Справа № 373/359/24
Іменем України
29 лютого 2024 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого художнім керівником Лецьківського будинку культури,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
08 лютого 2024 року о 12 год. 25 хв. ОСОБА_1 на перехресті вул. Покровська та вул. Золотонішське Шосе, в м. Переяслав, Бориспільського району Київської області, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював провадження господарської діяльності надаючи послуги з перевезення пасажирів в таксі, без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності, без державної ліцензії.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Вказав, що в нього хвора дружина а тому він змушений шукати додатковий заробіток, оскільки заробітної плати яку він отримує, як художній керівник Лецківського будинку культури не вистачає для купівлі ліків на лікування дружини. Просив суд призначити мінімальний штраф з можливістю сплати його частинами, оскільки його дохід становить 5000 гривень на місяць.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП на підставі наступного.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Таким чином, об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до п.24 ст.7 ЗУ “Про ліцензування видів господарської діяльності”, ліцензуванню підлягають зокрема, перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Особливості ліцензування на автомобільному транспорті визначені в ст.9 ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Обставиною, що пом'якшує відповідальність є щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не виявлено.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Щодо розстрочки штрафу, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , воєнним станом, введеним на території України, а також розміру штрафу, який є достатньо великим в порівнянні встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, вважаю, що сплата штрафу одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, тому суд на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню та вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на десять місяців.
Згідно ст. 303 КУпАП уразі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
З врахуванням викладеного, особи притягуваної до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. ст. ч. 1 ст. 164 КУпАП, керуючись ст. ст. 33, 36, 252, 283, 301, 303, 304 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач: ГУК у м.Києві (м. Київ), 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів до бюджету 22030106).
Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 17000 гривень строком на 10 (десять) місяців з виплатою штрафу щомісячно, рівними частинами по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, кожного місяця, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду.
Постанова може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя І.О. Опанасюк