Справа № 750/18228/23 Головуючий у 1 інстанції Самусь Л. В.
Провадження № 33/4823/247/24
Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
28 лютого 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, що притягується
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , працюючий на посаді заступника директора РЦПК ОДА,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 09 грудня 2023 року, о 09 год. 10 хв., ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , в присутності дитини, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто, умисні дії психологічного характеру, які полягали в ображаннях нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Категорично заперечує вчинення ним домашнього насильства по відношенню до свого колишньої дружини та вказує, що у протоколі не конкретизовано - в чому саме таке насильство полягало і яка шкода заподіяна.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити та потерплої, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і просила її залишити без задоволення, а постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми.
Згідно пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №851913 від 09.12.2023 року, ОСОБА_1 09 грудня 2023 року, о 09 год. 10 хв., за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , в присутності дитини, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто, умисні дії психологічного характеру, які полягали в ображаннях нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань(а.с.1).
Отже, протокол про адмінправопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються поясненнями свідка - інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Гаркавої М.О., даними нею у судовому засіданні суду першої інстанції, яка вказувала на обставини, які мали місце 09.12.2023 року, при яких, ОСОБА_1 в присутності поліцейських ображав свою колишню дружину нецензурною лайкою, що також має місце і на відеозаписі працівників поліції (а.с.4).
Твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП також спростовуються особистими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими останньою у судовому засіданні суду першої інстанції, згідно яких вона зазначала, що її ображав колишній чоловік.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість особи, яка склала протокол про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 у результатах розгляду справи або притягненні останнього до адміністративної відповідальності.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив дії психологічного характеру - ображав останню нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої Законом відповідальності за скоєне.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач