1Справа № 335/5015/23 2/335/123/2024
22 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Радченко А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії,
09.06.2023 до суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої пенсії у розмірі 69 436,41 грн., за період з вересня 2019 по липень 2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі заяви від 05.09.2019 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок та переведено на пенсію по інвалідності 3 групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), обчислену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У липні 2021 року, після ретельної перевірки пенсійної справи було виявлено, що підчас виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, заявник на строковій військовій службі не перебував, а відповідно на нього дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не розповсюджується. Таким чином, з вересня 2019 по липень 2021 утворилася переплата пенсії, яка склала 69 436,41 грн. Для вирішення питання, щодо утримання залишку переплати ОСОБА_1 направлялись листи-запрошення, пропонувалось повернути переплату шляхом написання заяви, щодо її утримання, або повернення коштів на рахунок управління. На теперішній час надмірно виплачені кошти до Головного управління ПФУ не надходили, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2023 визначено головуючого суддю Рибалко Н.І.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 15.08.2023, яке було відкладено на 18.09.2023, у зв'язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.
14.02.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шокарєвої А.В., надійшло клопотання в якому просила суд закрити провадження у цивільній справі, оскільки вважає, що при винесенні рішення в даній справі суду необхідно буде надавати оцінку протиправним діям позивача, що є виключною прерогативою адміністративних судів, у зв'язку із чим буде порушено норми ч. 1 ст. 19 та п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а також те, що відповідно до норм чинного законодавства позовні вимоги ГУ ПФУ у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 69 436,41 грн. не підлягають задоволенню, оскільки такі кошти не підлягають поверненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України.
Разом з цим, 16.02.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов письмовий відзив на позов, в якому, посилаючись на його необґрунтованість, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування відзиву представник відповідача послалася на те, що саме дії позивача призвели до ситуації в якій відповідач опинився наразі. Крім того, відповідач не надавав позивачу жодних неправдивих відомостей чи документів на підставі яких прийнято протиправне рішення про переведення його з пенсії по інвалідності III групи (захворювання, пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС) обчислену у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Також, як вбачається зі змісту військового квитка № НОМЕР_1 від 15.04.1986 року відповідач є лейтенантом запасу та у 1986 році проходив 180 денні збори при військовій частині НОМЕР_2 на посаді заступника командира роти. З 19.06.1986 року по 08.12.1986 року відповідач перебував на військових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується довідками від 08.12.1986 року № 7/1 та № 030205. Разом з цим, згідно експертного висновку № 5298 від 01.06.2007 року Дніпропетровською регіональною міжвідомчою експертною комісією встановлено причинний зв'язок захворювання відповідача з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, 28.05.2008 року відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серія АД № 101536 від 28.05.2008 року, відповідачу після повторного огляду встановлено інвалідність III групи, про що 13.03.2019 року було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серія НОМЕР_4 .
А отже, з урахуванням обставин справи, що оскільки відповідач є особою, яка постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та особою з інвалідністю ІІІ групи по захворюванню, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, то він має право обирати на якій підставі йому буде проведено розрахунок пенсії по інвалідності.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що дії позивача щодо переведення відповідача на пенсію відповідно до Закону № 796, не базуються на законі. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 року у справі №520/1972/19. А отже, представник доходить висновку про те, що оскільки позивач неправильно застосував норми діючого законодавства, через що відповідачу було неправильно перераховано пенсію, а тому позовні вимоги щодо повернення переплаченої пенсії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача ГУ ПФУ в Запорізькій області у судове засідання не з'явився, разом з тим, від нього в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, разом з цим, представник відповідача надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, заперечення викладені у відзиві підтримала.
За таких обставин, суд вважає можливим здійснити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом з наданих позивачем доказів, відповідач 14.05.1997 отримав пенсію як особа з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 19.06.1986 по 08.12.1986 в розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796 - ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).
В подальшому, згідно особистої заяви з 17.10.2017 заявник був переведений на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі заяви від 05.09.2019 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок та переведено на пенсію по інвалідності 3 групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), обчислену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В ході проведення контрольних заходів щодо правильності обчислення пенсії ліквідаторам аварії на ЧАЕС було встановлено, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 відповідно до довідки від 05.10.2006 № 3/4302, виданої Центральним об'єднаним районним комісаріатом м. Запоріжжя, 19.06.1986 ОСОБА_1 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на 180 денні збори по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині.
Крім того, як вбачається зі змісту військового квитка № НОМЕР_1 від 15.04.1986 року відповідач є лейтенантом запасу та у 1986 році проходив 180 денні збори при військовій частині НОМЕР_2 на посаді заступника командира роти.
Також, з 19.06.1986 року по 08.12.1986 року відповідач перебував на військових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується довідками від 08.12.1986 року № 7/1 та № 030205 наданими відповідачем.
Надалі, згідно експертного висновку № 5298 від 01.06.2007 року Дніпропетровською регіональною міжвідомчою експертною комісією встановлено причинний зв'язок захворювання відповідача з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Разом з цим, 28.05.2008 року відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серія АД № 101536 від 28.05.2008 року, яка мається в матеріалах цивільної справи, відповідачу після повторного огляду встановлено інвалідність III групи, про що 13.03.2019 року було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серія НОМЕР_4 .
Пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV зазначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього закону, призначається одна пенсія за її вибором.
Згідно ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» (далі - Закон № 2262-XII) встановлено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.
Статтею 18 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
А отже, судом встановлено, що оскільки відповідач є особою, яка постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та особою з інвалідністю ІІІ групи по захворюванню, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, то він має право обирати на якій підставі йому буде проведено розрахунок пенсії по інвалідності, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII або відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». А отже, доводи позивача, що у ОСОБА_1 відсутні законні підстави для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» не спростовано належними та допустимими доказами.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно з ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Виходячи із характеру та суті даного спору, вимог діючого законодавства, суд вважає, що обов'язковому доказуванню під час розгляду даної справи підлягає наявність факту рахункової помилки ГУ ПФУ в Запорізькій області під час нарахування пенсії відповідачу, та недобросовісність (зловживань) з його боку. При цьому, за змістом приведених норм матеріального закону (як загального, так і спеціального) безпідставно набута пенсія може бути стягнута лише за одночасної наявності обох вказаних умов.
На правильне застосування вказаних норм звертав увагу Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17.
Крім того, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються (постанова Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-91цс14).
Разом з цим, суд виходить з того, що позивач в порушення вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не надав суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач щодо виплати йому пенсії діяв недобросовісно, допустив будь-які зловживання, зокрема, свідомо, навмисно подав документи, які містять недостовірні відомості, з метою незаконного отримання пенсії.
Таким чином, підстав, передбачених ст. 1215 ЦК України, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплаченої пенсії, судом не встановлено, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 1212, 1215 ЦК України, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26.02.2024 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 20490012, юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Н.І. Рибалко