Справа № 308/3021/24
1-кс/308/975/24
19 лютого 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду від 1.02.2022 року за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі та звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням на термін 3 роки іспитового строку, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-
Старший слідчий слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке мотивує тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
16.02.2024 року о 20:41 годині, ОСОБА_5 , слідував по
вул. Бєлінського, в м. Ужгород, неподалік від буд. 15 спільно з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 де в ході спілкування, ОСОБА_5 побачив у потерпілого при собі гаманець та мобільний телефон. В цей момент у ОСОБА_5 виник раптовий протиправний корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення вказаних речей з метою особистого збагачення.
В подальшому, 16.02.2024 року о 20:41 годині, реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливим мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення грабежу, скориставшись моментом, коли потерпілий ОСОБА_8 впав на землю та лежав в безпорадному стані, ОСОБА_5 відкрито, повторно викрав з кишень його одягу гаманець (який матеріальної цінності для потерпілого не становить), всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 5 000 гривень, 2 000 Євро, що станом на 16.02.2024 за курсом Національного банку України становить 81 543 гривні 06 копійок, банківська картка АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_1 , банківська картка АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_2 , дві банківські картки банку АТ «ПУМБ», банківська картка банку
АТ «Райффайзен Банк», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_3 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_4 , зв'язку ключів від транспортного засобу «Mercedes» (який матеріальної цінності для потерпілого не становить) та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 8T».
В подальшому, із викраденим майном ОСОБА_5 покинув місце події, маючи реальну можливість розпорядитись ним та тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку.
17 лютого 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий у клопотанні стверджує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також обґрунтовуючи клопотання та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив нове умисне, корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 186 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, оскільки досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває та останній має реальну можливість спілкуватися з ними, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілих даного кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується довідкою про судимість, згідно якої останній неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Окрім цього, в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області розглядається обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022071030000206 від 12.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні офіційних документів, місцезнаходження яких на даний час органом досудового розслідування ще не встановлено.
Неможливість застування більш м'якого запобіжного заходу слідчий також обґрунтовує і тим, що скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, а підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.185 КК України та був засуджений до 4 роів позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і під час іспитового строку вчинив новий злочин, а тому, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання не надається можливим.
Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 ніде офіційно не працевлаштований, а від так його майновий стан залишається незадовільним, тому, відносно нього не представляється можливим обрати запобіжний захід у вигляді застави.
Зважаючи на викладене у клопотанні , слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження. Зазначив, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Вважає, що більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання слідчого та подала письмові заперечення, в яких зазначила про необґрунтованість підозри, з огляду на те, що з рапорту від 16.02.2024 року за № 2875, згідно якого 16.02.2024 року отримано заяву та зареєстровано СО за № 2875 від 16.02.2024 року, вбачається, що надійшло повідомлення про скоєння злочину від 16. 02.2024 року о 22.10 хвилин за адресою: м. Ужгород, пл.
Кирила та Мефодія буд. 5 про те, що годину тому біля готеля Закарпаття невідомий
вкрав грошові кошти в сумі 2000 євро та 20 0000 гривень, однак, вказане повідомлення було
зареєстровано, та передано працівникам поліції о 22 год. 11 хв.
Захисник ОСОБА_10 звернула увагу на те, що 16.02.2024 року слідчим Бабич , було оформлено протокол про прийняття заяви про злочин, без часу оформлення - вказаної заяви про злочин.
Про затримання гр. ОСОБА_5 , центр безоплатної правової допомоги повідомили лише в 23. 00 годин, та в 23.30 захиснику було повідомлено про затримання та видане
доручення на захист в 23.30 хвилин, фактично слідчим було гр. ОСОБА_5 , затримано
без участі захисника, та проведено обшук його речей, чим самим порушили право на
захист підозрюваного ОСОБА_5 ..
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_11 який показав, що 16.02.2024 року
приблизно в 21 годині він знаходився на патрулюванні неподалік вул. Корзо. коли
йому на планшет прийшло повідомлення про скоєння злочину, та він помітив особу,
та вирішив перевірити та встановити дану особу, яким виявився ОСОБА_5 , та було
проведено поверховий огляд та виявлені грошові кошти, кілька ключей, які ОСОБА_12
намагався викинути. Вважаю, що даний протокол не відповідає дійсності, так як
працівники поліцій отримали повідомлення після 22 години, та на той час, а саме: в
20: 30 - 21: 00 годин, ОСОБА_5 , не знаходився по вул. Корзо, так як згідно показів
свідка Форкаш - підозрюваний ОСОБА_5 , знаходився разом з ним за адресою: м.
Ужгород, вул. Володимирська, 11.
Начальником СР ЗПВ ОСОБА_13 , 17.02.2024 року був допитаний свідок ОСОБА_14 ,
який надав покази відносно обставин від 16.02.2024 року, в якості свідка, о 12.00
годині., згідно фіксації по протоколу, однак в той час слідчий ніяк не міг допитувати
свідка, так як слідчий знаходився на іншої слідчої дії, а саме: пред'явлення особи для
впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_15 , що підтверджується протоколом від
17.02.202024 року з 11.40 до 12.20 хвилин.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 який показав, що приблизно в 20.40 хвилин, 16.02.2024 року він знаходився по вул. О. Гіопадинця в м. Ужгород, та бачив як 2
особи їдуть, та одна знаходиться в алкогольному стані, а іншу він впізнав , як
ОСОБА_5 , з яким він знайом приблизно 3-4 роки. Після чого звернув увагу, що ОСОБА_12
повалив на землю незнайому йому особу, та наніс декілька ударів, та став ошукувати
кармани вказаної особи, після чого втік в бік просп. Свободи, м. Ужгород. Згідно
матеріалів кримінального провадження, не встановлено, де саме знаходився свідок, на
якої відстані від підозрюваного, як було оснащення вулиці, крім цього в матеріалах
кримінального провадження містяться інша адреса та місце скоєння злочину, а саме:
напроти готелю Закарпаття по розташованого по вул. Кирила та Мефодія.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_8 від 17.02.2024 року пояснив, що 16.07.2024 року приблизно в 19-20 годині, він познайомився з раніше невідомими йому чоловіком, з яким в подальшому вживав спиртні напої, напроти готелю Закарпаття, після чого йому стале зле. та він впав на землю, знаходячи на землі невідомий чоловік скориставшись, що він знаходиться в безпорадному стані, дістав з кишені його речей гаманець та інші речі, та побіг в невідомий для нього напрямок. Таким чином покази потерпілого та свідка різняться в обставинах злочину, та місця скоєння злочину.
Окрім цього, захисник вказала на необгурнтованість ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 , не має будь-якого наміру переховуватися від суду, більш того має постійне місце мешкання в м. Ужгород. Підозрюваний позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження. Не має потреби незаконно впливати на свідків, експерта так як, під час досудового розслідування було допитано зазначених осіб та зроблений висновок експерта. Підозрюваний не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, навпаки зацікавлений в справедливому розгляді по справі. Не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
З урахуванням наведеного адвокат ОСОБА_10 просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .. Застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030000559 від 16.02.2024 року, в ході якого досліджуються обставини відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого в умовах воєнного стану, у громадянина ОСОБА_8 .
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16 лютого 2024 року ОСОБА_5 був затриманий працівниками СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області 16 лютого 2024 року о 22 год. 37 хв. в порядку ст. 208 КПК України. Підставою затримання зазначено - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
17 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вивчивши матеріали клопотання, зокрема дослідивши долучені: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від гр. ОСОБА_8 від 16.02.2024 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 17.02.2024 року, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2024 року проведений із потерпілим ОСОБА_8 ; протокол пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 17.02.2024 року проведений із потерпілим ОСОБА_8 ; протокол допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 від 17.02.2024 року; протокол пред'явлення особи для впізнання від 17.02.2024 року проведений в присутності свідка ОСОБА_15 ; протокол затримання ОСОБА_5 від 16.02.2024 року, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема із наведених доказів слідує, що при затриманні підозрюваного ОСОБА_5 , в останнього було виявлено та вилучено, окрім іншого брилок з автомобіля Мерседес Банц з двома ключами.
За даними протоколу пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 17.02.2024 року проведений із потерпілим ОСОБА_8 , останній впізнав виявлену у ОСОБА_5 зв'язку ключів.
Також потерпілий ОСОБА_8 впізнав особу, яка 16.02.2024 року відкрито викрала у ноього майно та гроші.
Крім того, слідчий суддя вважає, що наведені вище докази та пояснення свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , в повній мірі доводять обґрунтованість повідомленої гр. ОСОБА_5 підозри та спростовуються відповідні твердження захисника підозрюваного.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини даного кримінального провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрівається у вчиненні тяжкого злочину, такий може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, ОСОБА_5 раніше судимий, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні, які не допитаі судом , з метою зміни їх показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують цей ризик.
Також підозрюваний ОСОБА_5 може намагатись знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки місцезнаходження усіх викрадених речей, даний час органом досудового розслідування не встановлено.
Крім того, беручи до уваги, що підозрюваний раніше судимий, вчинив новий умисний злочин, що свідчить про його протиправну поведінку та схильність до вчинення злочинів, а тому слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику - вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що останній раніше судимий, вичинив кримінальне правопорушення перебуваючи під іспитовим строком, має постійне місце проживання.
Інших характеризуючи даних слідчому судді надано не було.
Із дослідженої у судовому засіданні довідки Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради № 28.06-10/943 від 06.04.2015 року, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є інвалідом 3-ої групи загального захворювання, проте, така не свідчить, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Враховуючи сукупність наведених вище обставин, особу підозрюваного, вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого корисного злочину проти власності, раніше судимий, в тому числі за злочини проти власності, проте, належних висновків для себе не зробив.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_16 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, тимчасово непрацюючого , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Ужгоролдського міськрайонного суду від 1.02.2022 року за ч.3 ст.185 ККУкраїни до 4 років позбавлення волі та звільненого на підстві ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки іспитового строку, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою встановити - по 12 квітня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, обов'язків, передбачених цим Кодексом - 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
У разі внесення зазначеної застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору і надіслати начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9».
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визачити по 12 квітня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 376 КПК України оголошений учасникам судового провадження 23.02.2024 року о 15 год. 00 хв..
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1