Справа № 362/5230/18
27 лютого 2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Неділько А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни про перегляд заочного рішення суду,
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2021 року, що постановлено за результатами заочного порядку розгляду справи, задоволено позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Київболгаз» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків та стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Київболгаз» грошові кошти в сумі 48 516 гривень 27 копійок та 1 762 гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат (а.с. 116 - 117).
30.01.2024 року судом отримано заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нікіпелової К.Є. у якій, посилаючись на те, що відповідача не було повідомлено про розгляд справи та при винесенні даного заочного рішення, судом не наведено жодної, передбаченої цивільним законом підстави для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, що впливає на вирішення справи по суті, просить скасувати зазначене заочне рішення суду і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 132 - 136).
В судове засідання ніхто не прибув.
Заявник надала клопотання про розгляд заяви у її відсутності (а.с. 157).
Представник позивача, яка особисто під розписку отримала судове повідомлення про місце, день і час розгляду заяви, не повідомила суду про причини свого неприбуття (а.с. 154).
Згідно із нормою частини шостої статті 128 ЦПК України, представникові відповідача ОСОБА_1 - адвокату Нікіпеловій К.Є. за її згодою було видано судову повістку для вручення відповідачу ОСОБА_3 ..
Враховуючи, що судове повідомлення про місце, день і час розгляду заяви, яку було надано представнику для їх вручення відповідачу за останньою відомою адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду без вручення з відміткою представника «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 повідомлений належним чином про місце та час розгляду заяви (а.с. 154).
Дослідивши матеріали справи в частині, що стосується предмету розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання і не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки йому не було надіслано судового виклику за адресою фактичного проживання.
При цьому, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в місті Києві, тоді як судові повістки про виклик було надіслано йому за адресою в місті Василькові (а.с. 140).
Зокрема, в матеріалах справи відсутні дані про надіслання судових повісток відповідачу ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця проживання, що не відповідає вимогам пункту 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України.
Отже, суд приймає до уваги вказаний факт та вважає об'єктивними причини неприбуття відповідача ОСОБА_1 в судове засідання 17 лютого 2021 року, оскільки він не був повідомлений про місце, день і час розгляду справи належним чином, внаслідок чого об'єктивно не зміг реалізувати свої процесуальні права під час розгляду справи по суті.
Також, суд вважає обґрунтованими посилання заявника на необхідність встановлення підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 збитків завданих позивачу у зв'язку із необліковим використанням природного газу за адресою де відповідач не мешкав та надання останньому можливості реалізувати свої процесуальні права на подання відзиву на позов.
Таким чином, суд вважає, що докази, на які посилається заявник, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частина третя статті 287 ЦПК України передбачає, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Як наслідок, з урахуванням зазначених заявником обставин, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а тому заочне рішення слід скасувати.
Вирішуючи питання стосовно порядку розгляду даної справи, суд зважає на наступне.
Насамперед, суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.
При цьому, сторона відповідача має право належним чином скористатися своїми процесуальними правами та надати суду будь-які докази.
Суд обов'язково їх дослідить і врахує при винесенні рішення у справі.
Таким чином, сторона відповідача реалізує своє право надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.
Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, сторона відповідача не позбавлена і має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов'язково розгляне.
Суд не вбачає перешкод для реалізації стороною відповідача її прав заявити клопотання будь-якого характеру.
Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.
При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керується нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як наслідок, відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, оскільки, предметом даного позову не є стягнення грошової суми розмір якої перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зокрема, даний спір не є складним та відповідно до норм глави 10 розділу ІІІ ЦПК України може бути розглянутий в порядку спрощеного провадження.
Суд обов'язково у повному обсязі дослідить усі обставини по справі без виключення і суду не завадить розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Тобто, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін не є перешкодою для дослідження в повному обсязі усіх обставин по справі.
Важливим є те, щоби сторони повідомили суду усі фактичні обставини справи.
При цьому, слід зауважити, що повідомлення суду про обставини по справі не обов'язково має здійснюватись вербально в судовому засіданні.
Немає перешкод для сторін повідомити суду про усі обставини по справі в письмових поясненнях, листах, заявах і клопотаннях.
Будь-які докази по справі сторони також можуть надати суду через канцелярію суду або засобами поштового зв'язку.
Зокрема, норма частини четвертої статті 274 ЦПК України визначає які саме справи не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеної норми цивільного процесуального закону, враховуючи зміст і суть позовних вимог у даній справі, суд переконаний у тому, що спір між сторонами необхідно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.
Окремо, суд наголошує на тому, що дана справа стосується дотримання споживачем вимог Кодексу ГРС, а тому справа має вирішуватись виключно на підставі відповідних письмових доказів щодо обставин на які посилається позивач та з'ясування чи дійсно такі обставини мали місце.
Факти дотримання або порушення споживачем вимог Кодексу ГРС абсолютно не залежать від проведення судового засідання, а залежать від того чи дійсно такі факти мали місце.
Як наслідок, для того щоб вирішити питання дотримання або порушення споживачем вимог Кодексу ГРС не потрібно проводити судове засідання, а потрібно лише дослідити докази стосовно вказаних обставин та надати їм відповідну правову оцінку з урахуванням відповідних нормативно-правових актів.
До того ж, слід звернути увагу представника відповідача на таке.
Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
До того ж, необхідно врахувати, що у зв'язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі.
Також, суд обов'язково здійснить повне і всебічне встановлення обставин справи; важливо, щоби сторони повідомили суду про усі обставини справи.
Крім того, такий спосіб розгляду справи безумовно сприятиме раціональному та корисному використанню робочого часу суду та учасників процесу, оскільки сторонам та їх представникам не доведеться витрачати час на прибуття до суду з міста Києва та участь в судових засіданнях.
Для того, щоб надати суду докази не обов'язково проводити судове засідання, оскільки їх можна подати через канцелярію суду або засобами поштового зв'язку.
Як наслідок, з урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що заява в цій частині є безпідставною і необґрунтованою, оскільки відсутні підстави для призначення даної справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.
За таких обставин, необхідно розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглядаючи заяву в частині вимог про поновлення відповідачу пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, слід виходити з наступного.
Відповідач ОСОБА_1 не отримав копію заочного рішення суду, про що свідчать копія супровідного листа і конверт який повернуто до суду без вручення з відміткою листоноші «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 118, 119).
Заявником було отримано копію заочного рішення суду 15 січня 2024 року за її заявою, про що свідчать супровідний лист суду та роздруківка з офіційного ваб-сайту «Укрпошта» відстеження поштового відправлення (а.с. 128, 131, 150 і на звороті).
Отже, відповідно до норми частини третьої статті 284 ЦПК України, існують передбачені процесуальним законом підстави для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення, оскільки дану заяву подано мною протягом двадцяти днів з дня вручення представнику відповідача повного заочного рішення суду.
За таких обставин, відповідачу слід поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки його пропущено з поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 257 - 261, 284, 287, 288 ЦПК України,
Частково задовольнити заяву.
Поновити ОСОБА_2 пропущений з поважних причин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2021 року по цивільній справі № 362/5230/18 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київболгаз» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків.
Скасувати заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2021 року по цивільній справі № 362/5230/18 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київболгаз» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків.
Призначити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київболгаз» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків, - до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відмовити в задоволенні решти вимог заяви.
Визначити строк відповідачам для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.
Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідачі - заперечення протягом п'ятнадцяти днів з дати отримання відзиву і заперечень на відзив.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачі мають подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається за такою веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://vs.ko.court.gov.ua/sud1008/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий