Справа № 607/25221/23Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Провадження № 33/817/96/24 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП
23 лютого 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Черніцького І.Р. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2023 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Згідно постанови, ОСОБА_1 16.12.2023 о 18 год. 39 хв. в с.Забойки, вул.Центральна, Тернопільського району, Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 16.12.2023 о 18 год. 39 хв. в с.Забойки, вул.Центральна, Тернопільського району, Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маяка синього і червоного, увімкнення спеціального звукового сигналу, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Черніцький І.Р. просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2023 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що останній день подання апеляційної скарги на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2023 року припав на вихідний. Зазначає, що:
розгляд справи відбувся з порушенням безумовного права на захист, оскільки ОСОБА_1 не було відомо про день та час розгляду справи;
протоколи про адміністративні правопорушення були складені без участі та відома особи якої вони стосувались, і для підпису та ознайомлення ОСОБА_1 надані не були;
у працівників поліції не було визначених Законом України “Про національну поліцію” підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 .
Захисник, звертає увагу суду на те, що на момент подання апеляційної скарги, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1111616 від 16 грудня 2023 року оскаржена в судовому порядку, оскільки інкриміноване даною постановою правопорушення не підтверджене матеріалами справи.
В судове засідання апеляційного суду захисник Черніцький І.Р. не з'явився і подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, апеляційну скаргу підтримує з наведених у ній підстав.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явились, хоча належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду. Повідомлень про поважність причин неявки, заяв та клопотань до апеляційного суду від нього не надходило.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2023 року, то воно підлягає поновленню виходячи з того, що зазначені в апеляційній скарзі підстави, через які було його пропущено, підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями і є поважними.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД №162112 від 16.12.2023 та серії ААД №162113 від 16.12.2023, в яких процесуально зафіксовано конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення, протоколи складені із дотриманням вимог КУпАП, містять всі необхідні реквізити; досліджених в судовому засіданні матеріалах відеофіксації з нагрудної камери поліцейського 1112223, на яких зафіксовано обставини, які інкримінуються ОСОБА_1 ; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1111616 від 16.12.2023, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 6820 № ARLК-0020, чинне до 22.06.2024; декларації про відповідність №СДІ-0502-ЗВТ газоаналізатора Alcotest 6820 № ARLК-0020; сертифікаті перевірки виданого 05.10.2017; довідці Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних даних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в оскарженій постанові по цій справі не вбачається.
Доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було визначених Законом України “Про національну поліцію” підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції оцінює критично, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, наявні записи з нагрудних камер працівників поліції, які містять відомості, що підтверджують наявність визначених ст.35 Закону України “Про національну поліцію” підстав для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Так, відеозаписом (файл NOR_1112223_000000_20231216183857_0001.mov з 18:39:45 год) зафіксовано, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 щодо підстави зупинки його транспортного засобу, зокрема вказав, що ОСОБА_1 порушив п.9.2.б ПДР України, а саме не увімкнення покажчику повороту відповідного напрямку, на що ОСОБА_1 не висловлював будь-яких заперечень.
Крім наведеного, твердження апелянта про те, що у працівників поліції не було визначених Законом України “Про національну поліцію” підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1111616 від 16 грудня 2023 року, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона набрала законної сили.
Виходячи із вищенаведеного, твердження апелянта про скасування постанови судді з тих підстав, що відсутня законна підстава для зупинки транспортного засобу, суд апеляційної інстанції оцінює критично.
Твердження апелянта про те, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені без участі та відома особи якої вони стосувались, і для підпису та ознайомлення ОСОБА_1 надані не були, спростовуються даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №162112 від 16 грудня 2023 року та серії ААД №162113 від 16 грудня 2023 року, в яких процесуально зафіксовано конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення, протоколи складені із дотриманням вимог КУпАП, містять всі необхідні реквізити. Згідно протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД №162112 від 16 грудня 2023 року, ОСОБА_1 отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, що підтверджується його підписом у відповідній графі, також підпис ОСОБА_1 проставлений у відповідній графі у протоколі про адміністративні правопорушення серії ААД №162113 від 16 грудня 2023 року, в якому зазначено, що тимчасовий дозвіл йому не видавався.
Виходячи із вищенаведеного, доводи захисника про те, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені без участі та відома особи якої вони стосувались, і для підпису та ознайомлення ОСОБА_1 надані не були, не відповідають дійсності.
Доводи апелянта про те, що розгляд справи відбувся з порушенням безумовного права на захист, оскільки ОСОБА_1 не було відомо про день та час розгляду справи, заслуговують на увагу, однак не можуть бути безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП.
Також, для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі надати особисті пояснення і викласти свої доводи щодо суті правопорушення, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду. Однак, в судові засідання ОСОБА_1 також не з'явився, що свідчить про його небажання особисто реалізувати вказані процесуальні права.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити захиснику строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Черніцького І.Р. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя