Справа № 282/141/24
Провадження № 2/282/95/24
29 лютого 2024 року селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Вальчука В. В.
при секретарі судового засідання Демчук В. І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», інтереси якого представляє Мишевська Наталія Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №438269-КС-001 від 15.12.2021 року в розмірі 71935,53 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.12.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №438269-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За вказаним договором, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 32000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.
Свої зобов'язання за договором кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 32000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий ним вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором №438269-КС-001, внаслідок чого станом на 09.01.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 71935,53 грн., яку позивач просить стягнути на його користь, а також стягнути понесені ним судові витрати.
Ухвалою Любарського районного суду від 06.02.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
Як вбачається з матеріалів справи, конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі, направлявся відповідачці на адресу її реєстрації, однак повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відтак, з урахуванням правового висновку висловленого у постанові КЦС ВС від 01.12.2023 року у справі №591/4832/22 суд вважає, що відповідач повідомлялась належним чином.
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Таким чином, у визначений судом строк відповідачка відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, в судове засідання не з'явилася, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що 15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №438269-КС-001 про надання кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». За вказаним договором відповідачка отримала позику у розмірі 32000 грн. строком на 24 тижні, шляхом переказу на її банківську картку № НОМЕР_1 (а.с.10 - 11).
Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 32000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Сторони також визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86679381 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Свої зобов'язання Кредитор перед Позичальником виконав і надав йому кредитні кошти в розмірі 32000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №33199 від 15.12.2021 (а.с.16).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №438269-КС-001 в електронному вигляді, яким передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника.
Отже, підписавши вищевказану угоду електронним підписом, відповідачка добровільно погодилась у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та порядок та розмір сплати відсотків за користування кредитом.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало свої зобов'язання за договором належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти, проте відповідачка, отримавши кредитні кошти, в порушення взятих на себе зобов'язань, суму боргу по кредиту не повернула.
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» станом на 09.01.2024 року становила: 71935,53 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 32000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 38831,80 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1103,73 грн.
Саме такий розмір заборгованості підлягає стягненню із відповідача.
Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із ухваленням рішення суду про задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені в розмірі 2422,40 грн. по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 204, 207, 509, 526, 549, 610, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, м.Київ бульвар Лесі Українки,26, офіс 411) заборгованість за договором №438269-КС-001 від 15.12.2021 року про надання кредиту, що становить 71935 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 53 копійки та понесені судові витрати по сплаті судового збору, в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. В. Вальчук