Справа № 521/3506/23
Провадження №2/521/2097/23
07 грудня 2023 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 та частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла його дружина ОСОБА_2 , про що 20 вересня 2019 року Одеським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис №9703.
На момент смерті дружини їй належало право на частку квартири АДРЕСА_1 та частка квартири АДРЕСА_2 , які вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , але за життя не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно.
Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_2 .
У встановлений законом 6-місячний строк, він прийняв спадщину після смерті своєї дружини шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ланіної Вікторії Іванівни, на підставі якої була відкрита спадкова справа №5/2020.
30.11.2020 року позивач отримав постанову приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій нотаріусом було зазначено, що в ході перевірки по спадковій справі до майна померлої ОСОБА_2 , для встановлення обсягу спадкового майна з Малиновської нотаріальної контори м. Одеси, дя видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було витребувано спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (спадкова справа№653/2017). З документів спадкової справи вбачається, що 15 вересня 2017 року до Малиновської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 від 05.09.2017 року про прийняття спадщини. Проте, вищезгадана заява була оформлена неналежним чином, а саме: на заяві справжність підпису спадкоємця не було засвідчено нотаріально, тому встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , відповідно до ч. 2 ст. 1269 ЦК України не представляється можливим. Крім того, нотаріусом в постанові було зазначено, що позивачем не було надано всіх документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла теща ОСОБА_3 , про що 08 квітня 2017 року Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області складено відповідний актовий запис №3859.
Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна, зареєстрованого на ОТБ 14.08.1995 року, №9001, та квартиру АДРЕСА_2 .
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 були її діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно ст. ст. 1269, 1270 ЦК України у встановлений законом строк ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом надіслання поштою заяви про прийняття спадщини до Сьомої одеської державної нотаріальної контори, на підставі якої була відкрита спадкова справа №653/2017.
Відповідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець ОСОБА_4 також прийняв спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.
Таким чином, частки спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у спадковому майні є рівними, тобто по .
Однак за життя ніхто із спадкоємців не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_2 трагічно загинула ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її брат ОСОБА_4 помер у 2020 році.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про слухання справи сповіщені належним чином. Надали заяву про слухання справи у їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'яився, про слухання справи сповіщений належимо чином.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_2 , про що 20 вересня 2019 року Одеським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис №9703.
На момент смерті їй належало право на частку квартири АДРЕСА_1 та частка квартири АДРЕСА_2 , які вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , але за життя не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно.
Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї дружини ОСОБА_2 .
У встановлений законом 6-місячний строк, він прийняв спадщину після смерті своєї дружини шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ланіної Вікторії Іванівни, на підставі якої була відкрита спадкова справа №5/2020.
Постановою приватного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій нотаріусом було зазначено, що в ході перевірки по спадковій справі до майна померлої ОСОБА_2 , для встановлення обсягу спадкового майна з Малиновської нотаріальної контори м. Одеси, дя видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було витребувано спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (спадкова справа№653/2017). З документів спадкової справи вбачається, що 15 вересня 2017 року до Малиновської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 від 05.09.2017 року про прийняття спадщини. Проте, вищезгадана заява була оформлена неналежним чином, а саме: на заяві справжність підпису спадкоємця не було засвідчено нотаріально, тому встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , відповідно до ч. 2 ст. 1269 ЦК України не представляється можливим. Крім того, нотаріусом в постанові було зазначено, що позивачем не було надано всіх документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.
Ч. 1 ст. 315 ЦПК України містить перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 здійснила дії, направлені на прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , шляхом направлення заяви про прийняття спадщини до Сьомої одеської державної нотаріальної контори. Однак, за життя не прибула особисто до нотаріуса, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.
Вказані обставини підтверджують факт прийняття ОСОБА_2 спадшини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Оскільки після смерті ОСОБА_2 , позивач прийняв спадщину, то в силу ст. 1269 ЦК України у нього виникло право володіння та користування спадковим майном.
Відповідно до правової позиції у справі за №6-164 цс12 в спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 23 січня 2013 року).
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
На підставі викладеного та керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 та частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).
Відповідач: Одеська міська рада (65026, м. Одеса, пл. Думська,1).
Суддя: І.В. Плавич