Справа № 643/3435/23
Провадження № 2/643/100/24
22.02.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна
про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування
державної реєстрації прав власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлення строків для прийняття спадщини,
У квітні 2023 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач), відповідно до змісту якого просить суд:
- визнати свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, видані приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Ларисою Августинівною спадкоємиці першої черги за законом ОСОБА_4 недійсними та скасувати державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- визначити, що строк для прийняття спадщини та відмови від її прийняття становить десять місяців з дня смерті спадкодавця відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
При цьому, до позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулової Лариси Августинівні копії спадкової справи щодо спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.05.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.06.2023 відкрито провадження у справі № 643/3435/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі ст. 53 ЦПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулову Ларису Августинівну, ОСОБА_5 , підготовче засідання призначено на 11.07.2023 року.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 643/3435/23 на тридцять днів, оголошено у підготовчому засіданні перерву до 16.08.2023 року, на підставі ст. 84 ЦПК України витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулової Лариси Августинівни копію спадкової справи щодо спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
02.08.2023 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи щодо спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , в якій містяться оспорювані позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , садовий будинок АДРЕСА_2 із земельною ділянкою площею 0,059 га, що знаходяться на території тг Пісочинська Харківського району Харківської області, садове товариство «Зернятко», а також на автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1
16.08.2023 року підготовче засідання було відкладено на 27.09.2023 року у зв'язку з неявкою учасників справи.
З урахуванням того, що зі змісту спадкової справи було встановлено, що даний спір стосується двох об'єктів нерухомого майна, розташованих в різних місцевосцях, а матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо оцінки цього майна, у підготовчому засіданні 27.09.2023 року судом було поставлено на обговорення питання щодо підсудності даної справи Московському районному суду м. Харкова для з'ясування позиції позивача щодо того, який саме суд має розглядати цей позов.
27.09.2023 року підготовче засідання було відкладено на 31.10.2023 року.
31.10.2023 року підготовче засідання відкладено на 12.12.2023 року.
12.12.2023 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у відпустці.
15.01.2024 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої він просить суд:
1) визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Ларисою Августинівною Гершкович Ніні Михайлівні, спадкоємиці першої черги на 1/3 частку спадкового майна, а саме на:
- двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
- садовий будинок АДРЕСА_2 з земельною ділянкою площею 0,059 га для колективного садівництва, що знаходяться на території тг Пісочинська Харківського району Харківської області, садове товариство «Зернятко»;
- автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
2) скасувати державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) визначити, що строк для прийняття спадщини та відмови від її прийняття становить десять місяців з дня смерті спадкодавця відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»;
4) продовжити строк для прийняття спадщини та її відмови ще на 4 місяці від дня набрання судовим рішенням по цій справі законної сили.
16.01.2024 року підготовче засідання було відкладено на 22.02.2024 року за клопотанням представника позивача та представника відповідача.
31.01.2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна, вартість якого є найвищою.
Представник позивача заперечив проти передачі справи за виключною підсудністю посилаючись на те, що на момент звернення до суду з даним позовом за правилами загальної підсудності було достеменно відомо тільки те, що оспорювані свідоцтва про право на спадщину були видані з порушенням строків, визначених ч. 1 ст. 1298 ЦК України. Позивач не знала і не могла знати на які саме об'єкти були видані оспорювані свідоцтва, оскільки її представник не міг витребувати у нотаріуса матеріали спадкової справи з огляду на приписи ст. 8 Закону України «Про нотаріат». Лише в ході судового розгляду стало зрозуміло, що частина позовних вимог підлягає розгляду іншими судами за правилами виключної підсудності. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, представник позивача вважає, що дана справа підсудна Московському районному суду м. Харкова.
Розглянувши клопотання представника відповідача про передачу справи № 643/3435/23 за виключною підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова, суд зазначає наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип територіальної підсудності.
Підсудність як правове явище має не лише статичний аспект, а й динамічний, що розкривається при реалізації права на судовий захист в сфері цивільної юрисдикції.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Разом з цим, статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) визначено виключну підсудність справ.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при зверненні до суду інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).
ЦК України при класифікації речей як об'єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив'язка об'єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і розглядати їх необхідно у сукупності.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна і стосуються будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) дійшла, зокрема, таких висновків:
- нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення;
- майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав;
- виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У п. 7.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 вказано, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
У зв'язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (п. 7.23. вищевказаної постанови).
Предметом даного позову є, зокрема, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , садовий будинок АДРЕСА_2 із земельною ділянкою площею 0,059 га, що знаходяться на території тг Пісочинська Харківського району Харківської області, садове товариство «Зернятко», і на такий позов поширюються правила виключної підсудності.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Московському районному суду м. Харкова.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З наданих відповідачем Звітів про оцінку майна вбачається, що вартість квартири АДРЕСА_1 складає 1 234 951, 00 грн., тобто є вищою ніж вартість садового будинку АДРЕСА_2 із земельною ділянкою площею 0,059 га, що знаходяться на території тг Пісочинська Харківського району Харківської області, садове товариство «Зернятко» (1 034 961, 00 грн.).
Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за необхідне передати справу № 643/3435/23 за виключною підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова за місцезнаходженням нерухомого майна, вартість якого є найвищою.
Заперечення представника відповідача щодо передачі справи за підсудністю суд до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та зводяться до довільного тлумачення положень ч. 2 ст. 31 ЦПК України.
Суд зазначає, що оскільки при зверненні до суду з даним позовом представником позивача до позовної заяви не було додано оспорюваних свідоцтв, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не був обізнаний з їх змістом, у зв'язку з чим за клопотанням представника позивача витребував у приватного нотаріуса копію спадкової справи.
Лише після надходження до суду копії спадкової справи було встановлено, що даний спір виник з приводу двох об'єктів нерухомого майна, розташованого в різних місцевостях, і оскільки в матеріалах справи були відсутні будь-які докази на підтвердження вартості нерухомого майна, суд був позбавлений можливості самостійно визначити підсудність даної справи з дотриманням вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна, вартість якого є найвищою. У зв'язку з цим суд у підготовчому засіданні 27.09.2023 року поставив означене питання на обговорення. Однак позивачем не було вчинено жодних дій з метою правильного визначення підсудності даної справи.
Відтак, доводи представника позивача про те, що дана справа була прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 28, 30, 31, 32, 260 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача - ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Цивільну справу № 643/3435/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Л.А. про визнання недійсними свідоцтв право на спадщину, скасування державної реєстрації прав власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлення строків для прийняття спадщини передати за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2024 року.
Суддя Н.В. Новіченко