Номер справи 220/171/24
Номер провадження 3/220/158/24
27 лютого 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Беспалова В.П.
захисника адвоката Кузнєцової О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали, що надійшли з Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 ч. 1 КУпАП,
23.01.2024 р. водій ОСОБА_1 в с.Комар, Волноваського району Донецької області по вул.Набережна, буд.6 керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 211120», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка та увімкнення спеціального звукового сигналу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.4, 8.9б Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи шляхом направлення телефонограми та смс-повідомлення на номер телефону зазначений у протоколі, які ним були отримані. Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцова О.П. подала письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що приблизно о 8 год. 30 хв. 23.01.2024 року ОСОБА_1 перебуваючи в с. Богатир Волноваського району Донецької області, мав їхати до с. Комар Волноваського району Донецької області, оскільки заздалегідь узгодив зустріч з керівником господарства щодо свого працевлаштування. Свій маршрут він проклав через сільськогосподарські поля на території колишньої Богатирської сільської ради, де знаходиться земельна ділянка його дружини. Оглянувши земельну ділянку, ОСОБА_1 направився до с. Комар. Рухаючись в напрямку с. Комар, він під час виконання маневру (обгін автомобіля КАМАЗ, що рухався в попутному напрямку), у дзеркалі заднього виду він побачив, що в попутному напрямку рухається автомобіль поліції з проблисковими маячками синього кольору. Оскільки ОСОБА_1 рухався доволі швидко, адже поспішав на зустріч з майбутнім роботодавцем, він вирішив, що не заважає руху автомобіля поліції та продовжив рух, при чому під час руху трасою водій не чув спеціального звукового сигналу, адже в салоні автомобіля працювала пічка (обігрівач) на великій швидкості вентилятора, а водій був одягнений в шапку. Коли ОСОБА_1 заїхав в с. Комар, знизив швидкість руху, як того передбачають ПДР, при цьому вимкнув пічку на меншу швидкість роботи вентилятора, адже салон автомобіля вже прогрівся. В цей час він побачив, що до нього наближається автомобіль поліції з увімкненими проблисковими маячками синього кольору на досить великій швидкості та почув, що поліцейським через рупор назвав державний номерний знай автомобіля, яким він керував, та подав команду зупинити транспортний засіб. На вказані дії ОСОБА_1 негайно зупинив транспортний засіб. Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поліцейські зупинили службовий автомобіль попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та почали вимагати від ОСОБА_1 надати документи та відкрити автомобіль для огляду. При цьому, поліцейські не пояснити причини зупинки транспортного засобу. Після огляду автомобіля та перевірки документів, патрульним було прийнято рішення скласти протокол про вчинення адміністративне правопорушення. Під час складання вказаного вище протоколу, ОСОБА_1 провини своєї не визнав, оскільки поліцейські не мали підстав зупиняти транспортний засіб під його керуванням, та поліцейськими не було здійснено зупинку транспортного засобу у відповідності до вимог п. 8.9. ПДР, адже проблискові маячки на службовому автомобілі поліцейських були увімкнені лише синього кольору, а службовий автомобіль поліцейських не був обладнаний проблисковими маячками червоного кольору.
Приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, надала пояснення, аналогічні викладеним у письмовому клопотанні. Також зазначила, що ОСОБА_2 його права при складанні протоколу про адміністративне правопорушення роз'яснені не були. Крім того, відеозапис з нагрудної камери поліцейського не містить інформації щодо кольору проблискових маячків. ОСОБА_2 бачив проблискові маячки синього кольору, які не зобов'язують його зупинятися, та перебував на значній відстані від поліцейського автомобіля, а тому не чув звуковий сигнал. Також зазначила про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , оскільки працівники поліції не могли бачити, що він не пристебнутий ременем безпеки, а відповідна постанова про порушення ПДД не складалась.
Суд, вислухавши адвоката Кузнєцову О.П., дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Підпункт «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху України зобов'язує водіїв механічних транспортних засобів бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Згідно п.2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (зі змінами) (далі ПДР України) на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до п.8.9 ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;
б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
в) гучномовного пристрою;
г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Відповідно до п. 3.2 ПДР у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Таким чином, Правилами дорожнього руху встановлено обов'язок водія дати дорогу та зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі) у разі наближення транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольорів.
Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується доданими до протоколу наступними доказами:
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких останній зазначив, що 23.01.2024 р. приблизно о 08 год. 30 хв. він їхав з с.Багатир у напрямку с.Комар, вирішив поїхати через поля, щоб подивитися на свої земельні ділянки, після чого виїхав на трасу і поїхав у с.Комар. В цей час побачив автомобіль поліції із включеними світло-проблисковими маячками, після чого вирішив прискоритись доїхавши до с.Комар. Так як поліцейські їхали з сиреною, вирішив зупинитись;
- витягом з ГСЦ «Посвідчення водія», з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В», «С».
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Згідно листа ВП №1 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 26.02.2024 р. 23.01.2024 року поліцейський СРПП ВП №1 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області сержант поліції Власенко Я.О. під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , знаходився на патрулюванні на службовому автомобілі марки RENAULT DUSTER, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Також суду надано копію свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, відповідно до якого автомобіль марки RENAULT DUSTER, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 є спеціалізованим транспортним засобом та власністю ГУНП в Донецькій області.
З відеозапису 1-505-А49А5С30-CF10-11EE-F0C3-D4975C5DC570, наданого на запит суду, вбачається, що 23.01.2024 року працівники поліції переслідують транспортний засіб ВАЗ-2111 під керуванням ОСОБА_1 протягом досить тривалого часу; водій зазначеного автомобіля не виконує вимогу про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків та спеціального сигналу, при цьому працівник поліції в гучномовець неодноразово наголошує вимогу про зупинку автомобіля, називаючи марку автомобіля. Проте, водій не зупиняється і на великій швидкості продовжує рух.
Сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Суд критично оцінює доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не міг чути звукового сигналу, адже в салоні автомобіля працювала пічка (обігрівач) на великій швидкості вентилятора, а водій був одягнений в шапку, з огляду на те, що відстань, на якій рухались автомобілі, давала можливість почути звуковий сигнал та вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу. При чому інших автомобілів в цей час на дорозі не було. Суд наголошує, що підпункт «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху зобов'язує водіїв механічних транспортних засобів бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Крім того, тривалість переслідування поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 ставить під сумнів показання останнього, який навіть не зменшив швидкість руху.
З приводу тверджень сторони захисту про те, що на автомобілі не було ввімкнено проблискові маячки червоного кольору, суд вважає їх недоведеними. Крім того, вимога про зупинку транспортного засобу подавалась поліцейськими не тільки за допомогою проблискових маячків, а й спеціального звукового сигналу та гучномовного пристрою, однак кожна з них ОСОБА_1 була проігнорована.
Безпідставними є і доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було повідомлено причину зупинки, оскільки вони спростовуються наданим відеозаписом з бодікамери поліцейського, переглядом якого також встановлено, що ОСОБА_1 не оспорював той факт, що в порушення вимог ПДР не був пристебнутий паском безпеки та підтвердив, що рухався з перевищенням дозволеної швидкості руху, оскільки поспішав.
Суд вважає, що позиція сторони захисту спрямована на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та спростовується матеріалами справи, а будь-яких інших доказів, щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
На переконання суду сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, відсутність даних, які б з негативного боку його характеризували, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає останнього адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 122-2, 245, 283, 284, 294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 29.02.2024 року.
Суддя Якішина О.М.