Справа № 953/1488/24
н/п 2-з/953/19/24
"28" лютого 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шовков Олег Сергійович про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДІНЕРО» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович ( 61001, м. Харків, вул. Хмельницького Богдана, 25, оф. 1) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
26 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «ДІНЕРО», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.В. 16.12.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 46923, у виконавчому провадженні № 68759121 до набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування заяви посилається на те, що вона звернулась до суду із позовної заявою про визнання виконавчого напису № 46923 таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів, які були стягнуті в рамках виконавчого провадження, в розмірі 17 560 грн.21 коп.
Зазначає, що існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, враховуючи ту обставину, що згідно Єдиного державного реєстру боржників у відношенні відповідача відкриті численні виконавчі провадження щодо стягнення коштів.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, вважаю, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заява про забезпечення позову подана одночасно з пред'явленням позову з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 46923, що вчинений 16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІНЕРО» заборгованості у розмірі 20682 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком Володимиром Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У відповідності до ч.3 ст. 150 КПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи викладене, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись, що між сторонами виник спір, з'ясувавши обсяг позовних вимог, судом встановлено, що існує реальна загроза ускладнення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, тому наявні підстави для забезпечення позову у передбаченому законом порядку шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У відповідності до ч.7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно ч.3 ст. 154 ЦПК України суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Враховуючи викладене, підстав для застосування зустрічного зобов'язання, у відповідності до ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає, з урахуванням природи спірних відносин, що виникли між сторонами, способу забезпечення позову, наявності зареєстрованого у позивача місця проживання та відсутності у суду даних про вчинення позивачем дій щодо зловживання наділеними процесуальними правами та дій спрямованих на відчуження належного майна або інших дій, які можуть свідчити про наміри позивача утруднити або унеможливити виконання виконавчого напису нотаріуса у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 154, 247, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шовков Олег Сергійович про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДІНЕРО» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович ( 61001, м. Харків, вул. Хмельницького Богдана, 25, оф. 1) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису № 46923, що вчинений 16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІНЕРО» заборгованості у розмірі 20682 грн.
Копію ухвали надіслати приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Пашкову Юрію Дмитровичу для виконання
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд.3, ЄДРПОУ 41350844.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович ( 61001, м. Харків, вул. Хмельницького Богдана, 25, оф. 1.
Суддя Т.В. Юрлагіна