Справа № 462/1459/24
28 лютого 2024 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки будинковолодіння із спільної часткової власності в окреме будинковолодіння та виділ частки земельної ділянки, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила виділити їй в окреме будинковолодіння приміщення в будинку АДРЕСА_1 : приміщення 1-ого поверху: тамбур, літ.І, площею 2,2 кв.м.; сходова клітка 1-1, площею 9,0 кв.м..; санвузол 1-2, площею 3,5 кв.м.; коридор 1-3, площею 2,7 кв.м.; кухня 1-4, площею 4,1 кв.м.; житлова кімната 1-5, площею 8,9 кв.м., житлова кімната 1-6, площею 16,9 кв.м.; житлова кімната 1-7, площею 21,3 кв.м.(всього по 1 поверху 68,6 кв.м.) та приміщення мансарди: сходова клітка 1-8, площею 20,0 кв.м.; житлова кімната 1-9, площею 11,6 кв.м.; санвузол 1-10, площею 5,3 кв.м.; житлова кімната 1-11, площею 11,6 кв.м.; санвузол 1-10, площею 5,3 кв.м.; житлова кімната 1-11, площею 11-6 кв.м.; житлова кімната 1-12, площею 13,3 кв.м.; житлова кімната 1-13, площею 13,5 кв.м., комора 1-14, площею 2,7 кв.м. (всього по мансарді 78,0 кв.м.), всього загальною площею 146,6 кв.м.
Виділити частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0424 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4610136300:05:005:0040.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддею встановлено, що така подана із порушенням вимог, визначених чинним цивільним процесуальним законодавством.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про виділення в натурі об'єктів нерухомого майна, що є позовом майнового характеру.
Так, у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц зазначено, що «судовий збір з вимог виділити в натурі 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки, визнати право особистої приватної власності на це майно визначається з урахуванням вартості спірного майна; позовна вимога припинити право спільної часткової власності на спірне майно є вимогою немайнового характеру».
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.
Відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Всупереч наведеному, звертаючись до суду із позовними вимогами про виділ частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, позивачем не зазначено ціни позову, що має відповідає дійсній вартості нерухомого майна на момент подання позову.
Враховуючи викладене, позивач повинен встановити ціну позову, відповідно до якої, сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру із врахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн при зверненні до суду із вказаним позовом. Поряд з цим позивач, при визначенні ціни позову має враховувати, що ним ставляться вимоги щодо виділення у приватну власність в натурі частину житлового будинку та частину земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 1 пункт 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, станом на 2024 рік ставка судового збору за подання майнового характеру, яка подана фізичною особою становить мінімальний розмір - 1211,20 грн, макисимальний -
15 140,00 грн.
Відповідно частини п'ятої ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов: поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами; виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом; наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об'єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (майно є неподільним), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб'єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, який пройшов професійну атестацію та отримав кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об'єкта нерухомого майна.
Відтак, суд роз'яснює, що з метою повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема для технічної можливості виділу частки з майна, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта, складений на їхнє замовлення або заявити відповідне про це клопотання (ст. 106 ЦПК).
Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Норма аналогічного змісту міститься також у ч. 5 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Окрім цього, суд також звертає увагу на те, що положенням ч. 4 ст. 95 ЦПК України, визначено вимоги, яким повинні відповідати подані учасниками справи письмові докази, а саме копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з тим, позовна заява ОСОБА_1 не містить жодних відомостей щодо наявності у неї оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви в якості додатків та не завірені належним чином у відповідності до вимог, визначених ст. 95 ЦПК України.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки будинковолодіння із спільної часткової власності в окреме будинковолодіння та виділ частки земельної ділянки - залишити без руху.
Позивач має право протягом п'яти днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали знаходиться у справі № 462/1459/24
Суддя: Б.М.Гедз