Справа № 539/423/24
Провадження № 3/539/255/2024
23.02.2024 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в особі судді Овчаренко О.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 313992 від 01.02.2024 «01.01.2024 р. близько з 14 години 51 хв. та по теперішній час ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв психологічне насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у систематичних приниженнях по телефону, образах нецензурною лайкою та погрозах, залякуваннях, чим завдав психологічної шкоди останній та вона хвилюється за свою безпеку.» В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не визнав. Не заперечував, що вони з ОСОБА_2 висловлювались на адресу один одного нецензурною лайкою. При цьому, він не залякував останню та не погрожував, тобто не вчиняв психологічного насильства.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що останні шість місяців їх з ОСОБА_1 неповнолітня дитина проживає з батьком, оскільки вона працювала вахтовим методом. Вони так домовились, що поки вона працює, дитина живе з батьком, а коли вона приїздить, то дитина буде жити з нею. Останні два місяці ОСОБА_1 не давав їй бачитись з дитиною. 01.01.2024 вона написала ОСОБА_1 у застосунку «Вайбер» та запитала коли зможе забрати дитину. У відповідь на її повідомлення ОСОБА_1 відповів, що дитина захворіла, лежала в лікарні. ОСОБА_1 обзивав її непристойними та нецензурними словами. Після цього також систематично продовжує вчиняти щодо неї психологічне насильство.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 245, ст. 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9, ст. 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні особою, особою будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу вказаної норми вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, може мати місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного чи фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як встановлено судом з пояснень ОСОБА_2 , наданих у судовому засіданні, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які раніше перебували у фактичних шлюбних відносинах, існує конфлікт з приводу місця проживання дитини, побачень з дитиною та участі у її вихованні.
Щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 домашнього насильства, яке полягає в умисному вчиненні діянь психологічного характеру, суд зазначає наступне.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 01.02.2024 зазначено, що з 01.01.2024 р. близько з 14 години 51 хв. та по теперішній час ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв психологічне насильство відносно ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у систематичних приниженнях по телефону, образах нецензурною лайкою та погрозах, залякуваннях, чим завдав психологічної шкоди останній.
Тобто суть адміністративного правопорушення викладена у протоколі не конкретно, оскільки не зазначено які саме дії 01.01.2024 вчинив ОСОБА_1 , а також не зазначено які саме дії та коли (час та дата) було вчинено після 01.01.2024.
При цьому суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не може самостійно корегувати викладену у протоколі фабулу та збирати докази, оскільки у такий спосіб перебиратиме на себе функції обвинувача.
У заяві ОСОБА_2 від 04.01.2024 до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області зазначено, що ОСОБА_1 весь час ображає її, принижує, називає нікчемою, поганою матір'ю, п'яницею, повією, бо вона від нього пішла, залякує. Говорить, що дитину вона не побачить, обзиває. По телефону з дитиною спілкуватись не дає, налаштовує її проти сина.
Однак, у заяві ОСОБА_2 не зазначено дати та місця вчинення таких дій ОСОБА_1 . Тому із заяви неможливо встановити чи мали місце такі дії саме 01.01.2024 та у подальшому і коли саме.
Письмових пояснень ОСОБА_2 особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, долучено не було.
Проаналізувавши долучену до протоколу в якості доказу переписку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у застосунку «Вайбер» від 01.01.2024, суд вважає, що така переписка не містить достатніх даних, які можна розцінювати саме як дії психологічного характеру, що полягали у приниженнях, образах нецензурною лайкою, погрозах, залякуваннях, чим ОСОБА_2 було завдано психічну шкоду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, які містять конкретні факти вчинення відносно ОСОБА_2 психологічного насильства ОСОБА_1 , відповідно і наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283 - 285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в десятиденний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови проголошений 28.02.2024 о 12.00 годині.
Суддя О.Л. Овчаренко