Справа №461/1710/24
28 лютого 2024 року м.Львів.
Галицький районний суд м.Львова
у складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції, про встановлення факту народження дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова з заявою про встановлення факту народження дитини жіночої статі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батьком громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяву мотивує тим, що 12.10.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Чаплинським відділом реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб, актовий запис №73, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_5 », прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ». Від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилась дитина, дівчинка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 24 лютого 2022 року на території України розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації, внаслідок чого вся Херсонська область, де проживала заявниця разом із чоловіком, а пізніше і з новонародженою донькою опинилась в окупації ворога. В подальшому ОСОБА_1 разом із донькою виїхали з окупації на підконтрольну Україні територію, а ОСОБА_3 залишився в окупації у селі Першокостянтинівка Чаплинського району Херсонської області. ОСОБА_1 зазначає, що перебувала на обліку у зв'язку з вагітністю у КНП «Чаплинська лікарня», що підтверджується довідкою №60 для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування виданою 12 травня 2022 року Комунальним некомерційним підприємством «Чаплинська лікарня». Каховською центральною міською лікарнею Каховської міської ради Комунальним некомерційним підприємством імені родини Пашкеєвих 28 липня 2022 року видано медичне свідоцтво про народження №249, яким підтверджується, що ОСОБА_1 , яка проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1 в Каховському пологовому відділені народила ІНФОРМАЦІЯ_5 о 14 год. 45 хв. дівчинку, вагою 3150 грамів. Дитина народилась доношеною на 41-му тижні. Заявниця зазначає, що на момент народження доньки і до цього часу все лівобережжя Херсонської області окуповано російською федерацією, окупаційною владою 01 грудня 2022 року їй було видано свідоцтво серії НОМЕР_2 про народження доньки ОСОБА_2 .. На сьогоднішній час свідоцтво про народження видане на тимчасово окупованій території, не є підставою для реєстрації народження на території України, оскільки жодних правових наслідків на території України не створює, але вказує на юридичний факт народження дитини жіночої статі. Каховський район Херсонської області, де народжувала ОСОБА_1 доньку та Скадовський район, де вона проживала є тимчасово окупованою територією і в цьому випадку підставою для реєстрації народження дитини є встановлення в судовому порядку факту її народження. Таким чином, ОСОБА_1 позбавлена можливості зареєструвати народження дитини відповідно до законодавства України компетентним державним органом та отримати у подальшому закордонні паспорти для оздоровлення дитини за кордоном. Тому просить заяву задовольнити.
Заявниця подала до суду заяву про розгялд справи у її відсутності, вимоги заяви підтримує та просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Львів), будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, до суду не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгялд справи у їх відсутнсоті.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає впорядку окремого провадження, зокрема, справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно з ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
У відповідності до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану (п.4 ст. 273 ЦПК України).
12.10.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Чаплинським відділом реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб, актовий запис №73, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_5 », прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».
З довідки про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою №60 для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування виданої 12.05.2022 року таку видано ОСОБА_1 про те, що вона перебуває на обліку у зв'язку з вагітністю у КНП «Чаплинська лікарня». Станом на 12.05.2022 року ОСОБА_1 перебуває на 30 тижні вагітності. Період надання державної допомоги з 12.05.2022 року по 14.09.2022 року.
ОСОБА_1 видавалось медичне свідоцтво про народження №249 Каховською центральною міською лікарнею Каховської міської ради Комунальним некомерційним підприємством імені родини Пашкеєвих від 28 липня 2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , яка проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1 в Каховському пологовому відділені народила ІНФОРМАЦІЯ_5 о 14 год. 45 хв. дівчинку, вагою 3150 грамів. Дитина народилась доношеною на 41-му тижні.
01.12.2022 року Сімферопольським районним відділом РАЦС №2 Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №110229910003000528005 про народження ОСОБА_2 .
Згідно з Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до положень п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», місцем народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є місто Каховка Херсонської області, що є тимчасово окупованою територією України. Оскільки, місто Каховка Херсонської області з 24.02.2024 року є тимчасово окупованою територією, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин підлягають застосування положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно з ч.4 ст.5 Закону примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Відповідно до положень ст. 9 Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 01.12.2022 року Сімферопольським районним відділом РАЦС №2 Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис №110229910003000528005, не створює правових наслідків.
З медичного свідоцтва про народження №249 виданого Каховською центральною міською лікарнею Каховської міської ради Комунальним некомерційним підприємством імені родини Пашкеєвих від 28 липня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 , яка проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1 в Каховському пологовому відділені народила ІНФОРМАЦІЯ_5 о 14 год. 45 хв. дівчинку, вагою 3150 грамів. Дитина народилась доношеною на 41-му тижні.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», АР Крим є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, наяку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
На сьогоднішній час медичне свідоцтво про народження дитини, видане лікувальним закладом на тимчасово окупованої території, не є підставою для реєстрації народження на території України.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження, зокрема є: б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
Оцінюючи довідку про народження, суд виходить з того, що народження особи є юридичним фактом, що має наслідком виникнення та зміну багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Згідно з ч.1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Вказаний факт має для заявниці юридичне значення, який іншим шляхом встановити не можливо.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається заявниця у своїй заяві знайшли підтвердження в судовому засіданні, доповнюються об'єктивними та достовірними документами про обставини справи, що в сукупності знаходяться в об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, а тому заяву про встановлення факту слід задовольнити повністю.
Таким чином, керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 317-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції, про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі ОСОБА_2 , уродженки м. Каховка Херсонської області, Україна, у батьків: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення виготовлено 28.02.2024 року.
Суддя О.Р.Юрків.