Справа № 461/1086/24
Провадження № 1-кс/461/807/24
27.02.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру,
захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просить слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 17.11.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні №12022140000000498 від 07.10.2022.
Вимоги скарги мотивує тим, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 не містить достатніх доказів для його підозри у вчиненні передбаченого ч.2 ст.364 КК України кримінального правопорушення, наведені в повідомленні обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що сторона обвинувачення у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення покликається на те, що ФОП ОСОБА_6 отримала оплату за виконання робіт «у загальній сумі 1 417 957, 64 гривень, у тому числі -322 008,30 гривень за виконання робіт, які на об'єктах фактично виконані не були, та використання матеріалів, які фактично використані не були; внаслідок вчинення в.о. директора СКП «Об'єднане» ОСОБА_4 у вищевказаний спосіб зловживання службовим становищем Самбірській міській раді завдано шкоди в загальному розмірі 322 008, 30 гривень, що згідно з п.4 примітки ст.364 КК України, є тяжкими наслідками». Захисник зазначає, що ОСОБА_4 не відповідав за організацію та здійснення закупівель товарів і послуг; не здійснював технічного нагляду за об'єктами, на яких здійснювався ремонт. Також вказує на те, що що у Самбірській міській раді станом на 17.11.2023 (день оголошення підозри) відсутня шкода «в загальному розмірі 322 008, 30 гривень», що унеможливлює існування причинового зв'язку між діями ОСОБА_4 та наслідками у цьому кримінальному провадженні, а відповідно і виключає можливість кваліфікації його дій за ч.2 ст.364 КК України. Відтак вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 є незаконним та необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Захисник ОСОБА_3 подав заяву, в якій вимоги скарги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у скарзі; просив скаргу задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 подав заяву, в якій просив у задоволенні скарги відмовити.
Дослідивши матеріали справи, слідчим суддею встановлено, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022140000000498 від 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 -ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.
17.11.2023 керівником Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 розглянувши матеріали кримінального провадження №12022140000000498 від 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 -ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні передбаченого ч.2 ст.364 КК України кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення покликається на те, що ФОП ОСОБА_6 отримала оплату за виконання робіт «у загальній сумі 1 417 957, 64 гривень, у тому числі -322 008,30 гривень за виконання робіт, які на об'єктах фактично виконані не були, та використання матеріалів, які фактично використані не були. Внаслідок вчинення в.о. директора СКП «Об'єднане» ОСОБА_4 у вищевказаний спосіб зловживання службовим становищем Самбірській міській раді завдано шкоди в загальному розмірі 322 008, ЗО гривень, що згідно з п.4 примітки ст.364 КК України, є тяжкими наслідками».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції, належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206 КПК України та ст. 303 КПК України.
Аналіз змісту ст. 368 КПК України та інших норм КПК України, вказує на те, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, чи винна особа в його в вчиненні, перевірка обсягу підозри вирішуються судом при ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Питання, які слідчий суддя повинен дослідити під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, повинні стосуватися перевірки наступних обставин:
1) чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов'язкової наявності обґрунтованості підозри) докази, що давали підстави для підозри особи;
2) чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів недопустимими, в контексті положень ч. 4 ст.87 КПК України, зокрема якщо слідчим суддею буде встановлено, що будь-які докази, на яких ґрунтується підозра, були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки рішення про недопустимість доказів з інших підстав, може бути прийняте виключно судом за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.
Так, захисник вказує, що ОСОБА_4 не відповідав за організацію та здійснення закупівель товарів і послуг; не здійснював технічного нагляду за об'єктами, на яких здійснювався ремонт; крім цього, як слідує з акту №131306-24/6 від 04.04.2023 «Перевірки дотримання вимог законодавства Самбірським комунальним підприємством «Об'єднане» під час закупівель за період з 01.05.2022 по 22.02.2023 «в ході написання акту перевірку закупівель 03.04.2023 року надано копії платіжних інструкцій №5 від 30.03.2023 року, №8 від 03.04.2023 та №9 від 03.04.2023 року, відповідно до яких кошти в сумі 213 266, 48, повернуто на рахунок СКП «Об'єднане», тобто вважає, що шляхом коригування вартості виконаних робіт на суму 108 743, 82 грн, та повернення коштів на рахунок Замовника в сумі 213 266, 48 гривень порушення усунуто. Захисник вказує на те, що у Самбірській міській раді станом на 17.11.2023 (день оголошення підозри) відсутня шкода «в загальному розмірі 322 008, 30 гривень», що унеможливлює існування причинового зв'язку між діями ОСОБА_4 та наслідками у цьому кримінальному провадженні, а відповідно і виключає можливість кваліфікації його дій за ч.2 ст.364 КК України.
Таким чином, з поданої скарги вбачається, що сторона захисту (підозрюваний та адвокат) вважає, що наведені в повідомленні обставини не відповідають фактичним обставинам справи й на думку сторони захисту, діяння підозрюваного ОСОБА_4 не містять ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, що виключає можливість існування події цього злочину.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що на даному етапі провадження суд не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі оцінки сукупності отриманих доказів суд повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.
З урахуванням наведених вище положень закону та встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1