Справа № 517/58/24
Провадження № 3/517/71/2024
29 лютого 2024 року смт Захарівка
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Фрунзівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол складений поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Літвіновим В.В,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що 15 січня 2024 року о 16 год 03 хв. в с. Йосипівка Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та проведення медичного огляду у лікарні ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. При цьому вказав, що був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем. Причиною зупинки було те, що він керуючи автомобілем не був пристебнутий ременем безпеки. Працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу запропонували йому пройти тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою, на що він відмовився. Також він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Крім цього, повідомив, що ввечері минулого дня випив два бокала пива.
Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що права, передбачені ст. 268 КУпАП, йому зрозумілі, проводити технічну фіксацію судового засідання, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази, викликати свідків, він не бажає.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази надані на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказуванню підлягають доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан.
Таким чином, так як протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за порушення ним п. 2.5 ПДР України, матеріалами справи повинно бути підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти вказаний огляд.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 123680 від 15 січня 2024 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце, обставини скоєного ним правопорушення, який підписаний останнім без будь-яких зауважень щодо його змісту. Також згідно пояснень наданих ОСОБА_1 в протоколі, останній власноручно зазначив, що випив два бокала пива, сів за кермо автомобіля та поїхав, з протоколом згоден (а.с. 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 15 січня 2024 року, з якого вбачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, та те, що останній не доставлявся до медичного закладу у зв'язку з відмовою водія від проходження медичного обстеження у медичному закладі (а.с. 5); копією постанови серії ББА № 904046 від 15 січня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що він 15 січня 2024 року о 16 год 03 хв. по вулиці Лесі Українки в с Йосипівка Роздільнянського району Одеської області, керував транспортним засобом, без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом та не будучи пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункти 2.1 (а), 2.3 ПДР (а.с. 8); з відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які містяться на DVD-R 4.7 GB вбачається, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем, був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки слугувало те, що ОСОБА_1 керував автомобілем не будучи пристебнутий ременем безпеки. Також при перевірці документів поліцейськими було встановлено, що водій взагалі не отримував посвідчення водія та не мав при собі документів, які посвідчують його особу. При спілкуванні працівників поліції з ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На вказане ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що цього дня алкогольні напої він не вживав, проте вживав їх напередодні. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній відмовився, оскільки не заперечував факт вживання алкогольних напоїв. У подальшому для того, щоб забрати автомобіль на місце події приїхав чоловік з посвідченням водія та привіз документи ОСОБА_1 . Після перевірки документів тверезого водія працівники поліції віддали йому автомобіль. Також, працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено останнього про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 7).
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, працівники поліції вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Протоколом про адміністративне правопорушення та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 15 січня 2024 року підтверджується факт того, що поліцейськими виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння.
Вимога працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу та відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів.
Таким чином, у даному випадку суд вважає, що ОСОБА_1 не пройшов огляд на законну вимогу працівників поліції, які його зупинили (так як у працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння).
При цьому позиція ОСОБА_1 , яку він висловив в судовому засіданні щодо невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з тим, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, розцінюється судом як спосіб самозахисту та ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення з огляду на наступне.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Таким чином, одним із способів вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тому для кваліфікації дій за вказаною частиною статті достатньо відмови особи від проходження медичного огляду.
З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 всупереч п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
З огляду на наведене, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП з застосуванням технічних засобів відеозапису.
З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.
Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому слід зауважити, що альтернативи застосування іншого адміністративного стягнення санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає.
З довідки начальника ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В. № 67.2/297 від 19 січня 2024 року вбачається, що згідно облікових даних ОСОБА_1 посвідчення водія в підрозділах ТСЦ не отримував та протягом року останній до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП не притягувався (а.с. 3).
Зі змісту абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа не має такого права.
Водночас суд ураховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладений в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23), згідно якого суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, беручи до уваги правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 04 вересня 2023 року та ураховуючи обставини вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , а також те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, дійшов до висновку про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 також потрібно стягнути судовий збір в сумі 605 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 33-35, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 34000 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: