Справа №639/5151/23
Провадження №3/639/24/24
29 лютого 2024 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Кісь Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 030069 - 27.08.2023 о 19:56 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 626» номерний знак НОМЕР_1 , в м. Харкові, по вул. Полтавський Шлях, 133, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, згідно яких вину у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення не визнав. При цьому ОСОБА_1 вказував, що в процесі спілкування з поліцейським останній запитав, чи вживався ним алкоголь, на що він відповів, що не вживав. Потім поліцейський запропонував пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці, на що він запитав навіщо. Тоді поліцейський йому повідомив, що в нього втомлений вигляд та в салоні автомобіля незрозумілий запах. Вказане підтверджується відеозаписом, що міститься в матеріалах справи. Але, згідно п. 3 розділу ІІнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З огляду на викладене, вимога поліцейськогопро проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки була неправомірною, поліцейським не було встановлено ознаки сп'яніння, як передбачено інструкцією.
Потім, не дочекавшись відповіді від нього про згоду чи відмову, поліцейські почали інкримінувати йому інше правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом під час тимчасового обмеження у праві керуванні транспортними засобами.
В подальшому жодного разу поліцейські не пропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння узакладі охорони здоров'я, ніякого направлення на медичний огляд узакладі охорони здоров'я поліцейські також не надавали.
Протоколи про адміністративне правопорушення були складені без його участі в патрульному автомобілі, також не роз'яснюючи йому права та обов'язки. Лише після складання протоколів йому надали їх для ознайомлення та підписання. І тільки після підписання протоколу, його ознайомили з направленням на медичний огляд узакладі охорони здоров'я та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, згідно твердження ОСОБА_1 , складення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 030069 від 27.08.2023 року відбулося раніше, ніж направлення на медичний огляд у закладі охорони здоров'я.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мухітдінов Р.Д. підтримав письмові пояснення ОСОБА_1 та зазначив, що останній не порушував правила дорожнього руху, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, про що повідомив працівникам поліції, жодних ознак алкогольного сп'яніння не мав, що підтверджується відеозаписами, які містяться в матеріалах справи.
Працівники поліції, користуючись необізнаністю ОСОБА_1 у правових питаннях, порушили інструкції щодо порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння без роз'яснення порядку проходження та наслідків відмови від такого проходження.
Адвокат Мухітдінов Р.Д. зазначив, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції щодо збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання протоколу та доданих до нього документів допустимими та достовірними доказами у справі.
У зв'язку з вищевикладенимадвокат Мухітдінов Р.Д. просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5) Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, згідно диспозиції статті 130 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею наступає, зокрема, у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі за текстом - Порядок N 1103).
Відповідно до п. 2 Порядку N 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за текстом - Інструкція № 1452/735)
При цьому відповідно до п. п. 2, 3 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 3 Порядку N 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я.
За змістом п. 6 Порядку N 1103, п. 7 Інструкції № 1452/735 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналогічні положення містять ч. ч. 1-3 ст. 266 КУпАП.
Отже, за змістом вищенаведених положень діючого законодавства: відповідальність за ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, який включає встановлення підстав вважати, що водій згідно виявлених ознак, виключний перелік яких встановлений п. 3 Інструкції № 1452/735, перебуває у стані такого сп'яніння, пропозицію (вимогу) поліцейського пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку відмови від такого огляду - у закладі охорони здоров'я.
До протоколу про адміністративне правопорушення було додано рапорт інспектора патрульної поліції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД».
Надаючи оцінку щодо дотримання працівниками поліції процедури відповідного огляду, необхідно відзначити, що з відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що в процесі спілкування ОСОБА_1 з патрульним поліцейським останній запитав, чи вживав водій спиртне, на що ОСОБА_1 відповів, що не вживав. В подальшому патрульним було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. На запитання ОСОБА_1 , для чого йому проходити огляд, патрульний відповів, що у нього втомлений вигляд, а в салоні автомобіля незрозумілий запах. Не дочекавшись відповіді від ОСОБА_1 про згоду чи відмову від проведення огляду на місці зупинки, поліцейські почали інкримінувати йому інше правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом під час тимчасового обмеження у праві керуванні транспортними засобами. В подальшому патрульний поліцейський, підійшовши до ОСОБА_1 зазначив, що у нього є три варіанти дій: пройти огляд на місці зупинки, або у закладі охорони здоров'я, або відмовитися від його проходження, так і не навівши при цьому підстав проведення відповідного огляду.
З відповідних відеозаписів вбачається, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП працівниками поліції фактично не було встановлено ознак алкогольного сп'яніння, виключний перелік яких встановлений п. 3 Інструкції № 1452/735, натомість, як на підставу проведення огляду поліцейський послався на втомлений вигляд ОСОБА_1 та незрозумілий запах із салону автомобіля; та не дотримано встановленої законом процедури фіксації відмови водія від проходження відповідного огляду.
У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
Згідно до ч.5 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакцій проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Європейський суд з прав людини у п. 77 Рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, MessegueandJabardo v. Spain) від 06 грудня 1988 року звернув увагу, що зміст принципу презумпції невинуватості, який закріплено п. 2 ст. 6 Конвенції, вимагає щоб тягар доведення покладався на сторону обвинувачення і будь-який сумнів тлумачився на користь обвинуваченого.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення судам необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення ( справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008 року, справа Озтюрк проти Німеччини " рішення від 21.02.1984 року, Маліге проти Франції рішення від 23.09.1998 року, Гурепко проти України від 08.04.2010 року).
Конституційний суд України в абзаці 2 п. 4 Рішення від 26.02.2019 р. № 1-р/2019 також вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «IN DUBIO PRO REO», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
З урахуванням вищенаведених обставин, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних, допустимих та достатніх доказів, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (фіксацію його відмови від такого огляду), та, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.П. Кісь