вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"29" лютого 2024 р. Справа №370/1868/23
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (далі - ТОВ «Новобудова», відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 26 450,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує наступним.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_2 .
Між позивачем та ТОВ «Новобудова» 06.12.2005 укладено Договір № 2 про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу).
Згідно п. 1.1 предметом даного Договору є надання ТОВ «Новобудова» платних послуг, у тому числі по охороні паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві.
Відповідно до п. 1.2 даного Договору власник машиномісця сплачує ТОВ «Новобудова» кошти у тому числі за охорону паркінгу.
Також, п. 2.2, 2.2.1 даного Договору сторони визначили, що ТОВ «Новобудова» зобов'язано надавати послуги з дотриманням вимог, визначених в «Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115.
Крім того, п. 4.1 Договору передбачено, що за невиконання умов даного договору та недотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а також «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, сторони несуть відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Зокрема, Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами господарської діяльності, чи належать цим суб'єктам (надалі - автостоянки).
Відповідно до п. 8, 27, 30 «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки.
Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.
На автостоянці повинні вестися: журнал обліку транспортних засобів довготермінового зберігання; журнал обліку транспортних засобів тимчасового зберігання; журнал обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів; журнал обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних.
Однак, ТОВ «Новобудова» всупереч умов Договору № 2 від 06.12.2005 та «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» не забезпечила належну охорону транспортного засобу позивача під час його зберігання у приміщенні паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві, внаслідок чого останній був пошкоджений невстановленими особами.
Зокрема, при залишені транспортного засобу Ауді A4 д.н. НОМЕР_2 о 17 год. 30 хв. 07.04.2023 в приміщенні паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві на машиномісці № НОМЕР_3 , він жодних пошкоджень не мав. Однак, наступного дня, а саме об 11 год. 08.04.2023 було виявлено навмисне пошкодження всієї правої частини кузова автомобіля, а саме глибокої подряпини від гострого металевого предмета від переднього до заднього крила повздовж всього авто.
Про вказану події відразу було повідомлено охоронника паркінгу ОСОБА_2 та в телефонному режимі начальника паркінгу ТОВ «Новобудова» Халько В.І., які відмовились складати акт огляду автомобіля та пояснили, що ТОВ «Новобудова» не несе матеріальну відповідальність за збереження автотранспорту на території паркінгу. Тому про вказану подію було відразу повідомлено Національну поліцію.
За результатами розгляду зазначеної заяви Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проведено відповідну перевірку та встановлено, що 07.04.2023 близько 17 год. 30 хв. у приміщенні паркінгу на паркомісці № 2 по проспекту Перемоги, 125 у м. Києву було залишено автомобіль Ауді A4 д.н. НОМЕР_2 , який будь-яких пошкоджень не мав. Проте, 08.04.2023 близько 11 год. було виявлено пошкодження вказаного транспортного засобу у вигляді глибокої подряпини кузова впродовж всієї правої частини кузова. Прийнятими мірами встановити особу, яка причетна до пошкодження автомобіля працівникам поліції не представилось за можливе. Вказане підтверджується довідкою і листом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.04.2023.
Внаслідок пошкодження автомобіля Ауді A4 д.н. НОМЕР_2 під час його зберігання на території приміщення паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві позивач була вимушена звернутися до спеціалістів про ремонту транспортних засобів з метою відновлення його кузову та лако-фарбового покриття у належний стан.
Так, згідно Акту виконаних робіт від 10.04.2023, суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 здійснено ремонтні роботи автомобіля Ауді A4 д.н. НОМЕР_2 щодо відновлення пошкодженої правої частини кузова автомобіля, загальна вартість робіт та матеріалів склала 26450 грн.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання ТОВ «Новобудова» Договору № 2 від 06.12.2005 та недотримання вимог «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» щодо охорони і збереження автомобіля на території приміщення паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві, позивачу завдано матеріальну шкоду у сумі 26450 грн. - відновлювальної вартості авто.
Після отримання відмови від начальника паркінгу ТОВ «Новобудова» Халька В.І. та охоронника паркінгу ТОВ «Новобудова» Дербуна В.В. складати акт огляду пошкодженого автомобіля, позивачем було направлено відповідний лист на адресу директора ТОВ «Новобудова».
Згідно отриманого листа ТОВ «Новобудова» від 10.05.2023 № 700/8, товариством було проведено перевірку за час чергування сторожів паркінгу по проспекту Берестейському, 125 у м. Києві з 17 год. 30 хв. 07.04.2023 до 11 год.
08.04.2023 згідно з якою сторонніх осіб біля машино-місця № 2 у паркінгу не було помічено. Сторожами паркінгу по даному питанню 12.04.2023 було надано пояснення працівникам правоохоронних органів.
Так, згідно вимог п. 12 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою КМУ від 22.01.1996 № 115, під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку.
Листом від 13.06.2023 № 861/8 ТОВ «Новобудова» повідомило позивача, що згідно з укладеним між позивачем та ТОВ «Новобудова» Договору від 06.12.2005, товариство не зберігає транспортний засіб позивача.
Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав з боку ТОВ «Новобудова» внаслідок неналежного виконання умов Договору від 06.12.2005 та недотриманням «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» на підставі ст. 22, 23, 610, 611.
Ухвалою суду від 03.08.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія ухвали від 03.08.2023 року та копія позовної заяви з додатками відповідачу направлялися за адресою місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, та отримано представником останнього 18.08.2023.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.10.2023 було повернуто апеляційну скаргу ТОВ Новобудова» на увалу Макарівського районного суду м. Києва від 03.08.2023.
09.11.2023 ТОВ «Новобудова» було подано до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
14.11.2023 ТОВ «Новобудова» було подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.
Заперечення проти позову мотивує тим, що ТОВ «Новобудова» є юридичною особою, предметом діяльності якої відповідно до Статуту є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціально-побутового призначення, в т.ч. технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та ін.
Відповідно до рішення правління AT ХК «Київміськбуд» №42 від 09.03.2005 року, та авізо №302 від 26.07.2006 року підземний паркінг по проспекту Перемоги (наразі - проспект Берестейський), 125 в м. Києві переданий ТОВ «Новобудова» в експлуатацію та обслуговування.
Згідно укладеного між ТОВ «Новобудова» та Позивачем Договору №2 про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу) від 06.12.2005 - ТОВ «Новобудова» надає комунальні послуги, здійснює технічне обслуговування та утримання приміщення підземного паркінгу по проспекту Берестейський, 125 у м. Києві, в якому розмішено машиномісце №2, яке належить Позивачу.
ТОВ «Новобудова» була проведена перевірка за час чергування сторожів Паркінгу з 17 год. 30 хв. 07.04.2023р. до 11 год. 00 хв. 08.04.2023, згідно з якою сторонніх осіб біля машино-місця №2 у Паркінгу не було помічено.
Сторожами Паркінгу з приводу пошкодження транспортного засобу, що належить позивачу 12.04.2023 було надано пояснення працівникам правоохоронних органів.
Разом із тим, згідно з відповіді на звернення Національної поліції ГУ НП у м. Києві Святошинського управління поліції за вих. №18757/129/91/03-2023 від 18.04.2023р. (що є додатком до позовної заяви) прийнятими мірами встановити особу, яка причетна до пошкодження транспортного засобу не представилося за можливе.
Враховуючи вищевикладене, відшкодування матеріальної шкоди з ТОВ «Новобудова» причетність якої до пошкодження транспортного засобу позивача не підтверджена жодним належним доказом в розумінні норм матеріального та процесуального права є неприпустимим та неприйнятним. Крім того, неможливо однозначно встановити причинно-наслідковий зв'язок між подією пов'язаною з пошкодженням транспортного засобу позивача та виною ТОВ «Новобудова».
Посилання позивача на існуючий Договір, враховуючи його умови, як підставу відшкодування нанесених збитків є необґрунтованими, оскільки, ТОВ «Новобудова» згідно зазначеного Договору не здійснює функції зберігача речі (транспортного), а лише утримує приміщення Паркінгу.
14.11.2023 позивачем було подано відповідь на відзив у якому остання на спростування обставин вказаних у відзиві вказала, що у спірних правовідносинах позивачем обрано спосіб захисту порушених прав шляхом відшкодування збитків та моральної шкоди у зв'язку з невиконанням зобов'язань.
Вказує, що згідно п. 1.1 укладеного 06.12.2005 між нею та ТОВ «Новобудова» Договору № 2 про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу), предметом даного Договору є надання ТОВ «Новобудова» платних послуг, у тому числі по охороні паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві.
Відповідно до п. 1.2 даного Договору власник машиномісця сплачує ТОВ «Новобудова» кошти у тому числі за охорону паркінгу.
Також, п. п. 2.2, 2.2.1 даного Договору сторони визначили, що ТОВ «Новобудова» зобов'язано надавати послуги з дотриманням вимог, визначених в «Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115.
Крім того, п. 4,1 Договору передбачено, що за невиконання умов даного договору та недотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а також «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, сторони несуть відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Зокрема, Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами господарської діяльності, чи належать цим суб'єктам (надалі - автостоянки).
Відповідно до п. 8, 27, 30 «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки.
Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.
На автостоянці повинні вестися: журнал обліку транспортних засобів довготермінового зберігання; журнал обліку транспортних засобів тимчасового зберігання; журнал обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів; журнал обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних.
Таким чином, під час укладення між позивачем та ТОВ «Новобудова» Договору № 2 від 06.12.2005, товариство зобов'язалось надавати послуги за даним договором з дотриманням вимог, визначених в «Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, що і безпосередньо зазначено у п.п. 2.2, 2.2.1 даного Договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 7).
ТОВ «Новобудова» є юридичною особою, предметом діяльності якої відповідно до статуту є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціально-побутового призначення, в т.ч. технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та ін.
Відповідно до рішення правління AT ХК «Київміськбуд» №42 від 09.03.2005 року, та авізо №302 від 26.07.2006 року підземний паркінг по проспекту Перемоги (наразі - проспект Берестейський), 125 в м. Києві переданий ТОВ «Новобудова» в експлуатацію та обслуговування.
Між ОСОБА_1 та ТОВ «Новобудова» 06.12.2005 укладено Договір № 2 про надання послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу) (а.с. 8-9).
Згідно п. 1.1 предметом даного Договору є надання ТОВ «Новобудова» платних послуг, у тому числі по охороні паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві.
Відповідно до п. 1.2 даного Договору власник машиномісця сплачує ТОВ «Новобудова» кошти у тому числі за охорону паркінгу.
Також, п. 2.2, 2.2.1 даного Договору сторони визначили, що ТОВ «Новобудова» зобов'язано надавати послуги з дотриманням вимог, визначених в «Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115.
Крім того, п. 4.1 Договору передбачено, що за невиконання умов даного договору та недотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а також «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, сторони несуть відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України.
Тобто, за умовами укладеного між сторонами договору відповідач взяв на себе зобов'язання надавати послуги з дотриманням вимог, визначених в «Правилах зберігання транспортних засобів на автостоянках» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115.
Згідно з пунктами 8, 10 - 12, 14, 15 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 (далі Правила), на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам. Здавання транспортного засобу на автостоянку провадиться власником, а також особою, яка має оформлене відповідно до законодавства доручення на право користування (або) розпоряджання даним транспортним засобом. Під час здавання транспортного засобу на автостоянку його володілець зобов'язаний пред'явити черговому приймальнику документи, що посвідчують його особу, та реєстраційні документи на транспортний засіб. Під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому. Володільцеві транспортного засобу, зданого на довгострокове зберігання, видається перепустка за встановленим зразком. Володільцеві транспортного засобу, що користується послугами довготермінового зберігання, надається право на стоянку транспортного засобу в одному й тому ж місці. У разі потреби в зміні місця зберігання транспортного засобу, його переміщення провадиться за рішенням посадової особи, яка видала дозвіл на довготермінове зберігання. Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.
Відповідно до п. 21 Правил транспортний засіб видається з автостоянки після здавання черговому приймальнику перепустки у разі його довготермінового зберігання чи пред'явлення квитанції (касового чека) про оплату - у разі тимчасового зберігання та після того, як одержувач розпишеться в журналі обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів. Наступна постановка транспортного засобу на зберігання посвідчується відміткою і розписом чергового приймальника в цьому журналі. При цьому перепустка чи квитанція (касовий чек) повертається володільцеві транспортного засобу.
Згідно з п. 25 Правил володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зокрема, зобов'язаний: ознайомитися з цими Правилами, розписатися про це в журналі обліку транспортних засобів і виконувати всі вимоги Правил; оформити транспортний засіб на зберігання згідно з вимогами Правил; внести плату, одержати відповідну квитанцію (касовий чек) або перепустку.
Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку (п. 27 Правил).
Таким чином, власник автостоянки несе відповідальність за схоронність лише тих транспортних засобів, які були йому передані і прийняті ним на зберігання відповідно до Правил та на підставі договору.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що відповідно до укладеного між сторонами договору, у відповідача виник обов'язок забезпечити схоронність транспортних засобів, які були йому передані і прийняті ним на зберігання відповідно до Правил та на підставі договору.
Обставини того, що позивач залишив транспортний засіб для зберігання на паркінгу по проспекту Перемоги, 125 у м. Києві, відповідачем у справі не заперечується.
Так у ч. 1 ст. 936 ЦК України вказано, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Той факт, що транспортний засіб позивача був пошкоджений під час зберігання на паркінгу сторонами у справі не оспорюється.
Наведене свідчить про те, що відповідачем не виконано належним чином свій обов'язок щодо збереження т/з та обов'язок щодо повернення т/з власник у схоронності, а тому позивач у даному випадку має право на відшкодування збитків у відповідності до ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦПК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
На підтвердження розміру понесених позивачем збитків до позовної заяви надано оригінал Акту виконаних робіт від 10.04.2023 укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на загальну суму 26 450,00 грн. з ПДВ.
Разом із тим, суд не може прийняти даний акт виконаних робіт в якості належного та допустимого доказу на підтвердження розміру завданих позивачу збитків шляхом пошкодження транспортного засобу 07.04.2023, оскільки останній не містить інформації про те, що зазначені у ньому послуги були надані саме на усунення пошкоджень, які були заподіяні 07.04.2023.
Наданий Акт виконаних робіт від 10.04.2023 містить лише перелік виконаних робіт з ремонту транспортного засобу станом на 10.04.2023, проте не вказує, що такі роботи були виконані саме на усунення пошкоджень, які були завдані 07.04.2023.
Суд звертає увагу, що транспортний засіб позивача 2017 року випуску та станом на день події останній перебував у експлуатації 5 років, що свідчить про можливу наявність на транспортному засобі інших пошкоджень, окрім завданих 07.04.2023.
Так, матеріали справи не містять доказів того, що після пошкодження транспортного засобу Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_2 07.04.2023 було здійснено його огляд та зафіксовано наявні пошкодження.
Наведене у своїй сукупності спростовує доводи позивача, що розмір завданих збитків позивачу складає 26 450,00 грн. з ПДВ.
Будь-яких інших доказів на підтвердження розміру завданих збитків позивачу (як то висновки відповідних експертиз щодо розміру матеріального збитку, відновлювального ремонту, втрати товарної вартості, тощо) внаслідок пошкоджень 07.04.2023, матеріали справи не містять та до суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір завданих збитків та у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 із подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, вказано, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Постановою Пленуму ВСУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. № 4, рекомендовано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не було належним чином виконано свої обов'язки за договором та відбулося пошкодження транспортного засобу позивача, а тому дані дії спричинили позивачу сильні душевні страждання.
Виходячи із принципів розумності та справедливості, з доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог, враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. підлягають задоволенню, ця сума, на думку суду, відповідає рівню душевних страждань позивача.
Щодо розподілу судових витрат, слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору у даній справі.
Оскільки позов задоволено частково, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 231,14 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 268, 354-355, 430 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 26 450,00 грн. - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» на користь держави 231,14 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.02.2024 року.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова»: адреса: 03028, м. київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, код ЄДРПОУ: 32917247.
Суддя Л.В. Білоцька