Провадження № 2/641/580/2024 Справа № 641/6007/23
29 лютого 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Полякової М,Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить витребувати у відповідача на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» транспортний засіб Renault Master 1993 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 вартістю 51000 грн., який був переданий ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі договору фінансового лізингу № НАН0А!00000034 від 06.02.2018 року, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 15 721,42 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 5646,56 грн. відсотків за користування предметом лізингу, а разом 21367,98 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.02.2018 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу автомобіля № НАН0А!00000034, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М., зареєстрований у реєстрі за № 124, відповідно до умов якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування лізингу, а саме Renault Master 1993 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . 05.06.2023 року лізингоодержувачем не було усунуто подію дефолту, лізингодавець направив відповідачу повідомлення про розірвання договору лізингу з 30.06.2023 року.
Посилаючись на вказані обставини позивач просить витребувати від відповідача транспортний засіб, та стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами, відсотки за користування предметом лізингу в розмірі 21 367,98 грн., а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.09.2023 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився. До позовної заяви представником позивача додана заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він також зазначив, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї не явки суду не повідомив та відзив до суду не надав.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 06.02.2018 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу автомобіля № НАН0А!00000034, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М., зареєстрований у реєстрі за № 124, відповідно до умов якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування лізингу, а саме Renault Master 1993 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . 05.06.2023 року лізингоодержувачем не було усунуто подію дефолту, лізингодавець направив відповідачу повідомлення про розірвання договору лізингу з 30.06.2023 року.
Відповідно до п. 2.3 договору лізингу строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 60 місяців (п. 14.2 договору лізингу) та складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у Додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до Договору лізингу та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі лізингу.
Положеннями п. 2.4 договору лізингу встановлено, що предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії договору лізингу. В разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно з умовами цього договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю не повертається.
Згідно до п.п. 6.2.2, 6.2.3 договору лізингу на лізингоодержувача було покладено зобов'язання сплатити лізингодавцю платежі з відшкодування вартості предмета лізингу, відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних зі страхуванням предмету лізингу, а також сплатити винагороду за користування предметом лізингу відповідно до Графіку та п. 14.3 цього договору.
Відповідно до п. 8.2.1 договору лізингу у разі настання події дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання події дефолту та повернення предмета лізингу. У повідомленні про дефолт, окрім зазначеної інформації, лізингодавець ставить вимогу про повернення заборгованості за фактичний строк користування предметом лізингу та виконання в повному обсязці усіх інших зобов'язань за цим договором.
Крім того, п. 8.2.4 договору лізингу встановлено, що якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення про дефолт, лізингоодержувач не усунув подію дефолту, лізингоодержувач зобов'язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за договором та повернути предмет лізингу, а лізингодавець має право згідно зі ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні.
Відповідно до копії додатку № 1 до договору фінансового лізингу № НАН0А!00000034 від 06.02.2018 року специфікація та акт приймання - передачі, предметом договору лізингу є транспортний засіб Renault Master 1993 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість 51 000 грн. Дата приймання - передачі предмету лізингу 13.02.2018 року.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки Renault Master 1993 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ПАТ КБ «Приват-банк».
Згідно копії статуту у новій редакції АТ КБ «Приватбанк» за рішенням загальних зборів акціонерів від 06 червня 2019 року тип банку з Публічного акціонерного товариства змінено на Акціонерне товариство комерційний банк. У зв'язку із зміною типу банку, змінено найменування банку з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».
В період дії договору, відповідач належним чином не дотримувався умов договору, внаслідок чого у відповідача перед Банком виникла заборгованість в розмірі 21 367,98 грн., з яких:
- 15 721,42 грн. - заборгованість в рахунок компенсації вартості предмета лізингу;
- 5646,56 грн. - заборгованість за відсотками за користування предметом лізингу.
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами.
Відповідно положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», в редакції, що діяла на час укладення договору, визначено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно - правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізинго-одержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно ч. 1 ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ч. 3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За змістом ч. 2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання припиняються.
Відповідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно положень ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право, серед іншого, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізинго-одержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Пунктом 8.1 договору фінансового лізингу визначено, що для цілей договору подією дефолту вважається будь - яка з наступних подій, зокрема, затримання плати лізингоодержувачем лізингових платежів або інших платежів частково або в повному обсязі щонайменше на один календарний місяць; перевищення заборгованості більш як на 10% від вартості предмета лізингу, зазначеної в специфікації; несплата лізингоодержувачем більше однієї виплати, яка перевищує 5% від вартості предмета лізингу, зазначеної в специфікації.
10.04.2023 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про настання події дефолту за договором фінансового лізингу № НАН0А!00000034 від 06.02.2018 року у зв'язку з виникненням заборгованості зі сплати лізингових платежів.
Відповідно до п.8.2.2 договору фінансового лізингу та повідомлення про настання події дефолту, на лізингоодержувача покладено обов'язок усунути подію дефолту негайно або незалежно від наявності повідомлення про дефолт від лізингодавця негайно доставити та повернути предмет лізингу лізингодавцю за актом приймання - передачі.
05.06.2023 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу через відсутності погашення заборгованості за договором фінансового лізингу.
За загальними правилами, встановленими ст.ст. 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання, відповідно ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Позивач, на виконання умов договору лізингу, надіслав боржнику повідомленням щодо існуючої заборгованості й необхідністю погасити вказаний борг, проте дане повідомлення відповідачем залишено без уваги та виконання.
Судом також встановлено, що відповідач належним чином ознайомлений зі змістом договору лізингу, що засвідчується його особистим підписом та його умови ним не спростовуються.
Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, наданих стороною позивача доказів, судом встановлено порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, що призвели до порушення прав АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, а також матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем надано докази на підтвердження наявності підстав для витребування спірного майна у відповідача за договором фінансового лізингу, а саме через виникнення простроченої заборгованості зі сплати зобов'язань за договором лізингу, а тому слід витребувати у відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» транспортний засіб транспортний засіб Renault Master 1993 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 51 000 грн., який був переданий ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № НАН0А!00000034 від 06.02.2018 року, та стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 21 367,98 грн.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265,280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості - задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» транспортний засіб Renault Master 1993 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 51 000 грн, який був переданий ОСОБА_1 на підставі договору фінансового лізингу № НАН0А!00000034 від 06 лютого 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 15 721,42 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу, 5646,56 грн. відсотків за користування предметом лізингу, а всього в розмірі 21 367 (двадцять одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі :
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д , ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя: М. Ю. Онупко