єдиний унікальний номер справи 546/136/24
номер провадження 6/546/3/24
29 лютого 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», ОСОБА_1 та приватний виконавець Гуріна Тетяна Вікторівна, про заміну сторони у виконавчому провадженні, -
встановив:
У лютому 2024 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», у якій він просить замінити стягувача ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» на його правонаступника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця Гуріної Т.В. перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого напису № 13139, вчиненого 17.12.2021 приватним нотаріусом Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія». 18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» отримало право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 555146983778.0.
Ухвалою судді від 20 лютого 2024 року у справі відкрите провадження та призначене судове засідання на 28 лютого 2024 року.
Представник заявника у судове засідання 28 лютого 2024 року не з'явився, у заяві по суті просив розглядати справу без участі їх представника (а.с. 1-3).
Інші учасники судового процесу у судове засідання 28 лютого 2024 року не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 31, 35, 36).
Відповідно до ст. 442 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи № 546/136/24, доходить висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис № 13139 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 555146983778 від 08.05.2021, укладеного між боржником та ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» (а.с. 4).
На підставі виконавчого напису № 13139, виданого 17.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., відкрите виконавче провадження № 68632764 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» (а.с. 5). Згідно Інформації про виконавче провадження, станом 18 січня 2024 року виконавче провадження № 68632764 відкрите (а.с. 6-7).
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги № 18/12-2023 від 18.12.2023 та додаткового договору № 1 від 21.12.2023, ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло права грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 555146983778 (а.с. 13-16, 17, 18, 19).
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
За вимогами статті 91 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 зазначила, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Cлід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для задоволення заяви про заміну сторони правонаступником.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 247, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд,-
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», ОСОБА_1 та приватний виконавець Гуріна Тетяна Вікторівна, про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: вул. Єжи Гедройця, 6, оф. 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371) у виконавчому провадженні № 68632764, відкритому на підставі виконавчого напису №13139, вчиненому 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Ю.В. Зіненко