Справа № 461/2204/23
Провадження № 6/461/138/24
Іменем України
29.02.2024 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю: секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 року у справі № 461/2204/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява вмотивована тим, що заявник перебуває у тяжкому матеріальному становищі, має єдине джерело доходів - пенсію. Просить заяву задовольнити та відстрочити виконаня рішення суду строком на один рік, а саме до 14.02.2025 року.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Представник позивача АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
29.02.2024 року представник АТ «Ідея Банк» скерував на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких просить залишити заяву про відстрочку виконання рішення без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неявка учасників судового процесу в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, а тому суд вважає за можливе вирішити це питання за відсутності учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши клопотання представника позивача, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №А03.00601.008805155 від 13.10.2021 року в сумі 137 133,09 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2251,69 грн. судового збору.
Рішення оскаржено не було та набрало законної сили.
Постановою Головного державного виконавця Ілілнецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Максименко О.В. від 22.09.2023 року відкрито виконавче провадження №7285429.
Постановою Головного державного виконавця Ілілнецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Максименко О.В. від 22.09.2023 року накладено арешт на кошти боржника, в межав виконавчого провадження №7285429.
З довідки відділу обслуговування громадян №7 Управління обслуговування громадян ГУПФУ у Вінницькій області про доходи №44 від 02.02.2023 року вбачається, що пенсія ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 31.01.2024 року становить 44412,90 грн.
Відповідно до довідки Ілінницької міської ради Вінницького району, Вінницької області Виконавчого комітету №56 від 05.02.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочення виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Крім того, указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, то суд вважає, що і дані обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим і є тим винятковим випадком, що ускладнює або виключає виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням зазначеного та враховуючи те, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, її матеріальне становище є скрутним, оскільки єдиним її доходом є пенсія, умови воєнного стану, суд приходить до висновку, що заява про відстрочення рішення суду є компромісною та такою, що забезпечує дотримання балансу інтересів сторін, на переконання суду, дані обставини мають особливий характер.
Разом з тим, щодо строку на який заявник просить відстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 року, а саме до 14.02.2025 року, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а тому суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, з дня ухвалення такого рішення, що не суперечитиме вимогам ст.435 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 81, 247, 353, 435 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24.05.2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, строком на 1 (один) рік, тобто до 24 травня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 29.02.2024 року.
Головуючий суддя Мисько Х.М.