Справа № 462/1413/22
провадження 1-кп/462/164/24
27 лютого 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12021141080000031 від 06.03.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -
встановив:
У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження № 12021141080000031 від 06.03.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Вказане кримінальне провадження перебувало на розгляді судді ОСОБА_9 , відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 матеріали кримінального провадження передано для подальшого розгляду судді ОСОБА_1 .
В ході судового розгляду кримінального провадження 19.12.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_10 подав до суду письмове клопотання, в якому просив прийняти його відмову від здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням строку дії договору про надання правничої допомоги № б-н від 15.12.2021.
Обвинувачений ОСОБА_5 подане своїм захисником клопотання про відмову від здійснення захисту підтримав у повному обсязі, просив суд прийняти відмову захисника ОСОБА_10 , повідомив суд, що бажає укласти договір про надання йому правової допомоги з іншим адвокатом, у зв'язку із чим, з метою забезпечення права обвинуваченого на захист, у судовому засіданні було оголошено перерву.
Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід'ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.
Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно положень ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).
Відповідно до ч.1 ст.47 КПК України, захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
Частиною 2 ст.47 КПК України визначено, що захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Як вбачається із договору про надання правничої допомоги та ордера на надання правничої допомоги, 22 січня 2024 року між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_11 укладено договір про надання останньою обвинуваченому послуг захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
Судовий розгляд кримінального провадження було призначено на 11 год. 30 хв. 02 лютого 2024 року.
Слід звернути увагу на те, що у вказане судове засідання захисник ОСОБА_11 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, прибула із запізненням на 2 години, та засідання, яке було призначено на 11.30 год. розпочато лише о 13.25 год., при цьому у засіданні вирішувалось питання продовження обвинуваченим, зокрема і підзахисному адвоката ОСОБА_11 - ОСОБА_5 , строку раніше обраного запобіжного заходу - тримання під вартою.
Незважаючи на те, що ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_5 підписано адвокатом ще 22.01.2024, захисник з'явилась у засідання не готовою до судового процесу, за відсутності погодженої із підзахисним лінії захисту та попередньо сформованої позиції з приводу клопотання прокурора про продовження обвинуваченим, зокрема і ОСОБА_5 строку тримання під вартою.
За клопотанням захисника ОСОБА_11 , оголошеним у судовому засіданні про надання їй можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, судовий розгляд відкладено, учасників кримінального провадження повідомлено про дату, час та місце наступного судового засідання.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи письмової заяви захисника ОСОБА_11 , 14.02.2024 остання, у приміщенні суду, ознайомлювалась із матеріалами кримінального провадження № 12021141080000031 від 06.03.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, однак ознайомилась лише частково.
У наступне судове засідання, яке було призначено судом на 15.02.2024 на 10.30 год. захисник ОСОБА_11 , належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду , не з'явилась, подала письмову заяву про відкладення судового засідання, покликаючись на зайнятість у іншому судовому процесі, на підтвердження чого долучила ухвалу Львівського апеляційного суду про призначення апеляційного розгляду кримінального процесу на 11.00 год. 15.02.2024.
Разом з тим, слід звернути увагу, що з метою забезпечення належної організації судового процесу у розгляді даного кримінального провадження, судом завчасно, у судовому засіданні 02.02.2024, за участю усіх учасників кримінального провадження та із врахуванням їх робочого часу, в тому числі і захисника ОСОБА_11 , було погоджено час та дату наступних засідань, зокрема на 15.02.2024 та 27.02.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про дату, час та місце судових засідань, в той же час згадана ухвала Львівського апеляційного суду, на яку покликається захисник як на підставі для відкладення судового засідання, датована ще 11.01.2024 та при погодженні судом із всіма учасниками судового провадження дат наступних судових засідань у кримінальному провадженні, захисником ОСОБА_12 жодних зауважень чи заперечень з приводу неможливості забезпечення своєї явки у такі засідання не заявлялось.
В судове засідання, призначене на 27.02.2024, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, захисник ОСОБА_11 повторно не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
За ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Відповідно до ст. 63 Конституції України, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (зокрема справи «Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства»), хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.
Згідно з п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду. Також у п. 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» вказано, що хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну із головних підвалин справедливого судового розгляду.
Відповідно до ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Згідно зі ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Статтею 318 КПК України встановлено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді суду з квітня 2022 року, в межах вказаного кримінального провадження обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, неодноразово розгляд вказаного кримінального провадження відкладено у звязку із неявкою у судове засідання лише захисника ОСОБА_11 .
З ініціативи суду поставлено на обговорення питання про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області щодо вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_11 до відповідальності у зв'язку із неналежним виконанням своїх професійних обов'язків щодо захисту прав підзахисного ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження № 12021141080000031 від 06.03.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор не заперечив проти ініційованого судом питання щодо звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області з приводу дій адвоката ОСОБА_11 у вказаному кримінальному провадженні та просив скерувати до відома комісії відповідну ухвалу.
Захисники обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 при вирішенні питання звернення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області з приводу дій адвоката ОСОБА_11 поклались на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив проти звернення суду до дисциплінарної комісії з приводу не виконання адвокатом ОСОБА_11 своїх обов'язків захисника та повідомив, що бажає відмовитись від захисника ОСОБА_11 .
У відповідності до ст. 42, 44 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
За ст. 12-1 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з'їзду адвокатів України 09 червня 2017 року (із змінами), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов'язки. За ст. 44 під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кожен має право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
З огляду на наведене, на переконання суду, відсутність захисника ОСОБА_11 під час судового розгляду кримінального провадження свідчить про порушення права обвинуваченого на захист, зважаючи, що з метою дотримання конституційного права обвинуваченого на захист, участь захисника під час судового провадження у цьому кримінальному провадженні є обов'язковою, так як обвинувачений ОСОБА_5 заперечує проти проведення судового розгляду справи за відсутності адвоката. Відтак, адвокат ОСОБА_11 своїми діями фактично залишила без належної правової допомоги свого підзахисного, чим позбавила останнього основоположного права на захист, закріпленого у ст. 63 Конституції України, і така процесуальна поведінка адвоката щодо неналежного виконання своїх обов'язків як захисника у кримінальному провадження містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто порушення Правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов'язків, а тому слід порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_11 .
Відповідно до вимог п. 3.3 п.3 Рішення № 37 Ради адвокатів України «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 18 червня 2020 року, суди звільнені від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до вимог п.10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2019 року № 149, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 330 КПК України, ст. 34, 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд
постановив:
Порушити перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001611, видане 28.07.2023 Львівською обласною КДКА, на підставі рішення № 110 від 12.07.2019, адреса: Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. В.Стуса, 31).
Повідомити Залізничний районний суд м. Львова у передбачений законодавством строк про результати розгляду даної ухвали.
Копію ухвали надіслати на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали знаходиться у справі № 462/1413/22.
Суддя ОСОБА_1