Справа № 369/2764/24
Провадження №2/369/4223/24
21.02.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем при зверненні до суду надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1878,54 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з 01 січня 2024 року складає 3028 гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Відповідно до позовної заяви вбачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 5000 доларів США, що станом на дату подання позовної заяви становить 188 117 грн. = 5000 доларів США * 37,6234 (офіційний курс на дату подання позовної заяви 12.02.2024 року).
Крім того позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, а також вимогу майнового характеру про визнання права власності за позивачем на земельну ділянку, розташовану на території Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 0,1199 га, кадастровий номер 3222481200:05:002:0338, що належить позичальнику.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" за результатами проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
Відповідно до Наказу Фонду Державного майна від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців здати оцінки, про що зазначається в такому звіті.
Також позивач просить суд зобов'язати зареєструвати право власності на земельну ділянку розташовану на території Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 0,1199 га, кадастровий номер 3222481200:05:002:0338, що належить ОСОБА_2 за ОСОБА_1 та зобов'язати внести відповідний запис в Державний земельний кадастр та державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
Однак позивач не вказує кого саме необхідно зобов'язати, а тому в цій частині необхідно уточнити вимогу та вказати, хто саме повинен вчинити дані дії.
Враховуючи викладене позивачу необхідно доплати різницю судового збору за вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 2,63 грн., сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру у розмірі 3 633,60 грн., надати звіт про оцінку майна, а саме земельної ділянки, яка розташована на території Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 0,1199 га, кадастровий номер 3222481200:05:002:0338 та сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову з врахуванням вартості майна, уточнити коло особі вказавши кого саме необхідно зобов'язати зареєструвати земельну ділянку та надати виправлену позовну заяву відповідно до кількості учасників справи та суду або уточнити позовні вимоги.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.175,177,185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ