Ухвала від 19.02.2024 по справі 359/1712/24

Провадження №1-кс/359/345/2024

Справа № 359/1712/24

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2024 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у закритому судовому засіданні з технічною аудіо і відео фіксацією клопотання заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12013100100002524 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013100100002524, відомості про яке 10.12.2013 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування отримано достовірні відомості про те, що в березні 2013 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), діючи з корисливих спонукань, з метою особистого протиправного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись довірою ОСОБА_6 , маючи намір заволодіти шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7 , видаючи себе за учасника підприємства «Вуден Хаус», зареєстрованого у Республіці Білорусь та яке спеціалізується на виготовленні дерев'яних будинків, повідомив ОСОБА_6 про можливість виконання замовлення останнього щодо доставки та будівництва 10 дерев'яних будинків за аресою: АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_5 усіма своїми дами та поведінкою до укладення договору створив у ОСОБА_6 відчуття довіри до себе забезпечив відсутність сумнівів стосовно його добропорядності та викликав упевненість щодо вигідності співпраці з ним, однак достовірно знав, що виконати взяті на себе зобов'язання не має змоги та не має наміру.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою. ОСОБА_5 21.05.2013 у офісі ОСОБА_6 . Розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . підписав договір № 21-05 про виконання ним робіт щодо доставки та будівництва 10 дерев'яних будинків за адресою: АДРЕСА_1 .

Після підписання вказаного договору ОСОБА_6 , будучи введеним в оману в дійсності намірів та спроможності ОСОБА_5 виконати покладені на нього зобов'язання, передав за адресою: АДРЕСА_1 останньому у якості авансового платежу грошові кошти у сумі 450 000 доларів СІЛА, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 21.05.2013 становить 3596850 гривень.

Отримавши вказані грошові кошти та не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов'язання, ОСОБА_5 , витратив їх на власні потреби, заподіявши ОСОБА_6 майнову школу в особливо великому розмірі.

09.12.2013 за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100100002524 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, працюючи на посаді директора ТОВ «ЮБК Будінвест», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимий.

Вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.12.2013;

- показами потерпілого ОСОБА_6 від 23.12.2013;

- показаннями свідка ОСОБА_8 від 12.12.2013;

- показаннями свідка ОСОБА_9 від 05.02.2014;

- показаннями свідка ОСОБА_10 від 05.02.2014.

Підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190КК України, таким чином, у разі визнання його винним у вчинені вказаного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Підставою звернення до слідчого судді з даним клопотанням є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання у випадку доведення його винуватості, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України, а тому щодо останнього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, також він уродженець м. Ялта АР Крим, яка на теперішній час тимчасово окупована Російської Федерацією.

у зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук.

Існує ризик, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що ОСОБА_5 ,може незаконно впливати на свідків та інших учасників досудового розслідування, схиляючи свідків до зміни раніше наданих ними показів з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, тим самим перешкоджати встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.

Всі вищезазначені обставини, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , з метою запобігання уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, вимагають вжиття з боку слідчого судді дієвого та ґрунтовного запобіжного заходу відносно підозрюваного.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України у ході досудового розслідування встановлена наявність інших обставин, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, а саме: згідно п.1 ч. 1 ст. 178 КПК України у ході досудового розслідування встановлена наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення; згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років; згідно п. З ч. 1 ст. 178 КПК України ОСОБА_5 на теперішній час є повнолітньою, працездатною особою, на обліку в лікувальних установах не перебуває, групи інвалідності не має; згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Так, на теперішній час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, а покарання за його вчинення передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Крім того, як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має перевалююче значення та виправдовує застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доведене під час досудового розслідування те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Положення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваного цілодобово залишати житло не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування і СУДУ-

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У той же час, відповідно до вимог ч. З ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинен бути визначений розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодження з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 188 КПК України клопотання може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК та переховується від органів досудового розслідування, перебуваючи на свободі може вчинити нові кримінальні правопорушення.

У зв'язку із відсутністю інформації щодо місця перебування підозрюваного ОСОБА_5 , в органу досудового розслідування виникає необхідність в отриманні дозволу на затримання останнього з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У цьому зв'язку до слідчого судді також подано клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею встановлено наявність підстав для надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в судовому засіданні при розгляді клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Матеріали клопотання містять достатньо даних та доказів ухилення підозрюваного від участі в проведення слідчих дій, без поважних на те причин, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування з метою уникнення від відповідальності.

Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність підстав для вирішення питання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, і з цією метою, зважаючи на ухилення ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, є обґрунтовані підстави для надання дозволу на затримання останнього з метою приводу.

Вищенаведені обставини дають підстави слідчому судді вважати обґрунтовану підозру про вчинення вказаною особою указаних вище кримінальних правопорушень, наявність існування ризику тощо, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування або суду.

З урахуванням викладеного, є всі підстави для задоволення клопотання та надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В той же час слід встановити обмеження щодо строку дії ухвали на надання дозволу на затримання в межах шести місяців у відповідності до ст. 190 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 184, 190, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ, жителя АДРЕСА_3 .

Виконання приводу доручити Бориспільському РУП ГУНП в Київській області.

Ухвала втрачає законну силу 19.08.2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
117324972
Наступний документ
117324974
Інформація про рішення:
№ рішення: 117324973
№ справи: 359/1712/24
Дата рішення: 19.02.2024
Дата публікації: 01.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; дозвіл на затримання з метою приводу