Справа № 715/3445/23
Провадження № 2/715/163/24
29 лютого 2024 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 449230326 від 12.03.2021 року в розмірі 35161,15 грн.
Просить суд, стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за договорами кредитку в загальній сумі 35161,15 грн. та судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
В судове засідання представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в заяві про перегляд заочного рішення вказав, що заявлені позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають, просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 449230326.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31.12.2020 року додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов, якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 35 161,15 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
В той же час стаття 513 ЦК України визначає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За змістом статей 514,516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно матеріалів справи, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року був укладений договір факторингу №28/1118-01.
Надана позивачем, додаткова угода № 26, згідно якої ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (клієнт за договором) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор за договором) викладають Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, укладена 31.12.2020 року.
Договір кредиту № 449230326 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено 12 березня 2021 року, тобто після укладення договору факторингу та додаткової угоди між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Договір факторингу між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) та ТОВ «Таліон Плюс» № 20102022 укладений 20.10.2022.
Отже, ТОВ «Таліон Плюс» не міг відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права, що не набув сам станом на 20.10.2022 року, оскільки борг ОСОБА_1 не охоплювався договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Посилання позивача на реєстру боржників № 134 від 18.05.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», щодо переходу права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 449230326 нічим не підтверджено, оскільки в матеріалах справи відсутній даний реєстр, більше того, не надано належних та допустимих доказів, на підставі чого дана вимога могла перейти до ТОВ «Таліон Плюс».
З огляду на наявні в матеріалах справи докази правонаступництво від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» щодо грошової вимоги до ОСОБА_1 не доведено належними доказами - договором чи додатковою угодою про продовження дії договору факторингу від 28.11.2018 року.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Отже, позивачем не доведено належними доказами відступлення права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс».
Оскільки в даному випадку відсутні належні та допустимі докази заміни кредитора у зобов'язанні з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на ТОВ «Таліон Плюс», то відсутні правові підстави вважати, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набула у ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів (Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №910/9828/17). За висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.03.2019 у справі №905/635/18, у разі заміни кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається повністю, змінюється лише його суб'єктний склад.
Верховний Суд вказав, що спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, як наголошує Верховний Суд, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Матеріали справи не містять доказів наявності у позивача права на звернення до суду з цим позовом відносно стягнення заборгованості за договором № 449230326 від 12 березня 2021 року.
Отже, не маючи права на одержання виплати заборгованості за кредитним договором 449230326 від 12 березня 2021 року, позивач є неналежним позивачем у позові про її стягнення.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Отже, позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 449230326 від 12 березня 2021 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та відповідно від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Європейської агенції з повернення боргів».
Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тобто, не маючи права на одержання виплати заборгованості за кредитним договором № 449230326 від 12 березня 2021 року, позивач є неналежним позивачем у позові про її стягнення, тому у позові ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та враховуючи те, що суд відмовляє у задоволені позову, тому судові витрати покладаються на позивача.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовити.
Повний текст судового рішення виготовлено 29 лютого 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: