Справа № 333/1390/24
Провадження № 1-кп/333/557/24
15 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, -
14.02.2024 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка про отримання обвинуваченим та його захисником копій вказаних процесуальних документів.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про призначення та проведення судового розгляду на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.
Від обвинуваченого та його захисника заперечень щодо призначення до судового розгляду даного кримінального провадження, не надійшло.
Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , обґрунтовуючи його таким.
ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідством точний час та місце, але не пізніше 20 грудня 2023 року, маючи прямий умисел направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав бойові припаси, вибухові пристрої та вибухові речовини, а саме: корпус гранати РГД-5, підривач типу УЗРГМ та патрони у кількості 20 одиниць, після чого незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу при собі за місцем свого мешкання до 08:12 год. 20 грудня 2023 року.
20 грудня 2023 року в період часу з 08:12 год. по 10:33 год. під час санкціонованого обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено:
- 18 одиниць з маркуванням «270 88», які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45?39 мм, промислового виробництва СРСР, що призначені для стрільби з автоматів конструкції Калашникова («АК-74», «АКС-74», «АКС-74У»), ручних кулеметів конструкції Калашникова («РПК-74», «РПКС-74») та інше, патрони придатні до стрільби;
- 2 одиниці з маркуванням «ZVS 7.62?39», які є мисливськими патронами калібру 7,62х39 мм, промислового виробництва Словакії, що призначені для стрільби з мисливської нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру, наприклад: Вепрь, Сайга, Форт 201 та інше, патрони придатні до стрільби;
- корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься;
- бойовий уніфікований підривач дистанційної дії УЗРГМ промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху).
Корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ являються вибуховим пристроєм військового призначення, а саме бойовою ручною наступальною осколковою гранатою РГД-5 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів. Корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 містить в собі заряд бризантної вибухової речовини тротил, масою 100-115 г.
Бойовий уніфікований підривач дистанційної дії УЗРГМ містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що кваліфікується як: незаконне придбання та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.
Крім цього, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідством точний час та місце, але не пізніше 20 грудня 2023 року, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на незаконне придбання наркотичних засобів, у невстановлений досудовим слідством спосіб, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою не менш ніж 58,301 г (в перерахунку на висушену речовину), після чого переніс вказаний наркотичний засіб до місця свого фактичного мешкання для подальшого зберігання без мети збуту.
20 грудня 2023 року у період часу з 08 год. 12 хв. по 10 год. 33 хв. під час обшуку квартири АДРЕСА_2 за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, масою 58,301 г (в перерахунку на висушену речовину), який ОСОБА_4 , зберігав без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, що кваліфікується як: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Підставою застосування запобіжного заходу, на думку слідчого, є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, у зв'язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від суду. Зокрема, ОСОБА_4 під час дії на території України воєнного стану, з метою ухилення від досудового розслідування, може виїхати за межі території України, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати обвинуваченого і відповідно, притягнути останнього до кримінальної відповідальності (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на осіб, тощо (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки під час досудового розслідування було встановлено, що згідно вимоги про судимість, ОСОБА_4 був неодноразово засуджений за ч.1 ст.263 КК України та за іншими кримінальними правопорушенням. Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, а саме: на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 та покласти на нього процесуальні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України. Захисник вважає, що для цього є усі відповідні підстави: він постійно проживає за вказаною адресою, органом досудового розслідування та прокурором не надані докази, що обвинувачений буде переховуватися від суду. Крім того, не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе повною мірою забезпечити процесуальну поведінку ОСОБА_4 , який мав бездоганну поведінку під час проведення досудового розслідування.
Доповнюючи своє клопотання, ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_4 співпрацював із органом досудового розслідування, зброю він дійсно зберігав, але не для якихось небезпечних дій, а тому що є колекціонером та любить її як предмет колекції.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав свого захисника в частині заміни йому запобіжного заходу, зазначивши, що зброя - це його хобі. Дійсно він придбав гранату, але хотів з неї зробити муляж, але не встиг цього здійснити, так як її виявили працівники поліції. З приводу марихуани - він дійсно її вживає, але періодично. Те, що фактично знайшли у нього вдома працівники поліції - це він викинув після використання, так як вважав, що у вилучених стеблах відсутня наркотична речовина. Один виховує доньку, яка разом із його матір'ю після початку повномасштабного вторгнення виїхали за кордон. Має постійне місце мешкання, тому впевнений, що зможе виконати покладений на нього обов'язок перебувати під домашнім арештом.
Суд, заслухавши думки прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до такого.
Кримінальне провадження підсудне Комунарському районному суду м. Запоріжжя.
Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.
Учасниками процесу не заявлялись клопотання про обрання, зміну, скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, який слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Частиною 3 ст.315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23.11.2017 року у справі № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Встановлено, що 21.12.2023 року ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 днів, строк дії ухвали рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_4 - з 12 год. 50 хв. 20.12.2023 року. Також, зазначеною ухвалою був визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Прокурор, на думку суду, довів наявність фактів, зміст яких переконав суд у тому, що обвинувачений ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, вказане в обвинувальному акті.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , суд оцінює та враховує у сукупності такі обставини: особистість обвинуваченого (раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває), його майновий стан (офіційно не працює, відсутні докази щодо наявності постійного щомісячного доходу), соціальні зв'язки (не одружений; має постійне місце реєстрації та проживання у м. Запоріжжі, має на утриманні неповнолітню доньку, яка на цей час знаходиться із бабусею - матір'ю обвинуваченого).
Також, судом враховується і тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Тому суд, вважає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді триманні під вартою до обвинуваченого, суд враховує дані про особу ОСОБА_4 та щодо наявності у нього соціальних зв'язків, постійного місця проживання, однак ці обставини не спростовують висновки суду про можливе вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, а наявність у останнього на утриманні неповнолітньої дитини, на думку суду, не є тим дієвим запобіжником, який би мав утримати його від продовження кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
Суд також приймає до уваги, що зброя для ОСОБА_4 - це його хобі, яким він займається досить тривалий час.
Крім того, враховую, що розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність покарання, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вважаю, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на свідків), про який зазначав прокурор під час судового розгляду не був доведений останнім.
Водночас, слідчий суддя при аналізі пояснень учасників судового засідання, доказів у кримінальному провадженні, даних, що характеризують обвинуваченого, дійшов до висновку, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, можливість вчинення нових кримінальних правопорушень. Вказані ризики, на думку слідчого судді є досить вагомим у даному випадку, тому клопотання прокурора про продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою необхідно задовольнити.
Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного, приймає рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Водночас, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд розглянув можливість застосування до ОСОБА_4 інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, у т.ч. домашнього арешту та застави.
В даному випадку, враховуючи особистість обвинуваченого, суд вважає, що встановлені ризики є настільки вагомими, що домашній арешт, не зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 при застосуванні вказаного запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
21.12.2023 року слідчий суддя під час застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 визначив альтернативний запобіжний захід - мінімальну заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 53 680 грн.
Виходячи із вимог ч.2 ст.182 КПК України та з урахуванням відсутності цивільного позову потерпілого, тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне залишити вказаний розмір застави, який обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести. На думку суду, вказаний розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання ОСОБА_4 покладені на нього обов'язки та не є завідомо непомірним для нього.
У разі внесення вказаної застави, на обвинуваченого ОСОБА_4 покладаються обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Керуючись ст. ст. 182, 314-317, 372, 384, 395 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, 7 на 14 год. 30 хв. 22.02.2024 року.
Судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 здійснювати суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 одноособово.
Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений, його захисник.
Клопотання захисника ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 13.04.2024 року (включно).
ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у сумі 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у будь-який момент під час строку дії цієї ухвали, як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- повідомляти суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику.
Ухвала в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Виконання ухвали в частині утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Повний текст ухвали складено 16.02.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1