Справа №766/22451/21 н/п 2-а/766/249/24
29 лютого 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Іваніцького Ігоря Вікторовича інспектора 1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення, посилаючись на наступне.
09.11.2021 року інспектором УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Іваніцьким І.В. було винесено постанову серії ЕАО №5008867 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Відповідно до змісту постанови, позивач, керуючи автомобілем «KIA» д/н НОМЕР_1 », в темну пору доби рухався по Бериславському шосе в м.Херсоні без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п.19.1 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Проте позивач з вказаною постановою не погоджується, оскільки інспектором під час розгляду справи не було враховано його пояснення та обставини на які він посилався, інспектором не було враховані погодні умови, які ускладнювалися підвищеним вологим туманом, дуже мілким дощем та задимленням від потяга біля залізничного вокзалу, а тому ним були включені протитуманні фари замість фар ближнього світла, що враховуючи вищевказане ПДР України не забороняється, тому в його діях взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим вважає, що дана постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону та є безпідставною, просить оскаржувану ним постанову серії ЕАО №5008867 від 09.11.2021 року скасувати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.11.2021 року прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до вимог ст. 261 КАС України відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву та пояснень на позовну заяву з дня отримання ухвали суду.
23.12.2023 року від представника відповідачів - Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавств, уповноваженою на те особою, тому вважає, що підстави для задоволення позову та скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки вчинення позивачем зазначеного у постанові правопорушення знайшло своє підтвердження.
Крім того зазначила, що безпідставними також є посилання позивача на те, що він рухався на своєму транспортному засобі з ввімкненими протитуманними фарами, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки вказане стосується умов недостатньої видимості.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач - інспектор 1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Іваніцький І.В. в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідачів - Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, а також просила розгляд справи проводити без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, 286 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, оцінивши їх, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Судом встановлено, що 09.11.2021 року інспектором УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Іваніцьким І.В. було винесено постанову серії ЕАО №5008867 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., за те, що ОСОБА_1 09.11.2021 року о 17-11 год. керуючи транспортним засобом «KIA» д/н НОМЕР_1 », в темну пору доби рухався по Бериславському шосе в м.Херсоні без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п.19.1 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП..
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Нормами частини другої статті 70 КАС України встановлено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами першою, другою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
На підтвердження обґрунтованості та законності оскаржуваної постанови відповідачем в якості доказу до письмових заперечень надано відеозапис правопорушення.
Стосовно факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, то вказаною частиною передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно пункту 19.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (далі ПДР), у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не залежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений ПДР.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, на відеозаписі, наданому суду одночасно з відзивом на позов, чітко зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення визначеного частиною другою статті 122 КУпАП керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.
Посилання позивача на законність своїх дій, а саме те, що він рухався на своєму автомобілі з увімкненими протитуманними фарами замість увімкненого ближнього світла через недостатню видимість, судом до уваги не приймається оскільки спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що відповідачем було надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
До того ж процедурні порушення не повинні сприйматись як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення рішення. Варто зауважити, що вчинені відповідачем процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та наслідки. На переконання суду, навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами відповідача не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт вчинення якого підтверджено під час розгляду справи.
В даному випадку відеоінформація, яка відображена на вказаному відеозапису в повному обсязі доводить факт вчинення позивачем порушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, в тому числі надання доказів щодо керування автомобілем в умовах недостатньої видимості, тому в задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні вимог, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.77, 134, 139, 243-246, 286, 293 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Іваніцького Ігоря Вікторовича інспектора 1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна