Справа № 645/2351/23
Провадження № 2/645/1042/23
29 грудня 2023 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кривченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
31.05.2023 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дерев'янченка Ярослава Юрійовича, який діє на підставі договору № 17-04/23 про надання правових послуг адвоката від 17.04.2023 року, звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 , до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяця з часу набрання законної сили рішенням суду.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що після смерті його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, позивач, який мешкає у місті Харків, після 24 лютого 2022 року, з метою уникнення ризику загибелі або отримання шкоди для здоров'я змушений був виїхати за межі країни, про що у його паспорті для поїздок за кордон, міститься відповідна відмітка про перетин кордону 20.03.2022 року, через автомобільний контрольно пропускний пункт ОСОБА_4 та у подальшому перебував за кордоном на час смерті матері ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що смерть ОСОБА_3 настала у період, коли у м. Харкові відбувалися постійні ракетні та артилеристичні обстріли міста, відбувалися перебої у функціонуванні транспорту, тимчасово призупинили роботу державні нотаріальні та приватні нотаріуси, усі ці обставини вплинули на своєчасну можливість прибуття до міста Харкова та звернення до нотаріальних органів з відповідною заявою. Також позивач звертає увагу не те, що відповідно до Постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», а саме: п. 33 передбачено: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці», дізнавшись цю інформацію позивач вважав, що існують усі законні підстави не хвилюватися щодо подальшого оформлення спадщини поки триває воєнний стан в країні з урахуванням вирішення цього питання компетентними органами на державному рівні. Позивач повернувся із-за кордону та 10 квітня 2023 року звернувся із заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шеметової О.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , а також 09 травня 2023 року через свого представника ОСОБА_5 .. За результатами розгляду заяви представнику позивача було відмовлено у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матері - ОСОБА_3 , у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та ненаданням доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того представником позивача у клопотанні про залучення доказів зазначено, що ОСОБА_1 не міг своєчасно звернутися до нотаріальних органів для прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що має ряд захворювань та потребує медичного спостереження, разом з тим вказав, що не міг звернутися до Консульського підрозділу у Польщі, оскільки у зв'язку з великою завантаженістю консульства через звернення громадян України, які виїхали до Польщі через війну. Позивач вважає, що в нього були об'єктивні перешкоди для своєчасної подачі відповідної заяви, та вважає що існують поважні причини для надання йому додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Законом не передбачено іншої можливості для визначення додаткового строку для прийняття спадщини окрім як за рішенням суду.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.06.2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
05.07.2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича, який діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серії АХ № 1138428 від 04.07.2023 року надійшли пояснення, в яких зазначено, що його довіритель позов не визнає, оскільки не вважає поважними причини пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, а саме факт перебування останнього закордоном, оскільки він не був позбавлений можливості, звернутися з відповідною заявою до нотаріальних органів засобами поштового зв'язку. Крім того представник відповідача зазначив, що позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте останній не звертався до нотаріуса із заявою про набуття права на будь-яке інше майно після померлої ОСОБА_3 , в тому числі на квартиру, за адресою АДРЕСА_1 , а тому строк на для подачі заяви про прийняття спадщини повинен надаватися, виключно стосовно того майна, щодо якого позивачем була подана заява.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представником позивача була надана до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представником відповідача була надана до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у поясненнях.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини другоїстатті 247 ЦПК України, судом не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов наступного.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.04.1963 року ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть виданого Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.10.2022 року серії НОМЕР_2 .
22.06.2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шеметовою О.В. відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 за номером у спадковому реєстрі 70062796 та за номером у нотаріуса 72/2022, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №70965077 від 20.12.2022 року.
10.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеметвої О.В. із заявою, зареєстрованою по книзі обліку та реєстрації спадкових справ №49, в якій зазначив, що після смерті його матері ОСОБА_3 залишилася спадщина, до складу якої входить: частка в праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Зазанчив, що цією заявою приймає спадщину, що залишилася після смерті його матері.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеметової О.В. від 09.05.2023 року року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (на обов'язкову частку щодо нерухомого майна - відповідної частки земельної ділянки за кадастровим номером 0525386300:001:0169) після померлої матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та ненадання доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами 1,3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1статті 1270 ЦК України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7, 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р.№ 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок.
Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).
Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Отже, виходячи із вказаної правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , пропустила шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті матері і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
За змістом частини 1 та 3статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає, що із введенням воєнного стану на території України, з метою ризику загибелі або отримання шкоди для здоров'я, він вимушений був виїхати за межі України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Позивачем надано копію завіреного перекладу із польської мови медичної довідки від 14.11.2023року виданої на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якої пацієнт перебуває на тривалому лікуванні у місцевому закладі з приводу численних захворювань перенесених: перенесена гостра променева хвороба, отримана внаслідок здійснення діяльності по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи .
Таким чином, введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова у період з 24 лютого 2022 року і по день звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що є загальновідомою обставиною, а також виїзд позивача за межі України та враховуючи наявність захворювань ОСОБА_1 , які були отримані внаслідок здійснення діяльності по ліквідації Чорнобильської катастрофи слід розцінювати як об'єктивні перешкоди, які істотно перешкоджали позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті його матері. Наявність зазначених позивачем обставин свідчить про те, що у нього були поважні причини, пов'язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Крім того, суд врахувує, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, оскільки через свого представника до нотаріуса позивач звернувся 09.05.2023 року, позов до суду пред'явлено 31.05.2023 року, а шестимісячний строк подання позивачами заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 30 березня 2023 року.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 141,247,258, 263,265, 280 ЦПК України, ст.ст. 4, 5, 526, 611, 612, 651, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_3 від 09.01.1991 року, РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Мартинова