441/1181/23 2/441/59/2024
(заочне)
19.02.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Яворської Н.І.,
з участю секретаря судового засідання Цап І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 30.05.2023 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 15000 грн. щомісячно, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на життя, тому припинили подружні стосунки, понад рік спільно не проживають, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, примирення між ними неможливе. Також зазначає, що відповідач регулярного утримання дітям не дає, лише після її постійних нагадувань може перерахувати кошти на їх утримання, тому просила шлюб розірвати та стягнути аліменти на утримання дітей.
В судове засідання позивачка не з'явилась, 19.02.2024 подала до суду заяву у якій позовні вимоги підтримала, просила про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належно (а.с.48, 49).
З огляду на неявку в судове засідання сторін, суд приходить висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів та без фіксації судового засідання технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить думки про задоволення позову.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948р., чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3 і 4 ст. 56 вказаного Кодексу передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007р. зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюб суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Із змісту позову, із долучених до справи свідоцтва про шлюб та копії свідоцтва про народження (а.с. 4, 6, 7) убачається, що сторони в шлюбі з 23.11.2006, в шлюбі мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на життя, припинили подружні стосунки, понад рік спільно не проживають.
Позивачка, як видно із змісту позову та її заяви до суду від 19.02.2024, заперечує можливість примирення з відповідачем, просить про розірвання шлюбу.
Відповідач на виклики до суду не відреагував, що з урахуванням вищенаведеного, суд розцінює як його небажання до налагодження сімейних стосунків із позивачкою.
Ураховуючи наведене та інші фактичні взаємини сторін, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, а також той факт, що примушування позивачки до збереження шлюбу порушуватиме її права, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За положеннями ст.ст. 84, 180, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Із змісту позову, із копії свідоцтва про народження та довідки Городоцької міської ради Львівської області від 11.07.2023 (а.с. 6, 7, 25) видно, що сторони мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що діти проживають з позивачкою і знаходиться на її утриманні, відповідач регулярного утримання дітям не дає, позивачці одній матеріально важко їх утримувати.
З довідки № 141 від 12.02.2024 видно, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, має постійний дохід, який в середньому становить 19 642 грн.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що позивачка має потребу в коштах відповідача на утримання дітей, а той здатний надавати таке в твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 грн. щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей, суд ураховує вік дітей, положення ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік», що відповідач працездатного віку, тому в змозі надавати утримання дітям у розмірі визначеному судом і такий розмір аліментів буде достатнім його вкладом в їх матеріальне забезпечення.
Відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в користь позивачки 1073 грн. 60 коп. документально підтверджених судових витрат (а.с.3) та в дохід держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112 СК України, суд -
позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований 23.11.2006 Угрівською сільською радою Городоцького району Львівської області, актовий запис № 16.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 грн. щомісячно, починаючи з 30.05.2023 і до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована у АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований у АДРЕСА_2 .
Суддя Яворська Н.І.