Справа № 361/3769/23 провадження № 2-о/361/30/24
26.02.2024
«26» лютого 2024 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі заінтересовану особу Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та витребувано у Першій броварській державній нотаріальній конторі належним чиним завірену копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 07 липня 2023 року витребувано у Другій броварській державній нотаріальній конторі належним чиним завірену копію спадкової справи до майна померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року судом до участі у справі залучено заінтересованих осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 заяву підтримав, пояснив, що на даний час до встановлення факту батьківства конфлікт між заявником та заінтересованими особами відсутній, однак можливий при розподілі спадщини.
Заінтересована особа Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання представника не направила. У листі від 06 червня 2023 року начальник відділу просила провести судове засідання без участі представника відділу, за наявними у справі матеріалами.
Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду неповідомлені.
Вислухавши позицію представник заявника, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті130 Сімейного України (далі - СК України) у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 СК України.
Факт батьківства встановлюється в порядку окремого провадження.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до приписів статті 315 ЦПК України, судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня
1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Згідно пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Аналогічні роз'яснення містить пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де зазначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого суду факту пов'язане із вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті такої заяви, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб, а встановлення таких фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Отже, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження, так і в процесі розгляду справи. У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зі змісту заявлених ОСОБА_1 вимог убачається, що вона просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно доньки, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Метою встановлення факту батьківства є внесення змін до актового запису про народження дитини, а також призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня
1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Разом з тим, маючи намір подальшого оформлення права на пенсію заявник не визначила у колі заінтересованих осіб Головне управління Пенсійного фонду у Київській області, із заявами у досудовому порядку з питань оформлення пенсії до відповідного органу не зверталася.
З матеріалів спадкової справи № 294/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_5 , початої 26 квітня 2023 року, вбачається, що 05 липня 2023 року ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка діяла за згодою матері ОСОБА_1 , звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , 1972 року народження, вказавши, що спадщину після смерті батька вона приймає, іншими спадкоємцями зазначила синів померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також матір ОСОБА_2 . У заяві про встановлення факту батьківства заявник не повідомила суду про звернення до нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав та про наявність інших спадкоємців. З матеріалів спадкової справи № 294/2023 вбачається, що з відповідними заявами про прийняття спадщини ОСОБА_5 звернулися його сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також мати ОСОБА_2 , які були залучені судом до участі у справі в якості заінтересованих осіб, так як рішення суду безумовно вплине на обсяг їхніх прав. Зі змісту поданих до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини вбачається, що вони втрьох визнають один одного спадкоємцями першої черги до майна померлого ОСОБА_5 , у той же час ОСОБА_7 спадкоємцем до майна померлого
ОСОБА_5 не зазначають.
Таким чином, не зважаючи на зазначену у заяві мету встановлення факту батьківства, а саме внесення даних до актового запису про народження та оформлення пенсії по втраті годувальника, ОСОБА_7 претендує на спадщину померлого ОСОБА_5 . При цьому встановлення факту батьківства та внесення даних в актовий запис про батьківство ОСОБА_5 відносно ОСОБА_7 породить у неї право на спадкування за законом як у спадкоємця першої спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність спору про право між заявником та заінтересованими особами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
За таких обставин заява про встановлення факту батьківства підлягає залишенню без розгляду.
Суд роз'яснює заявнику її право на звернення до суду з позовом в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 260, 293, 294, 315 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин