апеляційне провадження №22-ц/824/4161/2024
справа №757/6986/23-ц
22 лютого 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Комунального автотранспортного підприємства № 273904 (КАТП-273904) на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року, ухвалене під головуванням ОСОБА_1 , та за апеляційною скаргою Комунального автотранспортного підприємства № 273904 (КАТП-273904) на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Бусик О.Л.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 про стягнення заборгованості із заробітної плати, -
встановив:
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати.
Позовні вимоги мотивує тим, що розпорядженням Київського міського голови від 05 серпня 2016 року №790 ОСОБА_2 з 09 серпня 2016 року призначено на посаду директора комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904.
Розпорядженням Київського міського голови від 06 жовтня 2022 року №563 ОСОБА_2 07 жовтня 2022 року звільнено з посади директора комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Вказує, що роботодавець в порушення вимог статті 116 КЗпП України при звільненні ОСОБА_2 не виплатив йому заробітну плату, що підтверджується довідкою комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 від 26 грудня 2022 року №29.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 414 405,94 гривень.
Стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16000,00 гривень.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати в розмірі 414 405,94 гривень.
Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 на користь держави судовий збір в розмірі 4 144,05 грн. У задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року заяву адвоката Лисяного В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000, 00 грн.
Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями, відповідачем подано апеляційні скарги. Уважає рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд мав повернути позовну заяву особі, яка її подала, оскільки позов підписано особою, яка не мала права її підписувати.
Вказує, що адвокат позивача тривалий час працював у Комунальному автотранспортному підприємстві №273904 КАТП-273904 на посаді начальника юридичного відділу, відтак має місце конфлікт інтересів. Крім того, Лисяний В.В. надавав Комунальному автотранспортному підприємству №273904 (КАТП-273904) правову допомогу, як адвокат.
Посилається на помилковість видачі довідки, на підставі якої задоволено позов. Вказує, що довідка від 26 грудня 2022 року № 29 видавалась позивачу на підставі даних, що містились в бухгалтерії, проте вже після видання довідки проведено аналіз на відповідність заробітної плати Контракту, у зв'язку з чим можна уважати зазначену довідку, як таку, що видана помилково та недійсною, враховуючи самовільне встановлення позивачем без погодження (рішення) органу управління майном посадового окладу в більшому розмірі, ніж це передбачено Контрактом та здійснення оплати не передбаченої Контрактом, нарахування премії без погодження, про що відповідач не був обізнаний під час надання довідки про заборгованість по заробітній платі.
Просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року вказує, що згідно статті 141 ЦПК України докази судових витрат подаються до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вказує, що сторона позивача, до закінчення судових дебатів у справі не зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, що є підставою для відмови у задоволенні поданої заяви.
Посилається на неспівмірність розміру заявлених судових витрат із обставинами справи, предметом спору. Уважає, що трудові спори відносяться до категорії не значних справ, розмір судових витрат на правову допомогу був завищеним, неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Мотивуючи наведеним, просить суд додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
07 серпня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Лисяного В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року.
В обґрунтування відзиву вказує, що особа, яка підписала апеляційну скаргу, не надала суду статут КАТП-273904 і контракт з Київською міською державною адміністрацією, що визначають перелік та обсяг його прав та обов'язків.
Вказує, що доводи апеляційної скарги про те, що адвокат не мав права представляти інтереси позивача в суді є безпідставними, оскільки адвокат, представляючи інтереси позивача, не порушив жодну з норм чинного законодавства.
Вказує, що апеляційна скарга не містить обґрунтувань, в чому саме полягає конфлікт інтересів.
Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість видачі довідки про доходи вказує, що скаржник не надав суду будь-яких зауважень, претензій, експертних висновків Органу управління майном та його структурних підрозділів щодо неправильного нарахування позивачу заробітної плати.
Звертає увагу, що скаржник надав суду штатні розписи, накази про роботу у вихідні дні, інші документи КАТП-273904, на підставі яких проводилось нарахування заробітної плати позивачу. Надані документи не скасовані, не визнані недійсними, оскільки ОСОБА_2 діяв відповідно до чинного законодавства, статуту підприємства та підписаних контрактів.
Вказує, що наданий скаржником витяг з ЄРДР не має до позивача жодного відношення.
Вказує, що загальна сума орієнтована сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 13 000,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
07 серпня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Лисяного В.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року.
В обґрунтування відзиву вказує, що твердження апеляційної скарги не відповідають позиції відповідача у суді першої інстанції. Вказує, що при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідач просив зменшити розмір судових витрат, а у суді апеляційної інстанції просить суд повністю відмовити у задоволенні заяви.
Зазначає, що твердження скаржника про те, що позивачем до закінчення судових дебатів у справі не робилось жодних заяв про стягнення з відповідача судових витрат, не відповідають обставинам справи.
Звертає увагу, що з позовною заявою позивачем подано попередній розрахунок судових витрат, який не оспорювався відповідачем у справі.
Звертає увагу, що скаржник не вказав ринкові ціни адвокатських послуг, відносно яких він уважає послуги адвоката позивача завищеними.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Адвокат Лисяний В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , у судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.
В судове засідання представник скаржника не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Лисяного В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що відповідачем не надано належних та достовірних доказів на спростування довідки №29 від 26 грудня 2022 року, в якій зазначено, що заборгованість по заробітній платі Комунального підприємства перед позивачем станом на 26 грудня 2022 року становить 414 405,94 грн.
Відхиливши доводи відповідача про те, що дії позивача щодо самовільного встановлення, без погодження (рішення) органу управління майном, посадового окладу в більшому розмірі, ніж це передбачено контрактом призвели до надлишково нарахованих коштів заробітної плати не тільки позивача, але і іншим працівникам, посадовий оклад яких вираховується у відсотковому значенні від посадового окладу директора, суд вказав, що в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України стороною відповідача не було долучено Звіт про фактичні результати перевірки Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2022 року, відтак суд позбавлений можливості перевірити дані обставини.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
З матеріалів справи установлено, що розпорядженням Київського міського голови №790 від 05 серпня 2016 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора комунального автотранспортного підприємства №273904 з 09 серпня 2016 року на контрактній основі (том 1 а.с. 7).
09 серпня 2016 року укладено контракт з директором Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 з 09 серпня 2016 року по 08 серпня 2017 року (том 1 а.с. 52-63).
07 серпня 2020 року укладено контракт з директором Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 з 09 серпня 2020 року по 08 серпня 2023 року (том 1 а.с.64-75).
Відповідно до пункту 1.4 укладеного контракту директор у своїй діяльності підзвітний і підконтрольний Органу управління майном у межах, встановлених чинним законодавством, статутом Підприємства та цим Контрактом.
Згідно пункту 2.4. контракту директор зобов'язується:
- підвищити ефективність виробництва з цільовим використанням вивільнених коштів на підвищення заробітної плати (пункту 2.4.2);
- щорічно подавати на затвердження до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) річний фінансовий план Підприємства на наступний рік в порядку в строки та за формою, що визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) (пункт2.4.8);
- надавати до Департаменту комунальної власності в. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) фінансову звітність, інформацію про наявність та рух основних засобів, власного капіталу, дебіторської та кредиторської заборгованості, наявність та відсутність заборгованості із заробітної плати, необхідні пояснення та розшифрування до зазначеної звітності та інформації, аудиторські висновки щодо достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству річної фінансової звітності (пункт 2.4.9).
Відповідно до пункту 3.1 за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених директору посадового окладу з 09 серпня 2020 року - 25 664,32 гривень і фактично відпрацьованого часу; з 01 грудня 2020 року - 26 516,48 гривень і фактично відпрацьованого часу.
Розпорядженням Київського міського голови №563 від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 з 07 жовтня 2022 року за угодою сторін (пункт 1 частини 1 статті 36 КЗпП України). Покладено виконання обов'язків директора Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на ОСОБА_4 , головного інженера Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 з 08 жовтня 2022 року, тимчасово, до вирішення питання щодо призначення директора цього підприємства в установленому порядку (том 1 а.с. 10).
З даних довідки №29 від 26 грудня 2022 року виданої Комунальним автотранспортним підприємством №273904 КАТП-273904, підписаної в.о. директора Клітченком Богданом, головним бухгалтером Сарнавською Наталією, убачається, що ОСОБА_2 дійсно працював в Комунальному автотранспортному підприємстві №273904 КАТП-273904 на посаді директора з 26 квітня 2016 року по 07 жовтня 2022 року і його заборгованість по заробітній платі станом на 26 грудня 2022 року становить 414 405,94 гривень (том 1 а.с. 11).
Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною першою статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Саме на відповідача, як працедавця, покладений обов'язок по своєчасній виплаті заробітної плати (стаття 115 КЗпП), а також законодавчо закріплений за відповідачем обов'язок виплатити позивачу при звільненні всі належні до виплати суми (стаття 116 КЗпП).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно пункту 2 частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Установлено, що на підтвердження повноважень представництва інтересів позивача адвокатом Лисяним В.В. надано копію ордеру КВ №459985 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує, що адвокат Лисяний В.В. тривалий час працював у відповідача, відтак має місце конфлікт інтересів.
Установлено, що наказом директора Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 №68-к від 12 квітня 2017 року Лисяного В.В. прийнято начальником юридичного відділу з 13 квітня 2017 року (том 1 а.с. 33).
30 вересня 2022 року Лисяний В.В. звернувся до директора КАТП-273904 із заявою про звільнення з роботи з 30 вересня 2022 року (том 1 а.с. 34).
30 вересня 2022 року Лисяний В.В. звернувся із заявою про прийняття його на посаду юрисконсульта 1 категорії юридичного відділу за сумісництвом з 03 жовтня 2022 року на умовах неповного робочого часу 4 години на день з понеділка по п'яницю (а.с. 36).
20 січня 2023 року Лисяний В.В. звернувся із заявою про звільнення з роботи згідно пункту 1 статті 36 (том 1 а.с. 38).
Перелік осіб, які не можуть бути представниками визначено статтею 61 ЦПК України. Зокрема, особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя (частина 2 статті 61 ЦПК України).
Разом з цим, обґрунтовуючи підстави для повернення позовної заяви скаржник посилається на конфлікт інтересів.
Так, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Разом з цим, обставин, визначених статтею 61 ЦПК України, що виключають участь адвоката Лисяного В.В. представляти інтереси ОСОБА_2 , колегією суддів не установлено.
Відтак, доводи апеляційної про наявність підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів відхиляє.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині недійсності довідки про заборгованість по заробітній платі, суд апеляційної інстанції вказує про таке.
Згідно частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 на підтвердження позовних вимог надано довідку №29 від 26 грудня 2022 року, згідно даних якої ОСОБА_2 дійсно працював в Комунальному автотранспортному підприємстві №273904 КАТП-273904 на посаді директора з 26 квітня 2016 року по 07 жовтня 2022 року і заборгованість по заробітній платі станом на 26 грудня 2022 року становить 414 405,94 гривень.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що така довідка видана помилково, відтак є недійсною.
Разом з тим, відповідно до норм трудового законодавства саме на роботодавця покладається обов'язок доведення факту здійснення усіх належних працівникові виплат, зокрема при його звільненні.
При цьому, матеріали цивільної справи не містять доказів на спростування даних довідки №29 від 26 грудня 2022 року, як і не містять первинних банківських документів про здійснення будь-якої виплати позивачу, даних про проведення розрахунку із позивачем або визначення іншої суми заборгованості.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції констатує, що відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог.
Висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині внесення відомостей до ЄРДР за заявою відповідача, колегія суддів вказує про таке.
Відповідно до пункту Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора 30 червня 2020 року №298 (момент звернення відповідача із відповідною заявою), чинна редакція затверджена Наказом Генерального прокурора №231 від 17 серпня 2023 року, Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів.
Аналіз вказаної норми, дозволяє зробити висновок, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру, відтак не може бути доказом на підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі в частині недійсності довідки.
Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року, суд апеляційної інстанції вказує про таке.
Установлено, що 07 червня 2023 року на адресу Печерського районного суду міста Києва надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрати позивача на правову допомогу у розмірі 16 000,00 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із статтею 134 ЦПК України:
1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із статтею 137 ЦПК України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Установлено, що 03 лютого 2023 року між адвокатом Лисяним В.В. та ОСОБА_2. укладено договір про надання правової допомоги №11/1, предметом якого є надання правової допомоги клієнту при розгляді та вирішенні його справ в судах усіх інстанцій, зокрема, в Печерському районному суді міста Києва, а також апеляційних та касаційних судах, органах виконавчої служби, поліції, прокуратури, інших установах, організаціях, підприємствах, а клієнт зобов'язується оплатити отримані послуги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок, що ухвалення додаткового рішення можливе лише тоді, коли, зокрема, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Разом з цим, колегія суддів вказує на те, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року вирішено питання про розподіл судових витрат та ухвалено про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів.
В цій частині рішення суду позивачем не оскаржувалось.
Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невіддільною складовою частиною, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення - засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
Відтак, ураховуючи, що судом при ухваленні рішення 02 червня 2023 року відмовлено у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з підстав не підтвердження таких витрат належними та допустимими доказами, у суду були відсутні підстави для повторного вирішення цього питання шляхом ухвалення додаткового рішення.
Відтак, додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року підлягає скасуванню, а заява адвоката Лисяного Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства № 273904 (КАТП-273904) на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства № 273904 (КАТП-273904) на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року задовольнити.
Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року скасувати.
Заяву адвоката Лисяного Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 27 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова