Справа № 366/500/24
Провадження № 3/366/547/24
29.02.2024 смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.,
за участю потерпілої ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (смт. Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
16.02.2024 справа надійшла до суду.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 581685 від 12.02.2024, по суті правопорушення зазначено таке:
12.02.2024 року о 20 год. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 за викликом суду не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, причин своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Таку поведінку суддя розцінює як обраний спосіб ухилення від адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 мав об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 систематично вчиняє відносно неї домашнє насильство і вона постійно змушена викликати працівників поліції, які проводять з ним бесіди, складають протоколи про адміністративні правопорушення, однак, це ніякого позитивного спливу немає. Сімейне життя через сварки є нестерпним.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 цієї статті Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ч. 2 ст. 10 цього Закону, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.
Поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов'язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров'я постраждалої особи
За п. 10 ч. 1 ст. 21 цього Закону, постраждала особа має право на звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми в своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_2 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь фізичного та психологічного характеру (образи та погрози), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої особи, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 581685 від 12.02.2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.02.2024;
- копією постанови судді Іванківського районного суду Київської області від 12.01.2024 (набрала законної сили 23.01.2024), згідно з якою на ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на 10 діб.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали його адміністративну відповідальність.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_2 , який до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП притягається не в перше, при цьому в нього відсутні обставини, які пом'якшують чи обтяжують його відповідальність.
Також суддя враховує, що ОСОБА_2 протягом року до діянь, стосовно яких розглядається справа про адміністративне правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до адміністративного стягнення у виді арешту строком 10 діб.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 , після накладення відносно нього адміністративного стягнення у виді арешту, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не знову вчинив аналогічне правопорушення, а тому накладення стягнення у виді штрафу за вчинення цього правопорушення на переконання судді є недоцільним, оскільки це не виховає ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також не зможе запобігти вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами, з урахуванням чого, відносно ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тим більше що в силу ст. 32 КУпАП відсутні обставини, за яких відносно нього не може бути застосований такий вид адміністративного стягнення.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Враховуючи положення ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 2 КУпАП, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Конституційного Суду України № 10-р/2018 у справі № 1-12/2018 (3911/15) від 23.11.2018 року, рішення ЄСПЛ у справах «Швидка проти України» (Заява № 17888/12) від 30.10.2014 року, «Мессіна проти Італії (№ 2)» (Messina v. Italy (no. 2), «Енеа проти Італії» (Enea v. Italy) [ВП], заява № 74912/01, п. 73 та п. 74, ECHR 2009), постанова про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Питання судових витрат суддя вирішує в порядку ст. 40-1 КУпАП, якою передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому з нього слід стягнути суму судового збору.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 діб, з його утриманням під вартою у визначеному органом Національної поліції місці.
Строк відбування адміністративного арешту ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання для відбування адміністративного стягнення, після набрання цією постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок)
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян