441/2738/23 2/441/163/2024
20.02.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Яворської Н.І.
за участю секретаря судових засідань - Цап І.М.,
розглянувши у відкритомуу судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська районна державна адміністрація, про визнання недійсними розпорядження і державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію права власності та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
ОСОБА_1 10.11.2023 звернулась в суд із позовом до Городоцької міської ради Львівської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська районна державна адміністрація, в якому просить визнати недійсними розпорядження голови Городоцької РДА Львівської області від 20.02.2022 № 87 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.7813 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037623, виданий 27.02.2002 Городоцькою РДА на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 620, скасувавши в поземельній книзі запис про державну реєстрацію права власності, а також визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 1.02 умовних кадастрових гектари згідно Сертифіката на право приватної власності на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0092765 після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.7813 га, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії ІІІ-ЛВ № 037623, виданого 27.02.2002 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА від 20.02.2002 за № 87. Позивачка посилається на те, що після смерті матері ОСОБА_2 прийняла спадщину, однак листом нотаріуса від 06.10.2023 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що державний акт видано після смерті спадкодавця. Вказане змушує її звертатись до суду із позовом про визнання вказаного Державного акту та розпорядження в частині його видачі недійсними та про визнання за нею права на вказану земельну частку (паю) в порядку спадкування.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, 04.01.2024 подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належно.
Представник третьої особи - Львівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, 12.01.2024 начальник подала клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.
Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належно.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить думки про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження та одруження (а.с.14, 15).
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0092765, належало право на земельну частку (пай) розміром 1,02 у.к.га, що підтверджується повідомленням ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 17.10.2023 (а.с.11).
З Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037623, вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.7813 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Долинянської сільської ради. Вказаний акт було видано на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації № 87 від 20.02.2002 (а.с.9).
ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 в порядку ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, так як була зареєстрована із спадкодавцем на час відкриття спадщини та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном (спадкова справа № 122/2023).
Із листа Городоцької державної нотаріальної контори № 581/01-16 від 06.10.2023 видно, що нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що правовстановлюючий документ про право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця (а.с.12).
В ч.1 ст.3 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як роз'яснено у п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються за правилами ЦК в редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавства, зокрема, відповідні правила ЦК 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Згідно ч.1 ст.524 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно ст.549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За п.2 Указу Президента України від 08.08.1995№ 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 цього ж Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) площею 1.02 у.к.га на території Долинянської сільської ради, таке право увійшло до складу її спадкового майна.
Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 122/2023.
Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Оскільки розпорядження голови Городоцької РДА та Державний акт на право приватної власності на землю, були видані після смерті ОСОБА_2 , такі слід визнати недійсними.
Враховуючи те, що позивачка є спадкоємцем за законом майна ОСОБА_2 , спадщину після смерті матері прийняла, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно не встановлено, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову.
На підставі ст.ст. 25, 373, 392, 1217, 1268 ЦК України, ст.ст. 529, 548-549 ЦК України в ред.1963 року, керуючись ст.ст. 5, 10, 18-19, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати недійсними розпорядження голови Городоцької РДА № 87 від 20.02.2002 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,7813 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 037623, виданий 27.02.2002 на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА №87 від 20.02.2002 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 620; скасувавши запис про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право земельну частку (пай) площею 1,02 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату ЛВ № 0092765 від 06.04.1997.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Яворська Н.І.