змін його здоров'я, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, які викликані втратою працездатності у 65%, встановлення ІІІ групи інвалідності, необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану.
Відповідно ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною 1 статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
З акту розслідування професійного захворювання від 25 квітня 2023 року (а.с. 11-13) вбачається, що причиною професійного захворювання позивача є тривалий стаж роботи в важких та шкідливих умовах праці в параметрах, що перевищували гранично допустимі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло, з вини АТ «Кривбасзалізрудком», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Лікарями виявлений відсутній стабілізаційний процес у його здоров'ї, що підтверджується чисельними виписними епікризами, що містяться в матеріалах справи, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.
Таким чином, судом вірно встановлено порушення АТ «Кривбасзалізрудком» норм трудового законодавства, що призвело до виникнення у позивача професійного захворювання, а тому саме на роботодавця покладається обов'язок з відшкодування завданої моральної шкоди.
Суд першої інстанції при постановленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода під час його роботи на підприємстві відповідача, у шкідливих умовах, що стало причиною його професійного захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності та необхідності подальшого тривалого лікування у медичних закладах.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями, поганим самопочуттям, позивач обмежений в трудовій діяльності, самообслуговуванні та пересуванні, його постійно турбує стійкий біль, обмеження рухів, слабкість, він втратив професійну працездатність у загальному розмірі 65 % та визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, незважаючи на постійні курси лікування покращення в стані здоров'я не спостерігається.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманого професійного захворювання, тривалості праці позивача в шкідливих умовах, що перевищували нормативи, на АТ «Кривбасзалізрудком», що потягло втрату працездатності, розмір втрати професійної працездатності та встановлення третьої групи інвалідності, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 180 000 гривень до 240 000 гривень.
Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, колегія суддів апеляційного суду змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави та збільшує цей розмірі з 1 800 гривень до 2 400 гривень, тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Крім того, з відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір в сумі 900 гривень за подання позивачем апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам (1 550 х 38,71%).
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 зі 180 000 гривень до 240 000 гривень.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2023 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави, змінити, збільшивши цей розмір з 1 800 гривень до 2 400 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги позивачем в сумі 900 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.
Головуючий О.І. Корчиста