Справа № 509/403/24
26 лютого 2024 року смт Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаров А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
не працює
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 165314 від 16.01.2024 року, вбачається, що 16.01.2024 року, о 12.20 год., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с. Молодіжне по автодорозі О 161828, Одеський район Одеської області, під час зупинки автомобіль залишив відчиненими двері транспортного засобу, внаслідок чого з самого автомобіля вибігла його собака на проїжджу частину, створивши небезпеку та перешкоду автомобілю «Citroen», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на собаку, від чого собака загинула, внаслідок чого ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.13 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Правопорушник в судове засідання не з'явився, захисником надані письмові заперечення щодо скоєння адміністративного правопорушення, в яких зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що провадження у даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП, з таких підстав.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна, умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивною ознакою правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є шкідливість неправомірної поведінки порушника для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам, способу життя, усталеним соціальним цінностям, є саме суспільна небезпека.
Згідно п.п. 15.13 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Так судом встановлено, що 16.01.2024р. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Хонда Цивик» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить гр-ну ОСОБА_3 , рухався, як то вказано у протоколі ААД №165314 складеного поліцейським 16.01.2024 року, по дорозі у с. Молодіжне Одеського району Одеської області
У салоні автомобіля крім водія перебувала належна йому собака з прізвиськом «Бім» породи «Алопекис» (фотографія №1 собаки чорного кольору - додано в матеріали адміністративної справи).
У цей день танув сніг, який випав напередодні, а тому полотно дороги буле мокре.
Під час руху лобове скло транспортного засобу ОСОБА_1 було забризкане брудом, який вилетів з під коліс зустрічного вантажного автомобіля. Оскільки «двірники» ТЗ не справилися з якісним очищенням скла, то ОСОБА_1 був змушений з'їхати з проїзної частини дороги на обочину і зупинитися з метою його очищення.
Місце зупинки на обочині підтверджено фотографією на місці подій, які трапились 16.01.2024р. (фотографія №2 - додано в матеріали адміністративної справи).
Обов'язок зупинитися саме на обочині дороги регламентовано пунктом 15.1 Правил ДР, яким встановлено, що зупинка та стоянка ТЗ на дорозі повинні здійснюватися або у спеціально відведених на те місцях або на обочині, а тому обвинувачений здійснив зупинку ТЗ у суворій відповідності до вимог законодавства, тобто на обочині.
Оскільки у «Хонда Цивик» 1984 року випуску кермо розташоване з правого боку, то для очищення скла водій відкрив та вийшов з автомобіля через праву передню двір і став вручну очищати скло. Факт правостороннього розташування керма у автомобілі «Хонда Цивик» з державним номером НОМЕР_1 підтверджено фотографіями №3-8 (додаються).
Через якийсь короткий проміжок часу він відчув звук якогось удару, а потім побачив що десь на відстані приблизно 70-80 метрів попереду від нього зупинився автомобіль «Сітроен» з якого вийшов водій і спитав чи не його цей собака, який лежав біля переднього лівого колеса «Хонда Цивик».
ОСОБА_1 підійшов до лівого боку свого автомобіля і побачив, що дійсно біля переднього лівого колеса лежав його мертвий пес
Обвинувачений не бачив, однак припускає, що після того як він вийшов з автомобіля, то через передню двір водія на обочину виліз його пес, який потім вийшов на проїзну частину дороги. Чому водій «Сітроена» не побачив пса, не загальмував або не змінив напрямок руху він пояснити не може.
Після розмови з ОСОБА_1 водій «Сітроен» викликав поліцію і поліцейський склав відносно нього протокол, про начебто порушення ним пункту 15.13 Правил дорожнього руху, з чим він не згоден з нижче викладеного.
Отже факт зіткнення автомобіля «Сітроен» з собакою підтверджено поясненнями обох водіїв, «Схемою місця ДТП» та Протоколом про адміністративне правопорушення ААД №165314 від 16.01.2024 року.
У протоколі серії ААД №165314 складеного 16.01.2024 року поліцейським СРПП ВнП №1 ОРУП №2 старшим сержантом Ємельяновим О.П. вказано, що обвинувачений ОСОБА_1 16.01.2024 року, о 12.20 год., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с. Молодіжне по автодорозі О 161828, Одеський район Одеської області, під час зупинки автомобіль залишив відчиненими двері транспортного засобу, внаслідок чого з самого автомобіля вибігла його собака на проїжджу частину, створивши небезпеку та перешкоду автомобілю «Citroen», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на собаку, від чого собака загинула, внаслідок чого ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.13 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Описав цю ситуацію автор протоколу дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив пункт 15.13 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП, тобто за порушення Правил ДР, що спричинило пошкодження майна, вулиць, ТЗ та споруд.
За приписами п.15.13 Правил дорожнього руху водію забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Таким чином водію заборонено відкривати двері автомобіля тільки тоді коли вони можуть створити перешкоди для руху інших автомобілів.
Як вже вказувалося вище і це підтверджено фотографіями автомобіль «Хонда Цивик» 1984 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 є автомобілем з правостороннім розташуванням керма (фотографії №2-8 - додані до матеріалів адміністративної справи)
При такому розташуванні керма двір водія відкривається у правий бік, тобто в сторону обочини та в сторону жилих будинків (фотографія №2), що за будь яких умов повністю виключає створення будь яких поміх та безпеці руху на проїзній частині дороги.
Ця обставина свідчить про:
- відсутність порушення ОСОБА_1 пункту 15.13 Правил ДР;
- безпідставне застосування поліцейським до обвинуваченого норми матеріального права, яка не може бути застосована до тих подій, що склалися на момент наїзду автомобіля «Сітроен» на собаку;
- відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, при цьому складі адміністративного правопорушення у обов'язковому порядку повинний бути присутній причинно-наслідковий зв'язок між порушеннями Правил ДР та наслідками, які настали в зв'язку з порушеннями цих правил.
За загальними правилами відповідальності за завдану майнову шкоду (ст.1166 ЦК України) деліктні обов'язки наступають лише у разі наявності чотирьох складових складу правопорушення, а саме:
- наявності шкоди;
- протиправної поведінки;
- причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою особи;
- а також вини особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні в справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Оскільки ОСОБА_1 жодних приписів Правил ДР не порушував, у його діях відсутня протиправність та вина, то між його діями (зупинкою на обочині з метою очищення лобового скла) і наслідками, які сталися (наїзд водія «Сітроена» на перешкоду яка виникла на полосі дорожнього рух у вигляді собаки) відсутній будь який причинно-наслідковий зв'язок, а тому ці обставини повністю виключають можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного, у зв'язку з такими фактичними обставинами провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 124, 247, 283, 287 КУпАП, суд, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого за ст. 124 - закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Бочаров