Провадження 2/557/121/2024
Справа 557/115/24
29 лютого 2024 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,
номер справи 557/115/24,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 02 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2537439. Укладання кредитного договору здійснено сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечено клієнту через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в особистий кабінет, шляхом введення одноразового ідентифікатора направленого товариством на мобільний телефон клієнта.
19 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19072023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 19 липня 2023 року до договору факторингу №19072023 від 19 липня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №2537439 від 02 листопада 2021 року в розмірі 13 521,66 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7477 грн, сума заборгованості за процентами 6044,16 грн.
Крім того, 25 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5433771. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на її номер мобільного телефона.
19 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19062023, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19 червня 2023 року до договору факторингу №19062023 від 19 червня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 2696,00 грн, з яких: 1000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1696,00 грн сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн сума заборгованості за пенею та штрафами.
Відповідачка свої зобов'язання за договорами не виконала та не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки первинних кредиторів, ні на рахунки позивача. А тому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами №2537439 від 02 листопада 2021 року в розмірі 13 521,66 грн та №5433771 від 25 січня 2022 року в розмірі 2696,00 грн, а всього 16 217,66 грн та понесені судові витрати.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачка відзив на позовну заяву не надала, своєї позиції щодо позову суду не повідомила.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності .
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час, місце та дату розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі
30 січня 2024 року ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом установлено, що 02 листопада 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №2537439 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Х 759» (02.11.2021 о 16:04:45), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати обов'язки передбачені договором (п. 1.2 Договору) (арк. спр. 9-15).
Сума кредиту становить 7 500 грн (п. 1.2 Договору). Строк кредиту 30 днів (п. 1.3 Договору).
Кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на реквізити платіжної карти № НОМЕР_1 , або іншої платіжної карти клієнта, реквізити якої наданні клієнтом (п. 2.1 Договору). Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 договору. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п.п. 2.4, 2.5 Договору).
Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася за ініціативою клієнта, відповідно до п. 4.1 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.2 договору (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п. 4.2.5 Договору загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів. Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120 днів, така атопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є такими, що настав.
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).
02 грудня 2021 року, 02 січня 2022 року та 02 лютого 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 були укладені додаткові договори до договору №2537439 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, які позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов яких: щоразу продовжено користування кредитом на строк: 30 днів; погоджено процентну ставку - 1,99 %, орієнтовну загальна вартість кредиту на дату укладення договору - 11 977,5 грн та орієнтовну річну процентну ставку - 29 653,85 грн (арк. спр. 19, 23, 27).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці щоразу у паспортах споживчого кредиту, які підписані електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 7-8, 17-18, 21-22, 25-26).
Таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №2537439, які є додатками до вказаних вище договорів, доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 16, 20, 24, 28).
21 червня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до договору №2537439 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором та відповідно до умов якого відповідачка зобов'язалася погасити частину основного боргу за договором у сумі 5234,25 грн, а товариство звільнило останню від обов'язку сплати решти частини основного боргу за договором у сумі 2243,25 грн (арк. спр. 29).
19 липня 2023 року між ТОВ «ЛінеураУкраїна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19072023, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, визначених у додатках до договору, про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників (арк. спр. 30-32, 33).
Згідно із свідоцтвом серії ФК №183 від 27 грудня 2007 року, виданим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою. У відповідності до додатку до свідоцтва серії ФК №183 від 27 грудня 2007 року ТОВ «ФК «Європейська агенцій з повернений боргів» має право здійснювати без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: факторинг (арк. спр. 62).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19072023 від 19 липня 2023 року, від ТОВ «ЛінеураУкраїна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2537439 на загальну 13 521,66 грн (арк. спр. 34).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідачки за кредитним договором №2537439 від 02 листопада 2021 року станом на 31 грудня 2023 року становить 13 521,66 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 477,50 грн, сума заборгованості за процентами - 6 044,16 грн (арк. спр. 35).
Також судом установлено, що 25 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5433771, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 44-48).
Згідно п.п. 1.3., 1.4., 1.5. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 1 000 грн, строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Знижена процентна ставка 1,615 % в день та застосовується, якщо споживач у межах строку визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк (п. 1.5.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці у паспорті кредитного продукту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 41-43).
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №5433771, яка є додатком до названого договору, доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 49).
19 червня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19062023, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, визначених у додатках до договору, про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників (арк. спр. 50-52, 53).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19062023 від 19 червня 2022 року, від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5433771 на загальну суму 2696,00 грн (арк. спр. 54).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідачки за кредитним договором №5433771від 31 грудня 2023 року станом на 31 грудня 2023 року становить 2696 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 1000 грн, сума заборгованості за процентами - 1696 грн (арк. спр. 55).
Позивач, вказуючи на ухилення відповідачки від виконання своїх зобов'язань і непогашення заборгованості за кредитними договорами та договором позики, що є порушенням його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.
Застосовані норми права
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Мотиви та висновки суду
З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідачка 02 листопада 2021 року та 25 січня 2022 року уклала кредитні договори з первісними кредиторами у електронній формі, за якими отримала грошові кошти у кредит, користувалася ними, однак у строки встановлені договорами їх не повернула, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за ними, яка на підставі договорів факторингу була відступлена позивачу.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитними договорами, що призвело до виникнення заборгованості, суд, зважаючи на те, що позивач, який отримав право вимоги до відповідачки за договорами факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та проценти, на що він розраховував при укладенні означених попередньо договорів, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами.
При цьому судом враховуються аргументи позивача, наведені ним в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо порушення відповідачкою умов договорів та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, які, на переконання суду, є належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.
Прийшовши такого висновку, суд зауважує, що протягом розгляду цивільної справи відповідачка, з огляду на вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеними договорами та оспорення розміру заборгованості, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій.
Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 3028 грн судового збору, який був сплачений при зверненні до суду з позовом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»: заборгованість за кредитним договором №2537439 від 02 листопада 2021 року в розмірі 13 521 гривень 66 копійок, з яких 7477 гривень 50 копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 6044 гривні 16 копійок - заборгованості за процентами, заборгованість за кредитним договором №5433771 від 25 січня 2022 року в розмірі 2696 гривень 00 копійок, з яких 1000 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу, 1696 гривень 00 копійок - заборгованості за відсотками, судовий збір у розмірі 3028 гривень, всього 19 245 (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок п'ять) гривень 66 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідачка ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.
Суддя Ю.В. Оленич