Дата документу 29.02.2024
Справа № 334/4325/23
Провадження № 1-кп/334/286/24
29 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12023082050000030 від 05.01.2023 за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, неодруженого, не має на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
В період часу з 16.12.2022 до 25.12.2022 приблизно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, знаходячись у якості гостя за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, з полиці меблів у кімнаті, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно, а саме: ланцюжок зі сплаву золота, 585 проби, масою 13,18г, вартістю 21088грн. 00коп. та підвіс у вигляді хреста зі сплаву золота, 585 проба, масою 6,42г, вартістю 11278грн. 01коп., які на праві власності належать ОСОБА_5 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 разом із викраденим майном зник з місця скоєння злочину, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 32366грн. 01коп.
Потерпілим ОСОБА_5 по справі заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 32366,01грн. та моральної шкоди в розмірі 10000грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та зазначив, що дійсно заклав у ломбарді золоті вироби, а саме ланцюжок та підвіс у вигляді хреста, які належали потерпілому ОСОБА_5 . Однак стверджував, що зробив це зі згоди самого потерпілого. Пояснив, що у потерпілого виник конфлікт з мешканцями будинку, де той проживає. Останній був у нетверезому стані, і, щоб вирішити конфліктну ситуацію, попрохав його здати в ломбард ланцюжок, та залагодити ситуацію. Що він і зробив, здав у ломбард ланцюжок і десь приблизно 9000грн. на наступний день віддав особам, з якими у потерпілого була сварка. Прізвище, ім'я, адресу чи будь-які інші контактні дані вказаних осіб, як і будь-кого з очевидців, які з могли підтвердити його версію подій, назвати не зміг. Підвіс у вигляді хреста він також відніс у ломбард, приблизно через місяць після цих подій. Кошти, виручені за хрест залишив собі, бо як, запевняв, потерпілий був йому винен кошти за холодильник, за який саме чітко пояснити не зміг. Цивільний позов також не визнав.
Суд критично ставиться до показів обвинуваченого та вважає, що вони є способом обраної ним лінії захисту від кримінального обвинувачення та намаганням уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вказана позиція ОСОБА_4 спростовується іншими дослідженими судом доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що протягом останніх років він мешкав за адресою: АДРЕСА_2 разом із тяжко хворим батьком. У батька був перелом шийки стегна і він потребував постійного догляду, майже не вставав. Сусіди по під'їзду періодично приходили до них, допомагали з доглядом за батьком, підняти його, переодягти, замінити памперси. Одного разу він прохав обвинуваченого ОСОБА_4 допомогти покласти батька на диван, бо той упав з нього. В той день, коли з квартири зникли речі, він його не запрошував, ОСОБА_4 прийшов сам. Сусідка сказала, що його допомога не потрібна, коли він вийшов з квартири не бачив. Пізніше виявив, що у нього зникли золоті прикраси, які лежали на видному місці в кімнаті на поличці, а саме ланцюжок та хрест. Прикраси були унікальними, ланцюжок був литий, арабський бісмарк, замок на ньому старого зразку, хрест зроблений на замовлення, речі були придбані в 1991році. Хрест пізніше побачив у ломбарді, який знаходиться неподалік його будинку, упізнав його, бо він унікальний і таких більше не може бути. Викупив його та повідомив працівників поліції про це. Наполягав на задоволенні цивільного позову та на суворому покаранні обвинуваченому.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона мешкає в одному під'їзді з потерпілим ОСОБА_5 , разом іще з однією сусідкою ОСОБА_6 часто ходили допомагати ОСОБА_5 по догляду за батьком. Один раз бачила в квартирі ОСОБА_5 обвинуваченого ОСОБА_4 . ОСОБА_5 запитав у того, що йому потрібно, він відповів, що прийшов допомогти. Ми сказали, що впораємось самі, і він пішов. Чи він заходив у залу кімнату не бачила, але щоб вийти з квартири, треба пройти повз неї. Перебував у квартирі він приблизно хвилин п'ять.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працює у ломбарді по вул. Ладозька, 14. Рік тому, точної дати не пам'ятає, в ломбард прийшов невідомий їй чоловік, сказав, що хоче здати золоті прикраси, одну - з викупом, іншу - без викупу. Через деякий час у ломбард прийшов інший чоловік, який упізнав прикрасу, сказав, що вона належала йому, викупив її і пішов в поліцію.
Окрім наведених показів потерпілого та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується також доказами, зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження, дослідженими судом і визнаними належними, та які узгоджуються з поясненнями, наданими суду і між собою:
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023082050000030, відповідно якого відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України внесені до ЄРДР 04.01.2023 о 20-45 за заявою ОСОБА_5 (а.с.34);
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.01.2023 року, з якої вбачається, що кримінальне провадження, яке є предметом даного судового розгляду, розпочате на підставі заяви ОСОБА_5 з приводу крадіжки золотих виробів чоловіком на ім'я ОСОБА_4 в період часу 28.12.2022 по 31.12.2022 (а.с.15);
- протоколом огляду місця події від 04.01.2023 року з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що місцем огляду є приміщення квартири АДРЕСА_3 , та в якій на відкритій поличці не виявлено предметів, схожих на ювелірні вироби (а.с.40);
- заявою потерпілого ОСОБА_5 , в якій він прохає долучити до матеріалів кримінального провадження фотознімки, на яких зображено самого потерпілого та золоті прикраси на ньому (а.с. 50, 51);
- листом ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс і компанія» від 06.01.2023 про надання на запит від 05.01.2023 № 232/40-2023, інформації про те, що за перевіркою облікових та реєстраційних даних відокремлених підрозділів ломбарду ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс і компанія», встановлено декілька фактів надання фінансового кредиту під заставу майна громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1) 19.12.2022 за Договором фінансового кредиту та застави Позичальник отримав грошові кошти в розмірі 11362,00грн. під заставу ювелірного виробу із золота 585 проби (ланцюг), загальною вагою 10.18г, строком застави до 19.12.2022 року, але обов'язки по Договору не виконав, у зв'язку з чим Кредитодавець на підстав п.17 Договору звернув стягнення на майно передане узаставу;
2) 30.12.2022 за Договором фінансового кредиту та застави Позичальник отримав грошові кошти в розмірі 7383,00грн. під заставу ювелірного виробу із золота 585 проби (хрестик), загальною вагою 6.42г, строком застави до 30.12.2022 року, але обов'язки по Договору не виконав, у зв'язку з чим Кредитодавець на підстав п.17 Договору звернув стягнення на майно передане у заставу. Відеозаписи моментів застави майна Позичальником надають (а.с.53);
- протоколами огляду диску з відеозаписом приміщення ломбарду за адресою: АДРЕСА_4 від 16.01.2023 року з скріншотами до нього, зафіксовано чоловіка, одягненого у куртку синьо-чорного кольору, шапку чорного кольору, в момент передачі речей, зовні схожих на виробу зі сплаву золота касиру, момент отримання від касира грошових коштів, та момент виходу з приміщення ломбарду ( а.с. 54-66);
- постановою про визнання речових доказів від 20.01.2023, якою визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження копії договорів № 0002349802 від 19.12.2022 та № 0002381273 від 30.12.2022 про заставу майна ОСОБА_4 та самими договорами (а.с.67, 68, 69);
- заявою потерпілого ОСОБА_5 від 23.01.2023 , відповідно якої останній надає для огляду золоту прикрасу (хрест), яку він самостійно викупив у ломбарді ( а.с.71);
- протоколом огляду речей від 23.01.2023, відповідно якого було оглянуто ювелірний виріб зі сплаву золота у вигляді підвісу у формі хрестика, з фототаблицями до нього (а.с.72-74);
- постановою про визнання речових доказів від 23.01.2023, відповідно до якої визнано речовим доказом підвіс у вигляді хреста зі сплаву золота, 585 проби, масою 6,42г., передано потерпілому на зберігання та розпискою потерпілого ОСОБА_5 від.23.01.2023 (а.с.75, 76);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.01.2023, проведеного старшим оперуповноваженим ВКП Запорізького РУ ГУНП в Запорізькій області у присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_8 , встановлено, що свідок ОСОБА_8 впізнала особу на фото №2 ( зображено ОСОБА_4 ), як чоловіка, який заходив до квартири АДРЕСА_5 (а.с.77-80);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.01.2023, проведеного старшим оперуповноваженим ВКП Запорізького РУ ГУНП в Запорізькій області у присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_6 , встановлено, що свідок ОСОБА_6 впізнала особу на фото №3 ( зображено ОСОБА_4 ), як чоловіка, який заходив до квартири АДРЕСА_5 (а.с.81-84);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.01.2023, проведеного старшим оперуповноваженим ВКП Запорізького РУ ГУНП в Запорізькій області у присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_7 , встановлено, що свідок ОСОБА_7 впізнала особу на фото №2 ( зображено ОСОБА_4 ), як особу, яка 19.12.2022 та 30.12.2022 знаходилась в приміщенні ломбарду по вул. Ладозька,14 та отримала фінансові кредити взамін на золоті вироби (а.с.85-87);
- висновком судової товарознавчої експертизи від 17.05.2023 року №2297, відповідно якого ринкова вартість ланцюжка зі сплаву золота, 585 проби, масою 13,18г, станом на 16.12.2022 з урахуванням зносу складає 21088грн. 00коп., ринкова вартість підвісу у вигляді хреста зі сплаву золота, 585 проби, масою 6,42г, станом на 16.12.2022 з урахуванням зносу складає 11278грн. 01коп. (а.с.91-96).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, мають безпосереднє значення для даного кримінального провадження, не викликають будь-якого сумніву у їх достовірності та у своїй сукупності вказують на причетність ОСОБА_4 до злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, а доводи обвинуваченого з приводу непричетності його до вчинення протиправних дій, на думку суду, спрямовані на уникнення останнього від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, суд, враховуючи сукупність наведених вище та досліджених судом належних та допустимих прямих та непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими та послідовними, не містять суперечностей та доповнюють один одного, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Також, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує його відношення до вчиненого, який вину не визнав, дані про його особу, те, що останній не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно, і приходить до висновку, що покарання ОСОБА_4 необхідно призначити в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому, враховуючи вищезазначені дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, і тому дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього судом обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На переконання суду саме таке покарання відповідатиме його меті, гуманності та справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним) та пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 32366,01грн., з урахуванням його доведеності, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, та приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, з огляду на фактичні обставини справи, беручи до уваги матеріальні можливості обвинуваченого, який офіційно не працевалаштований, розумність заявленої потерпілим суми з урахуванням реальної можливості її виплати обвинуваченим, і, з урахуванням розумності, достатності та співмірності вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 5000 гривень. При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої компенсація спричиненої злочином моральної шкоди здійснюється не виключно у грошовому еквіваленті такої шкоди, але і у засудженні винних осіб та призначенні їм певного виду та міри покарання.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки, та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди - 32366,01 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000грн.
Речові докази: підвіс у вигляді хреста зі сплаву золота, 585 проба, масою 6,42г, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , - залишити останньому за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1