Справа № 462/1125/24
провадження 1-кс/462/444/24
29 лютого 2024 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024141390000163 від 09.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 , 27.02.2024 року звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «312D» реєстраційний номер НОМЕР_1 в частині заборони його використання та користування, який належить йому на праві власності. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова задоволено клопотання слідчого ВРЗ СТ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «312D» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання. Оскільки всі необхідні слідчі дії по огляду вказаних транспортних засобів експертом в ході проведення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12024141390000163 від 09.02.2024 року проведено, тому вважає, що підстав для подальшого арешту цього транспортного засобу немає, просить такий скасувати.
Заявник (власник) ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить телефонограма, яка міститься в матеріалах справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Слідчий ВРЗ СТ ВП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить телефонограма, яка міститься в матеріалах справи, в судове засідання не з'явився, подав заяву, про розгляд клопотання без його участі.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без участі сторін, оскільки, згідно положень ст. 174 КПК України, їх неявка не перешкоджає такому розгляду.
Дослідивши доводи клопотання і документи, додані до такого, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14.02.2024 року в межах кримінального провадження № 12024141390000163 від 09.02.2024 року було накладено арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «312D» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація), який на праві власності належить ОСОБА_3 .
Згідно заяви слідчого, на час розгляду клопотання з автомобілем «Mercedes-Benz» модель «312D» реєстраційний номер НОМЕР_1 проведено необхідні експертизи. Заперечує лише щодо проведення із вказаним автомобілем обліково-реєстраційних дій. Однак, інформації з приводу проведення всіх необхідних слідчих дій та їх результату, зокрема, експертиз не надав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.
Будь-яке втручання у те чи інше право особи право повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу, бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52), тобто іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Таким чином, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.
За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім того, ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності на автомобіль, на який накладено арешт, з огляду на завдання кримінального провадження, пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку орган досудового розслідування прагне досягти у кримінальному провадженні, а також те, що на даний час згідно інформації слідчого автомобіль оглянутий, проведено необхідні експертизи, однак не надав жодних даних про проведені експертизи та всі необхідні слідчі дії, а також з врахуванням того, що ОСОБА_3 не довів, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, оскільки, окрім заяви не долучив жодних доказів на підтвердження клопотання, підстав для задоволення клопотання не вбачається.
Керуючись ст. 174 КПК України,
постановив:
у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «312D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14.02.2024 року в межах кримінального провадження № 12024141390000163 від 09.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .
Оригінал ухвали.