Справа № 461/670/24
Провадження № 1-кс/461/1330/24
про застосування запобіжного заходу
29.02.2024 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Прилбичі, Яворівського району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого водієм ТзОВ «Львівське АТП - 14631», раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 17.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000079, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
28.02.2024 старший слідчий ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього наступних обов'язків: з'являтися на перший виклик до слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з експертами та свідками у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 16.01.2024, приблизно о 09:30 год., водій ОСОБА_4 , керуючи автобусом марки «БАЗ А079.32», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у середній смузі руху, яка призначена для руху громадського транспорту, по вул. Шевченка у м. Львові в напрямку до центру міста, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п.1.10 (дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь яких маневрів (за винятком вимог звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість); Розділу 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Розділу 18 п.18.4 (якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека), які виразилися в тому, що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що поблизу будинку №31 по вулиці Шевченка у місті Львові, не вжила заходів до своєчасного застосування гальмування та не надав дороги пішоходу ОСОБА_6 , якому в цей час надавав дорогу попутний автомобіль, який зупинився у крайній правій смузі руху перед нерегульованим пішохідним переходом, пішохід рухався з права на ліво по нерегульованому пішохідному переході, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода наїзд транспортного засобу на пішохода.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали - спричинені тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
25.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується протоколом огляду місця події від 16.01.2024 та схемою до нього, де зафіксована слідова інформація, відеоматеріалом моменту настання ДТП, відповідно до яких причиною ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам ПДР.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, в результаті його дій настали тяжкі наслідки у вигляді спричинені тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
З огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, в результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні ним Правил дорожнього руху настали тяжкі наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, об'єктивна сторона злочину виразилась у грубому порушені ним Правил дорожнього руху, а тому є ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, а тому стосовно нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк два місяці з покладенням на нього наступних обов'язків: з'являтися на перший виклик до слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з експертами та свідками у даному кримінальному провадженні.
Обмеження конституційних прав підозрюваного ОСОБА_4 є виправданим, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в результаті якого спричинено тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.
До судового засідання прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.
До матеріалів клопотання долучена заява підозрюваного ОСОБА_4 , в якій просить розглядати клопотання без його участі, вказавши, що щодо обрання йому запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не заперечує.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду даного клопотання у відсутності учасників процесу.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, виходить із наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 17.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000079, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 25.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, № 182).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на даний час, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.01.2024 та схемою до нього; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25.01.2024; висновком експерта за результатами проведення комплексної експертизи відео-, звукозапису та інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму ДТП №506-Е від 21.02.2024.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, слідчий суддя вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достатніми для здійснення висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення може бути більш ретельно досліджено в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Прокурором доведено, що є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, виходячи із наступного.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованого злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що може стимулювати підозрюваного до втечі.
Існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу кінцевого рішення відносно підозрюваної.
Таким чином, враховуючи обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зважаючи на особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, з середньою освітою, працює водієм ТзОВ «Львівське АТП - 14631», раніше не судимий, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та доведеність прокурором зазначених у клопотанні обставин, суд приходить до висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід є співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками.
Приймаючи рішення щодо внесеного клопотання вважаю, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, як найбільш м'якого запобіжного заходу, за своєю суттю є помірним та таким, що не становитиме надмірного тягаря для підозрюваного, а також не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України, в повній мірі відповідає особі підозрюваного, тяжкості пред'явленої йому підозри та зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 177, 179, 194, 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 2 (два) місяці, до 29.04.2024, та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) з'являтися до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
3) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) утримуватися від спілкування з експертами та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Обов'язок по контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 .
Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня проголошення.
Повний текст ухвали складено 29.02.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1