апеляційне провадження №22-ц/824/6265/2024
справа №369/10564/23
27 лютого 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Нєстєрової Тамари Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Фінагеєвої І.О.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
встановив:
В липні 2023 року до суду звернулась ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 вересня 2009 року сторони у справі уклали шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народилась донька ОСОБА_3 .
Рішенням Васильківського міськрайонного суд Київської області від 22 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Вказує, що дитина проживає з матір'ю, батько участі у вихованні та утриманні дитини не приймає.
Зазначає, що дитині необхідне забезпечення належного рівня життя для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Уважає за справедливу грошову суму на утримання дитини у розмірі 5000,00 грн на місяць.
Зазначає, що ОСОБА_1 , не має інших неповнолітніх чи повнолітніх дітей, непрацездатних батьків, аліменти третім особам не сплачує. У власності відповідач має автомобіль Skoda Octavia та квартиру у АДРЕСА_3, яку здає в оренду.
Вказує, що самостійне забезпечення належного рівня життя дитини є ускладненим для позивачки. Вважає, що оскільки батько дитини є працездатним, повинен сплачувати аліменти на утримання своєї доньки.
Про офіційну трудову діяльність ОСОБА_1 позивачці не відомо.
Обґрунтовуючи суму аліментів у розмірі 5000,00 грн на місяць, вказує, що місячне утримання дитини становить у більше як 10 000,00 грн. Вказує, що 11 травня 2023 року на лікування зубів доньки витрачено 1500,00 грн. Значних коштів потребує подальше лікування зубів дитини, що складає 4000,00 грн. Інші витрати на дитину: куртка за 1370,00 грн, навушники 2111,00 грн, спортивний костюм 800,00 грн, босоніжки - 995,00 грн.
Вказує. що має власний місячний дохід у розмірі 8050,00 грн. У разі нестачі коштів на утримання дитини фінансово допомагають родичі ОСОБА_2 або остання користується займом у розмірі невистачаючих коштів.
Вказує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 5000,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду 06 липня 2023 року і до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн в дохід держави.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Нєстєровою Т.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, неповне дослідження всіх обставин справи.
Вказує, що суд не врахував те, що ОСОБА_1 не заперечував про стягнення з нього аліментів на утримання доньки, проте не в розмірі, про який просить позивачка. Просив суд першої інстанції врахувати майновий стан ОСОБА_1 , його фінансову можливість сплачувати аліменти у розмірі 2000,00 грн та той факт, що на його утриманні перебуває півторарічна дитина від іншого шлюбу.
Вказує, що ОСОБА_1 з серпня 2022 року не отримує будь-якого доходу, оскільки з того часу звільнений із займаної посади апаратника комбікормового виробництва ПП «Резон-1». Місячний оклад ОСОБА_1 до звільнення складав 7283,40 грн.
Зазначає, що позивачка не навела жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 джерел доходів або доказів наявності у ОСОБА_1 витрат, які могли б свідчити про отримання доходу, отже позивачкою не доведено, що відповідач має достатній заробіток, який міг би дозволити відповідачу сплачувати аліменти у розмірі 5000,00 грн.
Уважає, що визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі 2000,00 грн є розумним та справедливим дотриманням балансу між правами ОСОБА_1 та правами доньки відповідача ОСОБА_3 , обов'язок щодо утримання якої покладено на обох з батьків.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 5000,00 грн та ухвалити нове судове рішення, яким визначити розмірі аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.
16 січня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву вказує, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції доказів на утримання дитини від іншого шлюбу не подавалось. Наголошує, що запис про відповідача як батька дитини у свідоцтві про народження дитини не є підтвердженням факту утримання дитини.
Зазначає, що на підтвердження факту відсутності трудових відносин у відповідача і, як наслідок, відсутність заробітку, ОСОБА_1 не надає доказів обліку його в Центрі зайнятості. Вказує, що не є зрозумілим, з яких доходів відповідач утримує іншу дитину. Припускає, що у ОСОБА_1 є неофіційні джерела доходів. Вказує, що факт звільнення відповідача у серпні 2022 році та відсутність працевлаштування по теперішній час вказує на небажання останнього працювати, а тому розмір його доходу не обумовлений обставинами, що не залежать від ОСОБА_1 .
Вважає, що відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 не надають повної інформації щодо майнового стану відповідача.
Посилається на положення статті 367 ЦПК України щодо поданих разом з апеляційною скаргою документів. Вказує, що ОСОБА_1 не подавав до суду першої інстанції документів, які б підтверджували його доводи щодо обставин справи.
Вказує, що народження дитини від іншого шлюбу не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Вказує, що ОСОБА_1 не наводить аргументів проти доводів позову в частині мінливих доходів відповідача від здачі в оренду автомобіля Skoda Octavia та квартири у АДРЕСА_3. Також не надає доказів щодо походження доходів, на яке придбано відповідачем у власність вказане майно.
Посилається правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду у справі 344/10971/16-ц від 23 грудня 2019 року, №565/2017/19 від 16 вересня 2020 року.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази вказав, що сторони батьками однієї малолітньої дитини. Суд зазначив, що відповідач є молодим, працездатним чоловіком, відомостей про відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано, на підтвердження наявності у відповідача на утриманні іншої малолітньої дитини, відповідач свідоцтва про народження дитини чи іншого письмового документа не надає. Також судом враховано стан здоров'я позивачки, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність грошового зобов'язання у відповідача, вік дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд вказав, що з урахуванням рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, встановлених статтею 141 СК України, сума аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання спільної дитини, у розмірі 5000,00 грн щомісячно є достатньою для забезпечення належного утримання дитини.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Установлено, що сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис №81 від 15 жовтня 2012 року (а.с.11).
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2014 року у справі №362/3824/14-ц шлюб між сторонами, зареєстрований 26 вересня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №117, розірвано (а.с.12).
Згідно довідки про доходи, яку видано ОСОБА_2 20 червня 2023 року ПП «Резон-1», форма працевлаштування основна робота, позивачка за період з 01 грудня 2022 року по 31 травня 2023 року отримала сумарний дохід за виключенням податків у розмірі 48300,00 грн, а на місяць 8050,00 грн за вирахуванням усіх утримань (а.с.13).
З витягу №1472, виданого 20 червня 2023 року ЦНАП Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, убачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 з 25 березня 2015 року по теперішній час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
До позовної заяви долучено роздруківку з Опендатабот про те, що квартира за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 82,1 кв.м., перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (а.с.16).
Окрім того, долучено чек з магазину ТОВ «КОМФІ» на підтвердження покупки 21 травня 2023 року бездротових навушників ОРРО на суму 2110,00 грн (а.с.17).
11 травня 2023 року в стоматології для дітей MultiDent ОСОБА_3 проведено профілактичну чистку (змінний прикус AirFlow) на суму 1500,00 грн (а.с.18).
З попереднього плану лікування пацієнта ОСОБА_3 у стоматології для дітей MultiDent убачається, що 11 травня 2023 року дитині проведено лікування початкового карієсу постійного зуба (двох зубів) на суму 4000,00 грн (а.с.19).
27 червня 2023 року здійснено покупку спортивного костюму в ТЦ «Дитяча країна» на суму 800,00 грн, долучено товарний чек та квитанції із АТ КБ «ПриватБанк» (а.с21).
27 червня 2023 року здійснено покупку куртки в мазанині «Колібрі» в ТЦ «Дитяча країна» на суму 1370,00 грн, долучено товарний чек (а.с21).
27 червня 2023 року здійснено покупку босоніжок 37 розміру в мазанині « Малишок » в ТЦ «Дитяча країна» на суму 985,00 грн, долучено товарний чек№2263 (а.с21).
З матеріалів справи також убачається, що 12 вересня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с.45). Із змісту заяви убачається, що відповідач заперечує суму аліментів у розмірі 5000,00 грн. Вказує, що має можливість сплачувати аліменти у розмірі 2000,00 грн. Повідомляє суду, що має іншу дитину у віці 1 рік 6 місяців, тимчасово не працює.
Відповідно статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд апеляційної інстанції враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв'язку із чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Зазначене призводить до дисбалансу у обов'язках батьків, чому кореспондується право одного з батьків подати позов до суду для спонукання іншого з батьків брати участь у витратах на дитину, якщо останній ухиляється від цього або виконує такі обов'язки неналежним чином.
Одним із основоположних обов'язків батьків відповідно законодавства України та моральних засад суспільства є їхній обов'язок утримувати дитину. Утримання полягає в забезпеченні дитині розвитку та зростання з метою підготовки до дорослого самостійного життя. В окремих випадках, наприклад, у зв'язку із станом здоров'я дитини, батьки також зобов'язані докладати і інших зусиль та додаткових витрат з метою забезпечення благополуччя дитини, викликаних особливостями її стану здоров'я.
Частинами 1-3 статті 181 СК України визначено наступне:
1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно статті 182 СК України:
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Частиною 1 статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 1 та 2 статті 367 ЦПК України).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 367 ЦПК України).
Відповідачем до апеляційної скарги долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №134 від 07 травня 2022 року, згідно даних якого зазначено мати дитини - ОСОБА_6 , батько дитини - ОСОБА_1 (а.с. 62).
На підтвердження майнового стану ОСОБА_1 до апеляційної скарги долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 10 листопада 2023 року, з яких убачається, що за період з 3 кварталу 2022 року по 4 квартал 2023 року ОСОБА_1 отримано заробітну плату (нарахована сума доходу) в ПП «РЕЗОН-1» за липень та серпень 2022 року у розмірі 1283,40 грн та 7144,48 грн відповідно (а.с. 63-64).
Окрім того, ОСОБА_1 до апеляційної скарги долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 10 листопада 2023 року, з яких убачається, що за період з 4 кварталу 2022 року по 4 квартал 2023 року ОСОБА_1 не отримував доходів (а.с.65-66).
При цьому, обґрунтованого клопотання про прийняття апеляційним судом додаткових доказів скаржником не подано.
Також матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався із клопотанням про долучення цих доказів до суду першої інстанції та не надано доказів неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача.
В постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі №499/895/19 роз'яснено, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Відтак, оскільки відповідач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд протягом всього часу розгляду справи у суді першої інстанції не скористався своїм правом на подання клопотань про долучення доказів, а також не надав доказів неможливості подання таких клопотань до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, ураховуючи положення частини 3 статті 367 ЦПК України, апеляційний суд не приймає докази, долучені до апеляційної скарги.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачем належно виконуються обов'язки щодо утримання дитини ОСОБА_3 .
Відтак, колегія суддів робить висновок, що відповідачем не наведено об'єктивних причин та не надано належних та допустимих доказів, що унеможливлюють відповідача сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з того, що аліменти мають на меті забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини та визначив розмір аліментів, який відповідає установленим судом обставинам цієї прави.
Окрім того, судом першої інстанції роз'яснено сторонами положення статті 192 СК України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Нєстєрової Тамари Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова